1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Саміт Україна-ЄС: на що сподівається Київ?

1 лютого 2023 р.

Військова допомога, підтримка мирного плану Зеленського, створення спецтрибуналу для Путіна, економічна інтеграція та сигнал щодо вступу в ЄС - пріоритети Києва на саміті Україна-ЄС.

https://p.dw.com/p/4MvoD
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент України Володимир Зеленський в мініатюрі
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент України Володимир Зеленський в мініатюріФото: James Arthur Gekiere/BELGA/picture alliance

Черговий 24-ий саміт Україна-Євросоюз, який, як очікується, має пройти у Києві 3 лютого, буде особливим з двох причини. Він стане першою зустріччю керівництва України та ЄС у форматі саміту за рік, протягом якого триває повномасштабне російське вторгнення. Крім того, на саміті українська влада вперше представлятиме країну, яка стала кандидатом на вступ до ЄС.

"Ми маємо дуже амбітний план приєднатися до ЄС протягом наступних двох років, тому ми очікуємо, що вже у 2023 році ми можемо мати передвступний етап переговорів", - заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв'ю виданню POLITICO. Окрім цього, він висловив сподівання, що на саміті Україна зможе зробити "істотний стрибок уперед" у конкретних економічних сферах: укладення угоди з ЄС про так званий промисловий безвіз, призупинення митних зборів на український експорт ще на один рік і включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

То ж які очікування української сторони можуть знайти відображення в підсумковій декларації саміту і який сигнал Брюссель надішле Києву щодо відкриття переговорів про вступ України до ЄС? DW дізналася думку експертів.

Важливий саміт у переломний момент

Складні геополітичні обставини, на тлі яких відбувається саміт Україна-ЄС, є причиною того, що очікування, які покладаються на цю зустріч, - доволі високі. "Наразі виживання України як держави та її перемога у війні великою мірою залежить у тому числі й від європейських партнерів. А для євроінтеграції справді настав момент, коли втілення планів української влади приєднатися до ЄС, може пришвидшитися, і Київ стане на шлях початку перемовин про вступ", - сказав у коментарі DW виконавчий директор Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак, але зауважив, що не всі очікування української сторони "знайдуть відображення у декларації саміту". 

Серед положень, які, за прогнозами експертів, потраплять в текст підсумкового документу, буде пункт на підтримку мирного плану президента України Володимира Зеленського, представленого у листопаді минулого року, який складається із десяти кроків. Старший аналітик Центру "Нова Європа" Лео Літра вважає, що сама Україна "не має достатньо можливостей для просування цього плану, а якщо вона залучиться підтримкою ЄС, то це стане потужним сигналом для ООН та інших міжнародних організацій", які можуть допомогти з його втіленням. 

Читайте також: Експертка про мирний саміт: Україна перехоплює дипломатичну ініціативу

Посилити військову допомогу

Україна сподівається і на виділення коштів з боку ЄС для фінансування військової допомоги. "У війні з Росією настав дуже відповідальний момент, і ми очікуємо від ЄС більшої допомоги", - сказав Літра, пояснивши, що у бюджеті Європейського фонду миру (EPF), з якого ЄС відшкодовує державам-членам поставки озброєння для України, "майже не залишилося грошей".

"Для України критично важливо під час саміту з ЄС донести нагальність мобілізації військової допомоги для перемоги України у 2023 році і неприйнятність будь-яких поступок Росії", -  вважає очільниця правління Мережі захисту національних інтересів АНТS, колишня голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. За її словами, Євросоюз має достатньо лідерства для того, щоб через різні формати міжнародної співпраці об'єднати світ "заради перемоги України й поразки Росії у цій війні". 

У Києві також очікують, що у декларації саміту буде зафіксовано положення про створення спецтрибуналу для переслідування вищого керівництва Росії за злочин агресії. "Складно сказати, чи будуть там прописані конкретні рішення, оскільки створення спецтрибуналу - довготривалий і чутливий процес, але якщо всі країни-члени ЄС висловляться на його підтримку, то це дасть можливість підійти до практичних аспектів цього питання2, - сказав Лео Літра.

Щодо українських економічних інтересів, то очікується, що на саміті буде приділено увагу інтеграції України в єдиний ринок ЄС. "Нам важливо з огляду на складну економічну ситуацію в Україні збільшити можливість доступу наших товарів і сервісів на ринки ЄС, а також вирішити проблеми весняної посівної кампанії, як забезпечити наших аграріїв пальним і посівним матеріалом", - пояснила Ганна Гопко.

Читайте також: Східноєвропейські члени ЄС скаржаться на дешеве зерно з України

Невиконані умови і брак політичної волі

Президент Зеленський у своїх публічних виступах заявляв про те, що 2023-й рік має стати роком початку переговорів про вступ України до ЄС. Для цього необхідно, аби країни-члени ЄС ухвалили політичне рішення про те, що після виконання Україною семи умов, які були їй висунуті у червні минулого року після надання статусу країни-кандидата, Брюссель погодиться відкрити переговори про членство. "Звичайно, поки що про це не може йтися, бо робота над виконанням цих умов ще триває, і Єврокомісія надасть свою оцінку з приводу них лише восени", - констатує Лео Літра.

Попри те, що Верховна Рада ухвалила закони, необхідні для виконання умов, висунутих Єврокомісією, зокрема, закон про медіа, про національні меншини, про Конституційний суд України, антикорупційне законодавство, у європейців є до них зауваження. Оскільки "вони формально нібито відповідають баченню того, що запропонувала Єврокомісія, але з іншого боку вказують на те, що на етапі прийняття цих законів українці з Єврокомісією не консультувалися", каже Геннадій Максак і визнає, що "трек виконання Україною умов, озвучених ЄС при надання статусу кандидата, - небездоганний". "Але, окрім технічних зауважень до Києва, є ще й питання політичної волі в ЄС щодо відкриття переговорів про вступ з Україною. Це рішення ще не стало тією межею, яку для себе перетнули всі країни-члени блоку", - констатує експерт.

Наразі найбільше, що може зробити українська сторона, щоб хоча б умовно зафіксувати часові рамки для відкриття переговорів, вважає Лео Літра, - "домовитися з ЄС під час саміту, що у разі виконання Україною всіх умов і рекомендацій, Брюссель підтримає початок перемовин про вступ".

Віце-президент Єврокомісії: ЄС не кине Україну у цій війні

Ukraine Autorin der Deutschen Welle Victoria Vlasenko
Вікторія Власенко висвітлює теми європейської та євроатлантичної інтеграції України