Румунія: війна наближається до дверей НАТО
27 липня 2023 р.
Річковики на сході Румунії спершу глибоко вражені, але майже відразу їх накриває паніка. На світанку просто у їхній бік наближаються безпілотники - крихітні точки у небі з дошкульним гуркотінням двигунів. "Вони підривають їх!" - кричить чоловік, інші хапають смартфони і починають знімати. "Вони падають прямо на гавань!" - жах охоплює усіх.
І буквально за кілька сотень метрів від вибуху спалахує вогнем куля і лунає потужний звук. "Забираймося звідси, люди, війна щойно почалася перед Румунією!" - кричить один з капітанів.
Український порт Рені на Дунаї на світанку 24 липня 2023 року: Росія запускає 15 іранських безпілотників Shahed-136 на об'єкти порту. Деякі з них збиває українська протиповітряна оборона, інші вибухають у порту, знищуючи склади українського зерна та силоси. Семеро людей поранені. Внаслідок атаки також пошкоджено румунське вантажне судно. Порт Ізмаїл, розташований нижче за течією, також атакують - але безуспішно.
Читайте також: "Гра та шантаж Путіна". ФРН про погрози суднам у Чорному морі
Новий рівень ескалації
Війна Росії проти України ще ніколи не підходила так близько до зовнішнього кордону НАТО, як вранці 24 липня. Український Ренійський морський торговельний порт розташований у трикутнику Україна-Румунія-Республіка Молдова приблизно за 120 кілометрів на захід від місця впадання Дунаю в Чорне море. Від руйнувань у порту Рені до середини річки, де пролягає державний кордон Румунії, а отже - держави-члена НАТО, лише 200 метрів. Ще через 200 метрів - румунський берег. Молдовський дунайський порт Джурджулешти знаходиться за п'ять кілометрів вище за течією. А румунське портове придунайське місто Галац з населенням 220 тисяч мешканців - за десять кілометрів. Те, що не надто прицільні дрони Shahed не приземлились на території НАТО - везіння.
Атака на Рені - лише одна з атак російського бомбардувального терору, що триває уже понад тиждень щодо чорноморських портових міст Одеси та Миколаєва. Росія загострює його і далі - у ніч на 27 липня портова інфраструктура Одещини була атакована ракетами "Калібр". Утім, російські ракети уже раз пролітали через румунський повітряний простір. Уламки російської ракети упали в Молдові, одна ракета упала у лісовій зоні в Польщі. Однак навмисно Росія ще не нападала на цивільний об'єкт так близько до зовнішнього кордону НАТО та ще й у районі без вагомої військової інфраструктури.
Читайте також: Як війна РФ проти України зміцнює відносини Німеччини й Румунії
Дунайський маршрут потребує розширення
"Володимир Путін прагне будь-що заблокувати експорт зерна з України і водночас помститися за те, що певні санкції проти Росії, як-от у банківському секторі, не були скасовані", - пояснює DW бухарестський політолог Арманд Госу. Госу викладає російську і радянську історію та дипломатію в Бухарестському університеті і є одним з найкращих експертів в Румунії з питань Росії та пострадянського простору.
Україна нині дуже залежить від надходжень з продажу зернових та олійних культур. Досі вона мала три шляхи для експорту: найбільшу кількість - навіть після початку повномасштабної війни - через порти Одеси та Миколаєва на Чорноморському маршруті - завдяки "зерновій угоді", укладеній за міжнародного посередництва. Однак через вихід Росії з угоди та її погрози атакувати цивільні судна, цей маршрут заблокований. Частина збіжжя від початку війни потрапляла на світові ринки наземним шляхом - через Румунію, Угорщину, Словаччину та Польщу. Третій експортний маршрут пролягає в дельті Дунаю через українські дунайські порти Рені та Ізмаїл, а також через ту акваторію Чорного моря, що належить до румунських територіальних вод. Саме цей останній маршрут Україна хотіла б значно розширити.
Читайте також: "Лінії солідарності" ЄС - альтернатива "зерновій угоді"?
Важкодоступний для суден
Порт невеликого містечка Рені (населення 18 тисяч осіб) на крайньому південному заході України є віддаленим і досить важкодоступним наземним шляхом, але нині він пропонує найкращий судноплавний маршрут: звідси у Чорне море досі можуть виходити навіть великі суховантажі - через румунський Сулинський канал, найбільш розвинутий рукав у дельті Дунаю.
До дунайського порту Ізмаїла (70 тисяч жителів), розташованого на північному Кілійському рукаві дельти Дунаю, легше дістатися суходолом, ніж до Рені, але до нього можуть дійти лише кілька великих суден. Проєкт з поглиблення певних ділянок Дунаю в цьому районі, як-от гирла Бистре, просувається повільно і вже багато років є суперечливим питанням між Румунією та Україною.
Читайте також: Дельта Дунаю: які наслідки може мати поглиблення річки?
Путіну байдуже, що НАТО поруч?
Порівняно з чорноморським маршрутом з Одеси і Миколаєва, через дунайські порти досі можна було експортувати лише невелику частину українського зерна. У цьому світлі для Росії ризики бомбардування Рені через його безпосереднє розташування на кордоні з НАТО видаються набагато більшими, ніж вигода. Однак на думку політичного аналітика Арманда Госу, ця атака має на меті набагато більше, ніж просто заблокувати експорт зерна. "Путін хоче показати, що йому байдуже, наскільки близько його атаки будуть до території НАТО, - вважає Госу. - Більше того, мета Путіна - вказати на нерішучість НАТО".
Румунська громадськість з жахом і глибоким занепокоєнням відреагувала на обстріли українських дунайських портів - не лише тому, що війна підійшла так близько до країни. Дельта Дунаю - це територія, де жителі по обидва боки мають тісні історичні, мовні та культурні зв'язки. У портовому місті Рені, наприклад, більше половини мешканців - етнічні румуни.
Цинічна гра
На відміну від громадської, офіційна реакція Бухареста була на диво стриманою. Президент Румунії Клаус Йоганніс лише коротко написав у Twitter, що він рішуче засуджує російські атаки поблизу Румунії. Міністерство оборони у Бухаресті лише заявило, що "прямих військових загроз національній території не було".
Від НАТО теж ще не було жодної заяви. Хоч і Рада Україна-НАТО засідає від початку російської хвилі атак на Одесу і Миколаїв, однак Альянс досі не виступив із засудженням або попередженням Росії за бомбардування безпосередньо на кордоні НАТО. На час публікації пресслужба НАТО не відповіла на запит DW щодо цього.
Політолог Арманд Госу зазначає, що НАТО "будь-якою ціною прагне уникнути ескалації". "Еліти на Заході вже втомилися від війни і бояться розпаду Росії, а не поразки України", - каже Госу. Саме тому, припускає він, Україну не підтримують так, як вона того потребує. "В Україні буде довгий, заморожений конфлікт не через Росію, а через те, що Захід не постачає достатньо зброї, - прогнозує Госу. - Це цинічна гра".