Полювання на Вовка: що нового у справі НАБУ щодо суддів ОАСК

Уже понад рік в Україні триває скандальне протистояння між Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та суддями Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Ще на початку серпня 2019 року голові цього суду Павлу Вовку та ще трьом суддям генпрокуратурою України було вручено перші підозри у скоєнні низки злочинів, зокрема, в організації перешкоджання діяльності судових органів влади та втручання у їхню діяльність. З того часу минуло більше року, але суддя Вовк не лише продовжує обіймати свою посаду - його досі навіть не допитали в НАБУ.

Чому до ОАСК прикута така увага?

Окружний адміністративний суд Києва розглядає публічно-правові спори в межах Києва, у яких хоча б одна зі сторін є органом влади або посадовцем. Оскільки усі центральні органи влади розташовані у Києві, то саме у цьому суді розглядалися резонансні справи. Зокрема, цей суд визнав незаконною націоналізацію "Приватбанку", призупинив перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), скасував перейменування Московського проспекту Києва на проспект Степана Бандери, забороняв Уляні Супрун виконувати обов'язки міністерки охорони здоров'я України, розглядав справу колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова. Завдяки рішенням ОАСК на своїх посадах поновлювалися звільнені внаслідок переатестації міліціонери. Туди за виправданням традиційно звертаються особи, щодо яких НАБУ розслідує гучні кримінальні справи. А в часи Євромайдану цей суд виніс понад десяток рішень, спрямованих проти масових протестів.

Читайте також: Що відомо про скандал навколо Окружного адмінсуду Києва

Що НАБУ закидає голові ОАСК?

Наприкінці липня 2019 року НАБУ оприлюднило першу порцію аудіозаписів розмов нібито голови Павла Вовка зі своїми підлеглими, помічниками народних депутатів, адвокатами. За даними НАБУ, на цих записах Вовк обговорює з іншими особами подачу до очолюваного ним суду позовних заяв проти членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) з метою припинення їхніх повноважень або організовував кримінальні переслідування непідконтрольних йому членів ВККС для уникнення обов'язкового кваліфікаційного оцінювання.

Тоді ж, наприкінці липня минулого року, детективи НАБУ та співробітники управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури України провели обшуки в приміщенні ОАСК. У повідомленні про обшуки на сайті НАБУ не уточнювалося, що саме було предметом слідчих дій та які документи та речі були вилучені. Сам суддя Вовк тоді повідомив, що під час обшуку була вилучена низка справ, які перебували на розгляді у суді, які через кілька днів повернули. Самі обшуки, за його словами, були суто політичною акцію з метою дискредитації суду. Він також заперечив справжність записів аудіорозмов з його участю і назвав їх "фейком".

Якими є нові обвинувачення на адресу Вовка?

Ще у вересні 2019 року, після вручення йому підозри, Павло Вовк заявляв, що справа проти нього є "мильною бульбашкою", яка "лусне" приблизно через півроку. "Я за свої дії впевнений, і за їхню юридичну складову, і нічого не боюся", - заявив Вовк 3 вересня в ефірі телеканалу "112 Україна".

Утім, практично через рік після цього "мильна бульбашка" кримінального розслідування проти нього не лише не луснула, але й отримала розвиток у вигляді нових обвинувачень, нових обшуків у суді, нової порції аудіорозмов нібито за участю Вовка, та у врученні ще однієї підозри. Як заявили 17 липня у НАБУ, детективами бюро разом зі Службою безпеки України було викрито злочинну організацію, яку очолював голова ОАСК. "Детективи задокументували не тільки окремі факти вчинення корупційних злочинів, а й викрили цілу систему керованого правосуддя, яке не лише сприяло особистому збагаченню суддів, а й використовувалося головою ОАСК як інструмент захоплення ним влади у судовій системі", - заявили у НАБУ.

На підтвердження обвинувачень у спробі "захоплення влади" НАБУ оприлюднило низку аудіофрагментів розмов із голосом, схожим на голос Вовка, на яких, зокрема, обговорюється можливість оскарження результатів конкурсу до ВРП, а також чинення впливу на Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС). "(…) Ви повинні думати не тільки про своє членство, а про нормальне, як би про можливість захопити владу (…)", - каже людина з голосом, схожим на голос Вовка, в розмові з кандидатом на посаду члена ВККС. Ця розмова, за даними НАБУ, відбулася 13 березня минулого року. У іншому фрагменті аудіозаписів людина з голосом, схожим на голос Вовка, у відповідь на запитання співрозмовника "Як будемо захоплювати владу?", відповідає: "Головне її не втратити".

Читайте також: Печерський райсуд зобов'язав генпрокурора забрати у НАБУ "справу ОАСК"

Крім того, за версією слідства, організація на чолі з Вовком ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес кіл. Зокрема, для цього голова ОАСК використовував схему з подання штучних, надуманих, адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим "надшвидким" їх розглядом та з наперед визначеним результатом, запевнили у бюро. Детективи НАБУ 17 липня повідомили про підозру Вовку, його заступнику та ще п'ятьом суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації України. Процес вручення підозр ще чотирьом особам зі злочинної організації триває, додали у НАБУ.

Чому Вовка оголосили у розшук?

Після цього НАБУ кілька разів викликало Вовка та його колег на допити, куди він не з'являвся. Зрештою, 11 серпня бюро оголосило у розшук голову ОАСК, його заступника, трьох суддів суду та двох колишніх членів ВККС. Вовк відреагував на це постом на Facebook, у якому запевнив, що ніде не ховається і перебуває на своєму робочому місці, і що "в установленому законом порядку" він жодних викликів на допит чи підозр не отримував. 12 серпня він повідомив, що йому вручили повістку і що 17-18 серпня він прийде на допит. Зранку 17 серпня він написав на Facebook, що приходив на допит у цей день, але слідчого не виявилося на місці. Директор НАБУ Артем Ситник пояснив відсутність слідчого тим, що Вовк прибув на допит на півгодини раніше.

Чому голова ОАСК досі на своїй посаді?

Згідно з законом України "Про судоустрій і статус суддів", суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради правосуддя (ВРП) суддю не може бути затримано, взято під варту, за винятком затримання судді під час або одразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю також не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Відсторонити суддю від посади в Україні також може лише Вища рада правосуддя. Саме тому ще в серпні минулого року Генпрокуратура України, очолювана тоді ще Юрієм Луценком, звернулася до ВРП з клопотанням про відсторонення Павла Вовка від посади у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження. 20 серпня 2019 року ВРП відмовилася це зробити.

14 серпня вже цього року українські ЗМІ повідомили про те, що вже нинішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова вдруге звернулася до ВРП з проханням відсторонити Вовка від посади. Сам суддя назвав це "гарною новиною". "Тому що ми більше, ніж будь-хто інший, зацікавлені в тому, щоб НАБУ отримало можливість довести всі їхні абсурдні звинувачення", - написав Вовк у той же день на своїй сторінці у Facebook. Він висловив переконання, що члени ВРП ухвалять "зважене" рішення "суворо у рамках закону". Зрештою, цей оптимізм можна пояснити тим, що рік тому ВРП вже ухвалила рішення на користь Вовка, залишивши його на посаді.