Що сталося в Тюрингії і чому піднявся такий галас

Входження правих популістів у вищі ешелони влади за останні роки стало досить поширеним явищем в Європі, але політичний "санітарний кордон" Німеччини навколо правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) здавався набагато надійнішим, ніж в інших країнах ЄС. І для цього існує серйозне історичне підґрунтя. Принаймні, так здавалося до минулої середи, 5 лютого, коли в східнонімецькій федеральній землі Тюрингія обирали главу уряду.

Політики від ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП), консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) і ультраправої АдН спільними зусиллями обрали представника ВДП Томаса Кеммеріха (Thomas Kemmerich) прем'єр-міністром Тюрингії. Це допомогло йому з мінімальною перевагою у один голос перемогти експрем'єра землі Бодо Рамелова (Bodo Ramelow) з Лівої партії.

Шокуючий результат

Результат був особливо шокуючим, тому що AдН висунула свого власного кандидата на цю посаду, але у вирішальному турі всі її депутати проголосували не за нього, а за Кеммеріха. Досі незрозуміло, наскільки щільно, якщо взагалі, традиційні партії співпрацювали з правими популістами перед голосуванням.

На тлі політичних протестів і заклику канцлерки Німеччини Анґели Меркель скасувати результати голосування в парламенті Тюрингії позиції Кеммеріха стали надзвичайно хиткими, і йому довелося заявити про намір піти у відставку і розпустити ландтаг.

Особисте втручання канцлерки, яка перебувала в цей час в Африці, можливо, свідчить про проблему з дисципліною всередині ХДС, після того як Меркель, яка не має наміру залишатися при владі після нинішньої каденції на посаді канцлера, передала посаду лідера партії Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer).

Тюрингія - особливий випадок. Як зараз, так і в 1930-і роки.

Вперше з часів Другої світової війни німецький політик був обраний на найвищу посаду на земельному рівні за підтримки ультраправої партії. І, за іронією долі, це сталося в тій самій землі, де перші нацистські політики зайняли урядові пости в 1930-х роках, незадовго до того як Адольф Гітлер став канцлером Німеччини.

Політичний ландшафт Тюрінгії надзвичайно складний. Минулорічні вибори не забезпечили явної переваги жодній партії. Ліва партія Німеччини, чиї коріння сягають часів комуністичної Німецької демократичної республіки (НДР), залишається найпопулярнішою партією в цій федеральній землі. Але план Лівих разом із соціал-демократами і Зеленими призначити уряд меншості на чолі з Бодо Рамеловим провалився. Він не здобув достатньої підтримки від інших політичних сил, яка була потрібна, аби уряд принаймні був призначений.

AдН, з якою всі традиційні партії Німеччини відмовляються співпрацювати, посіла друге місце на земельних виборах, за нею на третьому місці розташувалися представники ХДС. Ліберали з ВДП, яких представляє неочікувано призначений новий прем'єр, ледь подолали п'ятивідсоткових бар'єр, необхідний для того, аби взагалі потрапити до парламенту.

Незважаючи на те, що кандидат від Лівих Бодо Рамелов вважається одним з найбільш поміркованих політиків Лівої партії, співпраця з нею наштовхується майже на таке ж  несприйняття консервативних політиків і виборців в регіоні, як і співпраця з AдН.

Рамелов ліворуч від мене, Геке праворуч...

Обурення в Німеччині стало особливо великим іще й тому, що тюринзька організація АдН вважається найрадикальнішою в партії. Земельний лідер Бйорн Геке (Björn Höcke) часто піддається жорсткій критиці навіть від своїх однопартійців в інших частинах країни. Геке заснував неформальну групу всередині партії, яку називають "крилом". До неї увійшли найбільш одіозні й радикальні члени ультраправих. Більш помірковані політики AдН написали відкритого листа минулого літа, засуджуючи "культ особистості", що формується навколо Геке на правому фланзі партії.

В лавах ХДС в Тюрингії також було неспокійно, і деякі члени партії стверджували, що та чи інша форма співпраці з АдН більш прийнятна для їхніх прихильників, ніж підтримка Лівих. Різка реакція Меркель в четвер показала, що в політиці партії на національному рівні не передбачається жодних змін у табу на співпрацю з AдН. Але не виключено, що лідерці партії Меркель Аннеґрет Крамп-Карренбауер не вдасться втримати всі регіональні осередки партії на одній лінії.

У той час як коаліції центристських і правопопулістський партій стають чи не звичним явищем в різних країнах Європи, для Німеччини це особливо болюче питання з огляду на її нацистське минуле. 

Що буде далі?

Одним з найбільш ймовірних сценаріїв є дострокові вибори у Тюрингії. Вільні демократи заговорили про це у четвер, коли новоспечений прем'єр Кеммеріх оголосив про свій намір піти у відставку. Але високі результати у невеликій землі з населенням 2,2 мільйона, радше за все, на виборах знову покажуть як Ліві, так і праві популісти з AдН. Тобто вибори можуть знову завести ситуацію у глухий кут.

Наслідки для інших регіонів Німеччини теж можуть бути серйозними. АдН теоретично може взяти на озброєння цю незвичну тактику підтримки кандидата від однієї з традиційних партій, якому вони віддають перевагу, в будь-якому з 16 земельних парламентів країни. Адже вони представлені у всіх. На національному рівні - у Бундестазі - АдН має третю за розміром фракцією і є найбільшою опозиційною партією.