Сезонні роботи у ФРН та коронавірус: чи приїдуть українці?
19 березня 2021 р.На спаржевому господарстві братів Генсгенсів у західнонімецькому Зелфканті, що неподалік нідерландського кордону, поки усе спокійно і по-березневому пасторально. Тут саме зайняті приготуваннями до прийдешнього спаржевого сезону. "Зараз нас лише п'ятнадцятеро, але у пік сезону на грядках працює удесятеро більше людей", - розповідає фермер Кріс Генсгенс (Chris Hensgens), який спільно зі своїм братом Арне Генсгенсом (Arne Hensgens) та за сприяння батька ведуть цей сімейний бізнес.
Сезон спаржі, улюбленого німецького весняного делікатесу, який останніми роками здобуває дедалі більшу популярність і в Україні, зазвичай починається наприкінці березня-початку квітня, залежно від погодних умов. Далі достигнуть полуниця, чорниця, цибуля, картопля, цукрові буряки, пшениця і кукурудза.
Без робочих рук з України і Румунії не обійтися
Німецькі фермери "відкривають" вже другий сезон в умовах пандемії коронавірусу. І хоча цього року вони краще підготовані до усіх потенційних викликів, початку сезону усе ж чекають із певним занепокоєнням. "Так, цього року, мабуть, ми вже трохи більше готові, ніж торік, коли у березні взагалі панувала повна непевність", - пригадує 32-річний Кріс Генсгенс.
Містечко Зелфкант належить до округу Гайнсберг, що торік став відомим як перший осередок спалаху коронавірусної інфекції в Німеччині. Фермер пригадує, що троє з десятьох румунських сезонних працівників, які вже почали працювати на господарстві, щойно дізнавшись про небезпечну ситуацію, сіли в авто і помчали геть до Румунії.
А далі настав карантин. В'їзд до ФРН сезонним збирачам врожаю спочатку взагалі заборонили. Щоправда, згодом фермерам все ж дозволили брати працівників, але за умови, що витрати на дорогу візьме на себе роботодавець. Генсгенсам нічого не залишалося, як оплатити дорогу запрошеним робітникам у сумі 10 тисяч євро. "Кілька квитків просто "згоріли", бо хтось не зорієнтувався у дорозі, не знав, де розташований аеропорт, бо ж, як правило, робітників забирали мінібусики від дому і доставляли прямо до нас", - каже Кріс.
Спаржа, вік-енд, Амстердам. А тепер?
Ця спаржева ферма, що розкинулася на 250 гектарах, - друга за розміром у районі. Звісно, без сторонньої допомоги врожай не зібрати. Останніми роками на допомогу приходили румунські робітники, а з липня до вересеня приїжджали студенти з України, здебільшого у віці 18-25 років.
До речі, багатьох молодих людей приваблювала не лише робота, але й дозвілля. Навіть у контракті офіційно прописано те, що не весь період перебування у ФРН буде зайнятий фізичною працею, на приватний відпочинок теж залишатиметься час.
"До пандемії студенти залюбки на вихідні їздили до Ахена, Кельна або Амстердама. Зараз ми їх теж не можемо "під замком" тримати, але за умов пандемії їм не слід подорожувати, а ще треба дотримуватися соціальної дистанції", - пояснює ситуацію німецький фермер. Та як донести усе це до молоді, спраглої пригод і відпочинку після фізичної праці? "Так, іноді все це нагадує веселу шкільну екскурсію усім класом. А потім ще хильнуть по скляночці і тут вже не до соціальної дистанції", - розповідає Кріс.
Креативні рішення
Дотримання правил гігієни та соціальної дистанції - непростий логістичний виклик для цілого господарства.
У гуртожитках для проживання сезонних робітників нині може розміщуватись лише обмежена кількість людей. Тож для розселення решти працівників вийняли та обладнали спеціальні контейнери, а ще встановили додаткові санітарні площі. Усе це обійшлося у 30 тисяч євро. Ще 9 тисяч євро ідуть на оплату послуг з прибирання та дезінфекції.
Оскільки з профілактичних міркувань в умовах обмежень сезонні працівники не можуть їздити за продуктами самі, а на спільних кухнях одночасно перебувати можуть лише семеро осіб, обіди доставлятимуть їм централізровано. "Наш кухар, який раніше тримав поруч ресторан, зараз теж не залишився без роботи - тепер він готує обіди для усіх робітників", - розповідає Арне Генсгенс, але зауважує, що обідають не під одним дахом, а кожен у своїй кімнаті.
