Росія та Іран - партнери чи конкуренти?

Президент Росії Володимир Путін 19 липня зустрівся у Тегерані з головою Ісламської Республіки Ебрагімом Раісі. Після візиту до Таджикистану і Туркменістану наприкінці червня це лише друга поїздка закордон господаря Кремля з моменту нападу на Україну. На порядку денному візиту Путіна і зустріч з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.

Візит Путіна на тлі чуток про поставки бойових дронів

На думку експертів, зустріч Путіна та Раісі має велике символічне значення: вона дозволить Росії та Ірану, що перебувають під жорсткими західними санкціями, підтримати своє військове та економічне співробітництво та продемонструвати світу, що вони не перебувають в ізоляції. Москва і Тегеран дедалі частіше знаходять спільну мову, а офіційні особи двох сторін неодноразово заявляли про готовність розширити торговельне і політичне співробітництво.

Поїздка Путіна до Тегерану привертає особливу увагу ще й у зв'язку зі зробленою минулого тижня заявою Білого дому про те, що Іран збирається продати Москві бойові дрони для використання їх в Україні. Коментуючи це твердження, Тегеран зазначив лише, що співпраця Ірану з Росією в технологічній сфері існувала ще до початку війни в Україні.

З огляду на дипломатичну ізоляцію Ірану розширення торгівлі з Росією могло б частково зняти тягар з економіки Ісламської Республіки, яка вже багато років намагається вижити під нафтовими та банківськими санкціями США. Зі свого боку Росія розглядає Іран як потенційного постачальника зброї, який також міг би поділитися досвідом у частині обходу санкцій та експорту нафти в умовах обмежень.

З початку війни у Сирії Тегеран і Москва, які підтримують режим президента Башара Асада, постійно зміцнювали військове партнерство. "Але за великим рахунком воно залишилося на рівні тактичного співробітництва з питань, що становлять обопільний інтерес у регіоні", - пояснив DW Саїд Абдолрасул Дивсаллар, запрошений професор близькосхідних досліджень у Католицькому університеті Святого Серця (Università Cattolica del Sacro Cuore) у Мілані.

Іранські лідери, особливо консервативні прибічники жорсткого політичного курсу, що перебувають при владі в країні, завжди прагнули до розвитку зв'язків з Росією. Водночас після початку війни в Україні Тегеран став відігравати більш важливу роль у путінський дипломатії.

Читайте також: Іранські безпілотники для РФ - серйозна загроза на фронті в Україні?

Суперники на енергетичному ринку

За повідомленнями іранських ЗМІ, останні кілька місяців обсяг торгівлі між двома країнами відчутно збільшився. На зустрічі з Раісі під час Каспійського саміту, який проходив в Ашгабаті наприкінці червня, Путін заявив, що обсяг торгівлі Росії з Іраном у порівнянні з минулим роком виріс на 81 відсоток.

Попри це, відносини між двома країнами ускладнюються проблемами в енергетичній сфері, оскільки Росія дедалі більше скорочує частку Ірану на ринку, намагаючись знайти нових покупців для власної нафти.

"Фактично Росія та Іран є торговими конкурентами, особливо на енергетичному ринку", - зазначив в інтерв'ю DW Хамідреза Азізі, експерт Берлінського Фонду науки і політики (SWP).

На даний момент Іран, схоже, втрачає свою і без того скромну частку на енергетичному ринку через пропозицію російської нафти за зниженими цінами. Наприклад, за останні три місяці місячний експорт Іраном продуктів нафтопереробки знизився з 430 тисяч до 330 тисяч тонн, повідомив наприкінці червня інформагенції ILNA генеральний секретар Іранського союзу експортерів нафти, газу і нафтопродуктів Хамід Хосейні.

Тим часом Росія почала посувати іранських виробників і на ринку сталі: їх найбільші покупці, включно з Китаєм і Південною Кореєю, почали закуповувати російську сталь за зниженими цінами, повідомила 21 травня іранська газета Sharghdaily.

В умовах санкцій, які серйозно обмежують доходи Ірану, експорт життєво важливий для країни, яка переживає економічну кризу з рівнем інфляції вище 50 відсотків. Однак іранці, за повідомленнями місцевих ЗМІ, пропонують продавати товари за зниженими цінами, щоб не відставати від російських постачальників, що пропонують більші знижки.

"Росія та Іран поки не союзники"

У березні російська сторона ледь не зірвала переговори щодо іранської ядерної програми, які могли б призвести до послаблення деяких санкцій проти Ірану. Переговори у Венеції, здавалося, мали наблизити угоду, однак російські перемовники вимагали, щоб їхня торгівля з Іраном була звільнена від санкцій, запроваджених Заходом проти Москви через війну в Україні.

"Поки Іран і Росія не є союзниками, - вважає Саїд Абдолрасул Дивсаллар з Католицького Університету Святого Серця. - Іран не виступив із засудженням вторгнення Росії в Україну, але при цьому неодноразово виступав проти війни, а це - зовсім не те, чого очікують від союзників".

Принципова позиція Тегерана заснована на протистоянні війні у ​​всьому світі, заявив 15 липня міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір-Абдоллахіан у розмові зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, повідомляє іранське державне інформаційне агентство Mehr.

Іран як партнер Росії у протистоянні із Заходом

За словами Дивсалара, у Тегерана, однак, є інші мотиви для зближення з Москвою. Зараз, коли ядерні переговори зайшли у глухий кут, "Іран, можливо, просто хоче показати Заходу, що у нього є альтернатива, що він може мати вплив, який виходить за межі Близького Сходу", - каже експерт.

Зі свого боку, науковий співробітник SWP Хамідреза Азізі пояснює зближення Ірану з Росією близькістю світоглядів, яка за минулі десятиліття ставала дедалі сильнішою. "Обидві країни виступають проти домінування США у міжнародних відносинах і протистоять йому, - пояснює Азізі. - Крім того, напруженість у відносинах між Іраном і західними державами постійно зростала, з самого заснування Ісламської Республіки в 1979 році". Така хронічна напруженість найближчим часом не зникне, і, швидше за все, це означатиме, що країна і надалі орієнтуватиметься на схід, припускає експерт.

На відміну від Азізі, Дивсаллар вважає, що повернення до ядерної угоди і подальше послаблення санкцій може означати обмеження відносин Ірану з Росією, оскільки в такому випадку Ісламська Республіка отримає можливість будувати торговельні відносини із Заходом. "Значною мірою бажання Ірану співпрацювати з Росією обумовлене його власними економічними потребами і відсутністю альтернативи, - вказує він. - Іран не може відмовитися від відносин зі східними державами, такими як Росія, поки у нього немає альтернативи на Заході".