Як Європа стежить за своїми громадянами

Коли американський підприємець Ілон Маск придбав Twitter, комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон відразу попередив, що американський сервіс коротких повідомлень повинен дотримуватися європейських правил. Водночас, коли йдеться про те, що європейські уряди зловживають шпигунськими програмами, це Брюссель не цікавить, заявила під час презентації доповіді спецкомісії Європарламенту депутатка з Нідерландів Софі ін'т Велд. За її словами, коли багато країн-членів ЄС безконтрольно використовують Pegasus та подібне програмне забезпечення і шпигують за критиками уряду, журналістами та членами опозиції під прикриттям національної безпеки, це є серйозною загрозою демократичним правам.

Скандал європейського масштабу

"Зловживання (шпигунськими програмами. - Ред.) досягло загальноєвропейських масштабів", - ідеться в доповіді. У документі також стверджується, що частина країн ЄС "використовували системи електронного шпигунства проти власних громадян для досягнення політичних цілей, а також для приховування корупції та злочинних дій". При цьому, як наголошують автори доповіді, жодне з відомств у країнах ЄС не було готове надати на запит Європарламенту конкретні дані, тому документ було підготовлено на основі даних з відкритих джерел.  

Читайте також: Шпигунський скандал у Польщі: хто стежить за опозицією?

Незважаючи на це, доповідачі зібрали великий обсяг інформації. "Якщо пазл складається з 1000 частин, то 900 з них уже в нас у руках", - каже Велд. За її словами, можна вже виходити з того, що всі країни Євросоюзу купили шпигунські програми, а низка країн отримують прибуток від цього бізнесу: "Кіпр і Болгарія відіграють роль експортних центрів, Ірландія пропонує вигідне оподаткування, а Люксембург є фінансовим центром для багатьох виробників таких програм". У Празі щорічно проходить міжнародний ярмарок шпигунського програмного забезпечення Wiretapper's Ball, а Мальта є улюбленим місцем для його розробників.

Найвідомішим прикладом діяльності таких компаній є ізраїльська NSO Group - виробник шпигунської програми Pegasus, використання якої викликало великий політичний скандал у Греції. Компанія має представництва на Кіпрі та в Болгарії, угоди проводить через Люксембург, отримуючи вигоду від можливості безперешкодно працювати на ринку всього ЄС. У компанії дуже складна структура, продаж її продукції навмисно організовано вкрай непрозоро, проте "бізнес процвітає і приносить прибуток", йдеться в доповіді.

Греція, Польща та Угорщина - у центрі шпигунського скандалу в ЄС

Найвідомішою жертвою шпигунства у Греції став глава опозиційної лівоцентристської партії "Грецький соціалістичний рух" і депутат Європарламенту Нікос Андрулакіс, у смартфон якого була запущена програма Predator. Тим часом список жертв шпигунства стає дедалі довшим. Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс 6 листопада вкотре відкинув звинувачення у своїй причетності до скандалу. В інтерв'ю телеканалу ANT1 він назвав "ганьбою" твердження про те, що "прем'єр шпигує за власними міністрами". 

Читайте також: Кібератака на Болгарію: диверсія як прикриття шпигунства?

Натомість медіаексперт в Університеті Македонії в Салоніках Нікос Маранцідіс вважає відповідальним за скандал саме главу уряду Греції: "Спершу Міцотакіс говорив, що все відповідає закону; тепер каже, що він вирішить проблеми у зв'язку з програмами Pegasus і Predator". Ще гірше, каже він, те, що багато греків через це втрачають віру в демократичний устрій країни, оскільки "ми знову скочуємося в авторитаризм". Тим часом уряд Греції заявив про намір заборонити продаж шпигунських програм.

У доповіді Європарламенту не менш докладно описано ситуацію в Угорщині та Польщі. Угорщина стала однією з перших країн, у якій стало відомо про використання владою ПЗ для стеження за громадянами. Згідно з даними Amnesty International, стеження вели за 300 активістами, журналістами, адвокатами. "Використання Pegasus виглядає як цілеспрямована стратегія руйнування свободи думки і преси (угорським) урядом", - ідеться в документі.

У Польщі з минулого року можливості використання владою шпигунських програм розширені до практично необмежених. "Права жертв стеження були урізані, а правові засоби боротьби з ним на практиці нікчемні. Правляча партія встановила повний контроль, і у жертв немає жодної можливості звернутися куди-небудь по допомогу", - йдеться в доповіді.

Потрібні правила для шпигунських програм  і контроль за їх використанням

Amnesty International зібрала вже понад 100 тисяч підписів під петицією до ООН з вимогою припинити продаж і поширення шпигунського програмного забезпечення. "Існує гостра необхідність у кращому захисті прав людини під час експорту технологій стеження, - пише генеральний секретар Amnesty International Аньєс Калламар. - Ми є свідками глобальної кризи, спричиненої застосуванням шпигунських програм, під час якої цілеспрямовані вторгнення в приватне життя журналістів, активістів і юристів використовуються для того, щоб їх залякати і змусити замовкнути". За словами Калламар, держави-члени ООН повинні припинити використовувати самі або миритися із застосуванням таких програм як інструменту придушення.

Софі ін'т Велд також виступає за запровадження мораторію на використання шпигунських програм. Крім того, вона закликає до розслідування усіх звинувачень, також Інтерполом, а також до припинення дії сумнівних експортних ліцензій на шпигунське ПЗ і створення правової бази для легального його використання. При цьому депутатка Європарламенту визнає, що механізму для забезпечення дотримання нових правил поки що немає.