Цього року, як і минулого, працівників знову доведеться поділити на групи, а відтак скласти розклад, коли і якій виходити у поле, коли вертатися і якою доріжкою - для цього на полі навіть встановили спеціальні металеві розмежовувачі.
Читайте також: Сезонні заробітчани: де збирати ягоди замість ЄС і скільки платять (відео)
В'їзд тільки за наявності негативного тесту на COVID-19
Для в'їзду до ФРН сезонним працівникам при перетині кордону необхідно пред'явити негативний тест на коронавірус. За пару днів ще одне тестування проведуть вже на господарстві, де йтиме збір врожаю.
Брати Генсгенси готуються до того, що цього року тестування робітникам доведеться робити регулярно, не виключено, що коштом підприємства. Торік у однієї з робітниць на іншому полі, у Баварії, де збирали полуницю, підтвердилася коронавірусна інфекція. Протестувати тоді довелося усіх робітників і Генсгенсам, і обійшлося це у 7 тисяч євро. "На щастя, підтвердився лише один випадок зараження. Жінка самоізолювалася на 14 діб у контейнерній кімнаті, де проживала сама. Ми з нею повністю розрахувалися і за дні у карантині, а кошти нам має відшкодувати держава. Хоча ми й донині ще на них чекаємо", - розповідає фермер.
Читайте також: На полуниці до Німеччини: в "рабство" чи на заробіток?
А як з медичною страховкою?
А що сталося б, якби хтось серйозно занедужав із важким перебігом хвороби? "Тоді б довелося доправляти до лікарні. Але ми заздалегідь потурбувалися про приватні медичні страховки для усіх робітників", - пояснює Арне Генсгенс. Наявність медичної страховки - украй важлива, адже такі робітники не мають доступу до державної медичної страховки.
Сезонні робітники, працевлаштовані у ФРН не довше 70 днів на рік, а також їхні роботодавці, звільняються на цей час також від відрахувань на обов'язкове соціальне страхування, як-от медичну страховку, виплати до пенсійного фонду тощо. Торік цей термін подовжили навіть до 115 днів, щоби запобігти частішій мінливості допоміжного персоналу під час збору врожаю. Цього року багато фермерів також закликали подовжити ці послаблення. Водночас у Федеральному міністерстві з праці та соцпитань ФРН у відповіді на запит DW зазначили, що "будь-яке, навіть тимчасове розширення терміну дії (послаблень - Ред.), має бути прив'язаним до забезпечення соціального захисту робітників". Тож, з одного боку, відсутність відрахувань на соцпотреби дозволяє заощадити копійку, але з іншого - позбавляє і права на доступ до соцзабезпечення.
Читайте також: Підробіток у Німеччині: як українському студенту не потрапити в халепу
Цю позицію міністерства підтримують і галузевій профспілці IG Bauen-Agrar-Umwelt, яка закликає поширити соціальний захист на сезонних робітників, починаючи вже з першого дня їхнього працевлаштування. Заклик особливо актуальний з огляду на подекуди важкі умови праці та загальну незахищеність цієї категорії робітників. За оцінками, кількість сезонних робітників у ФРН досягає приблизно 350 тисяч на рік. Та саме заробітчани з країн східної Європи, за даними профспілки, найчастіше скаржаться на нестерпні умови та мізерні зарплати, тоді як їхній робочий день іноді триває по 13 годин.
Та спаржевого господарства Генсгенсів це, на щастя, не стосується. Робочий графік тут чітко нормований і триває 8-9 годин, а оплата праці здійснюється за встановленим законом мінімумом: 9,50 євро за годину, а також премії для особливо старанних. Єдині стягнення - 200 євро за дорогу і 9 євро - добова плата за житло. "У нас можна заробити приблизно 2500 євро на місяць, залежно від продуктивності. Кажуть, мовляв, та що там, кожен може врожай збирати, але ми ставимося до працевлаштування сезонних робітників серйозно, і робимо все, щоби вони і приїхати змогли, і гідно працювати", - запевняє Арне Генсгенс.
Між тим, за даними останніх лютневих досліджень аналітичної служби українського порталу "OLX Робота", 63 відсотки українців, які шукають вільну вакансію, попри пандемію, планують працювати за кордоном чи принаймні розглядають такий варіант. Найпопулярніший напрямок - Польща, і (з великим відривом), Чехія та Німеччина, а серед сфер зайнятості найбільше цікавляться виробництвом і будівництвом. Робота в агросекторі у цьому списку лише на 5-му місці.