Російські військові у ПАР: як Кремль посилює вплив в Африці

Спільні навчання військово-морських сил Росії, Китаю та Південно-Африканської Республіки розпочинаються у п'ятницю, 17 лютого. Маневри біля берегів ПАР триватимуть до 27 лютого. Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель назвав військові навчання на тлі річниці вторгнення російських військ в Україну не найкращим рішенням Йоганнесбургу.

Опитані DW експерти теж дивуються. "Те, що це відбувається у річницю війни в Україні, вкрай дивно", - каже Пауліне Бакс із брюссельського аналітичного центру Міжнародна кризова група (ICG). У чому причина такого рішення південноафриканської влади та як Росія намагається обійти міжнародну ізоляцію співпрацею з країнами Африки, - в огляді DW.

Читайте також:Чому Україна хоче поглибити зв'язки з Африканським континентом? 

ПАР на боці Росії та забула про "моральний компас"?

Президент ПАР Сиріл Рамафоса наголошує, що його уряд нейтральний щодо війни Росії проти України. Опозиція бачить це інакше і планує провести протести проти маневрів у найближчі вихідні у Дурбані та Кейптауні.

"Позиція Південної Африки - це спроба всидіти на двох стільцях. І це неконституційна позиція, тому що в конституції дуже чітко сказано, що наша зовнішня політика має підтримувати права людини", - зазначає в бесіді з DW Вільям Гумеде із фонду Democracy Works Foundation, що базується в Йоганнесбурзі. Цей принцип сформулював колишній президент ПАР Нельсон Мандела.

Але тепер ПАР втратила "можливість бути моральним компасом, яким була раніше", констатує професор Університету Південної Африки (UNISA) у Преторії Джо-Енсі ван Вік. Водночас експерт зазначає, що південноафриканський парламент "недостатньо сильний, щоб закликати уряд до порядку".

Правляча партія "Африканський національний конгрес" має давні зв'язки з Москвою ще з часів боротьби проти апартеїду. А нинішню владу ПАР з Кремлем об'єднує думка, що існуючий міжнародний порядок не відображає реальність і що "має бути справедливіший розподіл влади", пояснює ван Вік. У зв'язку з цим Південна Африка прагне зміцнювати відносини з партнерами по БРІКС Росією та Китаєм, які входять також до Ради Безпеки ООН - органу, в якому африканські країни хочуть бути почутими.

У той же час ПАР, яка переживає не найкращі часи в економіці та розраховує на допомогу Світового банку, на тлі загравань із Росією ризикує отримати менше західних кредитів та інвестицій. "Я передбачаю, що донорська допомога Південній Африці зрештою поменшає", - резюмує професор UNISA.

Малі: ПВК "Вагнер", Лавров та мільйонні пільги

Росія активно розвиває відносини з іншими африканськими країнами. Так, 8 лютого глава МЗС РФ Сергій Лавров уперше відвідав із візитом Малі. З серпня 2020 року в країні править військова хунта, яка заявляла про плани провести загальні вибори та перехід до цивільного правління у лютому 2022 року, але тепер відклала це питання на п'ять років.

На цьому тлі відносини Бамако із західними країнами погіршилися, і хунта розірвала військову співпрацю з Францією та звернулася до послуг російської ПВК "Вагнер" для боротьби з ісламістськими терористами. На початку лютого експерти ООН закликали розслідувати діяльність "Групи Вагнера" у Малі, зокрема можливі масові вбивства мирного населення. Але малійську владу ці повідомлення не хвилюють.

Можливо, тому що Бамако отримує з Росії не лише військові послуги, а й матеріальну допомогу. У листопаді 2022-го стало відомо про постачання з РФ до Малі вуглеводнів, зерна, добрив та палива на суму 100 мільйонів доларів.

"Ми вітаємо кроки, вжиті владою Російської Федерації для створення пільгових умов для доступу нашої країни до товарів першої необхідності в особливо складному глобальному економічному контексті", - наголосив глава МЗС Малі Абдулай Діоп.

