Що варто знати про четвертий пакет санкцій ЄС щодо Білорусі

Після піврічної перерви Євросоюз знову запровадив санкції проти режиму Олександра Лукашенка в Білорусі. Найближчими днями їх мають доповнити й економічні заходи.

Четвертий пакет санкцій ЄС щодо Білорусі

У кінці минулого року Євросоюз з інтервалами у місяць запровадив три пакети персональних санкцій за фальсифікацію президентських виборів у Білорусі 9 серпня 2020 року та за репресії проти протестувальників. З початку цього року настала пауза, хоча в лютому верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель і оголосив про підготовку четвертого пакета. Затвердила його на своєму засіданні у Люксембурзі Рада ЄС лише в понеділок, 21 червня.

Цей пакет став найбільшим, він практично подвоїв санкційний список. Якщо до цього в ньому були 88 фізичних і сім юридичних осіб, то тепер до них додалися ще 78 прізвищ і вісім компаній і підприємств. Своє рішення Рада ЄС обґрунтувала "ескалацією серйозних порушень прав людини в Білорусі та насильницьких репресій проти громадянського суспільства, демократичної опозиції та журналістів, а також осіб, які належать до національних меншин". Санкції набули чинності у момент їхньої публікації.

Читайте також: ЄС опублікував список нових санкцій щодо Мінська

Хто в новому списку санкцій ЄС щодо Білорусі?

В обмежувальному списку стало більше представників сім'ї Лукашенка. Крім нього самого та його старшого сина Віктора, під санкціями тепер опинилися другий син Дмитро та дружина Віктора Лілія. Більшу ж частину списку

складають силовики, військові та судді. Йдеться як про високопосадовців, наприклад, міністра оборони Віктора Хреніна та голову слідчого комітету Дмитра Гору, так і про людей на нижчих посадах, як-от суддів суду Фрунзенського району Мінська Наталію Бугук або Марію Єрохіну.

Розширилася й економічна частина списку. Хоча в ньому й були важливі підприємства на кшталт "Мінського заводу колісних тягачів" (МКЗТ), цього разу до переліку потрапили вже гіганти білоруської промисловості: "Мінський автомобільний завод" (МАЗ) і "Білоруський автомобільний завод" (БелАЗ).

Читайте також: Amnesty International заявила про переслідування медиків в Білорусі

Потрапила під санкції й низка підприємців. Серед них росіянин Михайло Гуцерієв, який веде в Білорусі бізнес у калійному та нафтовому секторах. Його в Раді ЄС назвали "давнім другом" Лукашенка. А також Олександр Шатров, голова ІТ-компанії "Сінезис", котра надає владі Білорусі платформу для відеоспостереження з використанням технології розпізнавання облич. Усі ці компанії та бізнесмени не зможуть отримувати кошти з ЄС, а їхні активи у Євросоюзі будуть заморожені. Крім того, фізособам заборонено в'їзд до країн об'єднання.

Того ж дня до Євросоюзу приєдналися й США з Великобританією та Канадою. Вашингтон запровадив санкції проти 16 осіб і п'яти організацій. Це, зокрема, прессекретарка Лукашенка Наталія Ейсмонт, а також КДБ і внутрішні війська МВС Білорусі. Лондон додав до санкційного списку сім людей і одну організацію, а Оттава - 17 фізичних і п'ять юридичних осіб.

Коли ЄС запровадить економічні санкції щодо Білорусі?

Паралельно Євросоюз готує й секторальні санкції. Тривалий час у ЄС не хотіли переходити до таких заходів, які б'ють по цілих секторах економіки, а не по окремих особах або компаніях. Але все змінила примусова посадка в Мінську 23 травня літака Ryanair. Наступного дня саміт ЄС доручив Раді Євросоюзу підготувати секторальні обмеження. А Єврокомісія одразу ж оголосила план економічної підтримки майбутньої демократичної Білорусі в обсязі до трьох мільярдів євро, який вона до цього готувала багато місяців. Таким чином у ЄС намагаються запобігти закидам, що секторальні санкції вдарять не лише по режиму Лукашенка, але й по пересічних білорусах.

Читайте також: Як Білорусь притінила Росію на саміті Євросоюзу

Утім, у середині червня з'явилися повідомлення про брак єдності всередині ЄС, необхідної для запровадження економічних санкцій. Згідно з ними, Відень наполягав на виключенні фінансового сектора з пакета обмежень. Видання Politico пояснило це тим, що джерелом понад 90 відсотків усіх грошей, які Білорусь позичає у ЄС, є Австрія.

Глава МЗС цієї країни Александер Шалленберґ (Alexander Schallenberg), прибувши на засідання Ради ЄС, одразу ж заперечив повідомлення, що Відень щось блокував. Він кілька разів наголосив, що переговори щодо секторальних санкцій були "цілковито нормальними". За словами урядовця, метою Австрії було домогтися, аби обмеження не нашкодили людям у Білорусі, "які вже й так страждають". "Ідеться про те, щоб економічні санкції зачепили тих, кого ми хочемо, але не стосувалися, наприклад, кредитів для приватних осіб або малих і середніх підприємств", - зауважив Шалленберг.

За підсумками Ради ЄС Жозеп Боррель повідомив про підтримання секторальних санкцій. "Тепер наша ціль - швидко їх ухвалити", - додав він. Але перед цим їх розглянуть лідери Євросоюзу на своєму саміті 24-25 червня. Якщо вони дадуть свою згоду, то після цього санкції формально затвердить Рада ЄС.

Чи буде Лукашенку "боляче" від економічних санкцій ЄС?

Багатьох журналістів цікавило запитання, чи стане четвертий пакет санкцій більш ефективним, ніж попередні три. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) відповів не це, що секторальні санкції "відчутно вразять білоруську економіку". І від цього передусім "буде боляче Лукашенку". "Наші вимоги до Лукашенка залишаються незмінними: звільнення політв'язнів, припинення насильства проти протестувальників і опозиції, а також інклюзивний діалог, який приведе до чесних і вільних виборів", - нагадав Маас.

Відповідаючи на схоже запитання, Боррель визнав, що економічні санкції не є "чарівною паличкою", але висловив упевненість, що вони змінять поведінку "відповідальних за те, що відбувається у Білорусі". "Якби ми не були впевнені, що це допоможе, ми би цього не робити", - наголосив глава європейської дипломатії. При цьому він попередив, що не виключає підготовки п'ятого пакета санкцій.