Шлях біженців - з Білорусі до Бранденбурга

Ховек щасливий: кілька днів тому він знайшов прихисток у таборі для біженців у бранденбурзькому Айзенхюттенштадті. У нього є дах над головою, тепле ліжко та їжа. Ніхто на нього не кричить, ніхто не жене геть. Зовсім не так, як у Польщі чи в Білорусі, розповідає 29-річний перукар із Сирії. "Білоруси погрожували нам зброєю і наказували йти в Польщу. Поляки блокували дорогу і кричали: "Повертайтеся в Білорусь!" Так вони й ходили туди-сюди, розповідає Ховек англійською мовою. Він, як і інші мігранти, по-справжньому боявся померти. "У нас не було нічого з їжі, було холодно і мокро. Ми бачили вовків", - пригадує він. Люди пили росу з листя дерев або з брудного струмка. Так тривало упродовж восьми днів.

Група заблукала, люди втратили один одного з поля зору. Зрештою, Ховеку вдалося непомітно потрапити до Польщі. За кілька кілометрів від кордону він знайшов водія, який погодився відвезти його до німецького Франкфурта-на-Одері за 2500 доларів. Ховек розповідає, що це було таксі, але, ймовірно, це було приватне авто, а водій хотів непогано заробити. Там його виявили німецькі поліцейські і привезли в табір для біженців в Айзенхюттенштадті.

Кількість біженців зростає

Упродовж останніх тижнів кількість іноземців, які так само, як Ховек, незаконно потрапили до Німеччини через Білорусь і Польщу, зростає. Більшість з них перетинають кордон у федеральній землі Бранденбург. У серпні федеральна поліція затримала там 200 іноземців, які нелегально перетнули кордон. У вересні їх було вже більше 1500. Для порівняння: за попередні місяці таких осіб було лише 26. Тільки 30 вересня німецькі прикордонники зупинили дві вантажівки, в кожній з яких сиділи по 40 осіб з Іраку, Ірану та Сирії. "Ми виходимо з того, що цього місяця чотири тисячі, а наступними місяцями може прибути ще більше людей", -  каже Олаф Янсен Янсен (Olaf Jansen), керівник табору в Айзенхюттенштадті.

Табір на околицях цього невеликого провінційного міста на сході Німеччини складається з кількаповерхових будівель, в яких раніше розташовувалися казарми. Вони захищені парканом, біля входу на територію табору встановлено шлагбаум і пост охорони. Але жителі табору можуть безперешкодно виходити за його межі і повертатися назад. "Це табір біженців, а не тюрма", - каже один зі співробітників.

Читайте також: Криза на кордоні з Білоруссю підштовхує ЄМ до нової міграційної політики

Десяток мігрантів сидять на майданчику, що заріс травою, - жінки, чоловіки різного віку і діти. У таборі можна розмістити до 3500 осіб. Довелося обладнати додаткові місця. Для тих, хто щойно прибув і мусить відбути карантин, встановили житлові блоки - контейнери. Крім того, на перший час для ночівель є намети, які опалюються.

У Бранденбурзі припускають, що до кінця жовтня всі місця для розміщення біженців будуть заповнені. Бранденбурзька міністерка соціального забезпечення Урсула Нонненмахер (Ursula Nonnenmacher) повідомила минулого тижня земельним округам, що вони мають бути готові прийняти більше біженців. Наразі в міністерстві говорять про те, що в округах розподілять 5423 осіб. У липні йшлося про 3173 мігрантів.

Шанси на краще життя в Німеччині?

Трирічний Ріван не грається з іншими дітьми і не відходить від свого батька Сабаха. Схоже, що і через шість днів в таборі в Айзенхюттенштадті хлопчик ще досі боїться заблукати. Сабах - іракський курд. Він залишив свою батьківщину разом з дружиною і трьома дітьми. Чотири рази їх затримували на білорусько-польському кордоні. Жителі польського прикордоння дали їм пити і принесли дітям сухий одяг. Але, за словами Сабаха, прикордонники відправили їх назад в ліс. Він побоювався, що діти можуть загинути від переохолодження, якщо спатимуть на сирій землі. Нарешті, їм вдалося пробратися непоміченими польськими охоронцями і знайти водія, який за гроші привіз їх до польсько-німецького кордону. Сабах сподівається, що в Німеччині, де курдам не треба боятися переслідувань, у його дітей буде більше шансів на краще життя. Мрія, що має небагато шансів на втілення в реальність.

Читайте також: Біженці в Німеччині: де і як довго перебувають, які кошти отримують

Згідно з Дублінським регламентом, клопотання про надання притулку повинна розглядати та країна, де біженець вперше перетнув кордон Євросоюзу. У разі нелегальних мігрантів, затриманих на польсько-німецькому кордоні, нескладно довести, на території якої країни ЄС вони опинилися спочатку. І самі мігранти свій маршрут не приховують. У Німеччині вони можуть подати клопотання, але, ймовірно, їх повернуть назад в Польщу. Минулого року на цій підставі 3000 осіб були вислані з Німеччини в сусідню країну. Лише для невеликої кількості біженців зробили виняток з гуманітарних міркувань.

У Бранденбурзі готуються до погіршення ситуації

Незрозуміло, як на такі рішення будуть впливати ухвалені  в Польщі 14 жовтня поправки до закону про іноземців. Нововведення дозволяють відразу ж відхиляти прохання про міжнародний захист, подані тими, хто перетнув польський кордон не через офіційний пункт пропуску, і видворяти нелегальних мігрантів назад на територію, з якої вони прийшли. Втім, польські прикордонники й так це роблять - і не в пунктах пропуску, а в лісах і болотах. Оскільки Білорусь, як і Польща, на деяких ділянках кордону встановила огорожу, долати перешкоди стає дедалі складніше. Біженці буквально опиняються в пастці між колючим дротом з обох боків.

Бранденбурзький міністр внутрішніх справ Міхаель Штюбґен (Michael Stübgen) закликає інші федеральні землі виявити солідарність і прийняти частину біженців. Водночас він вимагає реакції Єврокомісії і німецького міністерства закордонних справ. "Я очікую, що лукашенківській торгівлі людьми нарешті буде покладено край. Ми в Айзенхюттенштадті можемо долати лише симптоми цієї хвилі біженців. Причина знаходиться у Мінську і має бути зупинена", - сказав Штюбґен під час пресконференції в таборі в Айзенхюттенштадті. Тим часом у Франкфурті-на-Одері федеральна поліція готується до подальшого загострення ситуації на кордоні. На території міста вже розміщені мобільні туалети, якими можуть користуватися мігранти.