Тоді ж, у листопаді 2022-го, міністр безпеки та цивільної оборони Малі Дауд Алі Мохаммедін підписав у Москві угоду про співпрацю з МВС Росії у правоохоронній сфері.

Читайте також: Коментар: Загроза голоду підштовхує Африку у бік путінської Росії

Марокко постачає танки Україні, а Алжир купує зброю з РФ

Дуже різні позиції у двох сусідніх північноафриканських країн - Марокко та Алжиру. Наприкінці січня в Україну прибули модернізовані танки Т-72Б з Марокко, яка стала першою африканською державою, що поставила важке озброєння Києву. При цьому, коли в березні 2022 року в Генасамблеї ООН відбувалося голосування щодо резолюції із закликом до Росії негайно вивести війська з України, Марокко як і багато африканських країн утрималось.

Еліс Гоуер із лондонського центру Azure Strategy назвала рішення Марокко поставити танки Україні "ударом по спробі Росії утримати африканський континент на своєму боці або, принаймні, зробити його нейтральним". "Тривала напруженість навколо Західної Сахари з сусіднім Алжиром, одним із найближчих африканських союзників Москви, безсумнівно, вплинула на розрахунки Рабата щодо відправлення танків Києву. Тим самим Марокко розраховує отримати важіль для того, щоб звернутися до західних держав за допомогою у разі, якщо вплив Москви в Алжирі стане незручним", - пояснила вона в інтерв'ю DW.

Восени минулого року вперше на території Алжиру пройшли навчання за участю російської армії. Алжир - один із головних військових союзників Росії в Африці. За даними SIPRI, ця країна закуповує найбільше російської зброї на континенті. Місцева армія практично повністю екіпірована військовою технікою з РФ. За угодою, підписаною в 2021 році, Алжир найближчими роками придбає військове обладнання з Росії на суму близько 7 мільярдів доларів.

На думку оборонного аналітика Мозеса Ханьїле із південноафриканського Стелленбоського університету, на тлі війни в Україні така залежність від російської зброї може обернутися проти Алжиру. Через власні потреби Москва, можливо, не зможе виконати оборонні замовлення інших країн, вважає експерт.

"Крім того, вже наявну зброю з Росії потрібно обслуговувати, лагодити або замінювати, якщо щось піде не так, їм потрібні запчастини", - говорить Ханьїле. Але експортний контроль обмежує доступність запчастин, а санкції не дають змоги виробникам прилітати з Росії для надання експертної підтримки, розмірковує він. Усунення Росії від участі у глобальних фінансових системах також ускладнює для африканських клієнтів отримання та оплату таких послуг із Москви.

Росія створює імідж "захисника Африки", але не вирішує проблеми безпеки

Після вторгнення Росії в Україну міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров здійснив уже два турне країнами Африки. У ході останнього, наприкінці січня, він відвідав ПАР, Анголу, Есватіні та Еритрею. За півроку до цього, у липні 2022-го, Лавров побував у Єгипті, Ефіопії, Уганді та Республіці Конго.

Така увага зрозуміла: за оцінками SIPRI, 18% всього експорту російської зброї у 2016-2020 роках припали на Африку. За допомогою оборонної продукції та послуг ПВК "Вагнер", афілійованої з російською владою, Росія прагне закріпити за собою статус посередника у сфері безпеки на континенті, який "протистоїть колективному Заходу" та має імідж "захисника Африки", зазначає професор ВШЕ Ірина Філатова.

Але Росія не забезпечує "комплексного вирішення проблем безпеки Африки", наголошує у розмові з DW Овігве Егуегу з консалтингової компанії Development Reimagined. "Що вона робить, так це надає доступ до відносно дешевої зброї та навчання військ. Практично жодних зусиль щодо реформування сектору безпеки чи миротворчості", - підсумовує експерт.

Дивіться також: