Що дасть Україні членство в "енергетичному ЄС" на тлі війни

З 16 березня Україна та Молдова є частиною енергетичної системи континентальної Європи. Про початок цієї "пробної синхронізації" повідомила Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). У її пресслужбі заявили, що "тепер підтримують стабільність українсько-молдовської енергосистеми".

Це означає, що електромережі України та Молдови приєднані до країн ЄС і між ними вільно може перетікати електроенергія. Президент України Володимир Зеленський заявив, що таким чином країна стала членом "енергетичного Євросоюзу". До війни цю синхронізацію у Києві називали енергетичним безвізом.

Чому синхронізація України з Європою важлива під час війни

На практиці, якщо в України тепер забракне потужностей власної генерації, то вона отримає електроенергію з Європи. А якщо в ній раптом буде відключено частину споживачів, то надлишок виробництва електроенергії зможе перетекти до країн ЄС.

Читайте також: Після саміту ЄС у Версалі: чи є перспектива членства для України

Балансування енергосистеми - завдання непросте навіть за мирного часу. Адже вироблятися має стільки ж електроенергії, скільки її споживається. Крім того, необхідно постійно підтримувати частоту на рівні 50 герц. Під час же війни балансування стало ще складнішим, адже споживання електрики різко впало. Крім того, Україна втратила контроль над деякими електростанціями, а електромережі зазнають руйнувань у багатьох місцях. Утім, у пресслужбі оператора української енергосистеми "Укренерго" заявили DW, що всі електростанції працюють в енергосистемі, і захопленими росіянами енергоблоками управляють українські спеціалісти та компанія має з ними оперативний зв'язок.

Синхронізація з Європою допоможе Україні підтримувати енергопостачання, включно зі Збройними силами, без чого неможливо вести бойові дії та здійснювати "спротив російській агресії", каже голова НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. "Що би з нами зараз не сталося, яких би руйнувань не зазнавала наша енергетична інфраструктура, ми знаємо, що нам завжди тепер може підставити плече Європа та у досить великому обсязі надати нам потужність, яку ми можемо потребувати", - заявив він.

Ізоляція енергосистеми України від Росії та Білорусі

Росія розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого. Так сталося, що за кілька годин до цього Україна разом з Молдовою від'єднали свої енергосистеми від Росії та Білорусі. Це був один з найважливіших тестів, які Україна мала пройти, аби приєднатися до енергосистеми континентальної Європи.

Читайте також: Енергетичний безвіз: як Україна складатиме "випускний іспит"

Цей тест було заплановано задовго до початку війни. Він полягав у кількох днях роботи в режимі, ізольованому від Росії та Білорусі, з якими об'єднана енергосистема України і Молдови ще з радянських часів. З початком війни Кабміні в Києві вирішили не підключатися знову до мереж РФ і Білорусі, що було заплановано на 27 лютого. Натомість Україна попросила Європу про екстрену синхронізацію.

На засіданні Ради ЄС 28 лютого міністри енергетики політично підтримали екстрену синхронізацію України та Молдови з енергосистемою Європи "настільки швидко, наскільки це можливо". Наступного дня вже відповідне рішення ухвалила і ENTSO-E.

Захоплення ЗАЕС військами РФ переконало Європу

Але навіть після цього політичного рішення в ЄС ще зберігали сумніви. "Енергосистема повинна бути безпечною за європейськими стандартами, щоб не сталося так, що у всій Європі буде блекаут, якщо російська армія захопить електростанцію в Україні", - заявляв тоді кореспонденту DW міністр економіки Німеччини Роберт Габек (Robert Habeck).

У підсумку російські війська захопили навіть не одну електростанцію в Україні. Серед них була і Запорізька АЕС (ЗАЕС). І саме ця подія у підсумку переконала Європу приєднати до себе Україну. Володимир Кудрицький розповідає, що коли російські війська вночі зайшли на ЗАЕС, то "Укренерго" змушена була відключити від мережі два атомних енергоблоки. "І все ж у цьому ізольованому режимі українська енергосистема зберегла стабільність, не було жодних відключень споживачів. Для європейців це був останній і ключовий аргумент для приєднання, бо вони побачили, що українська енергосистема є надзвичайно стійкою", - зазначив Кудрицький.

Як заявили в ENTSO-E, там провели аналіз, який "підтвердив, що екстрена синхронізація технічно можлива, з низкою заходів, аби гарантувати безпеку енергетичних систем".

Україна готувалася до синхронізації з Європою п'ять років

Підготовка до синхронізації енергосистем України та Європи почалася ще в 2017 році. У її рамках в українські мережі та електростанції вклали близько 700 мільйонів євро. Згідно з угодою між "Укренерго" й ENTSO-E, пробна синхронізація мала відбутися лише у 2023 році. А у 2022-му Україна та Молдова мали ще бути приєднані до енергосистем РФ і Білорусі. На літо було заплановано другий тест. Таким чином, війна дозволила Україні підключитися до Європи на рік раніше.

Під час екстреної синхронізації між Україною та Європою можливі лише некомерційні перетоки електроенергії. За словами Кудрицького, після війни в "Укренерго" планують організувати й торгівлю електроенергією.