Стало гірше, ніж думали. Як таліби змінили Афганістан

Два роки тому, 15 серпня 2021 року, до влади в Афганістані прийшов радикальний ісламістський рух "Талібан". Таліби взяли всю країну під свій контроль протягом кількох тижнів після виведення з неї Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF) під керівництвом НАТО. Одразу після взяття Кабула представники "Талібану" заявили, що поважатимуть права жінок у рамках законів шаріату. Але що відбувається в країні зараз насправді?

"Я ніби живу в жахливому сні"   

Через два роки після приходу до влади таліби запровадили низку заборон, що стосуються прав жінок і дівчаток. Їх витіснили з суспільного життя, заборонили вчитися і працювати, жіночий громадський рух дуже сильно обмежили в правах.

"Якщо чесно, то в мене таке відчуття, ніби я живу в сні-жахітті. Важко зрозуміти, що ми пережили за останні два роки", - ділиться в телефонній розмові з DW 29-річна Маріам Арвін, яка перебуває зараз в Афганістані. Вона є засновницею благодійної організації для жінок і дітей і проживає в Кабулі.

 "Чого я не розумію, так це звідки з'явилася надія, що таліби зміняться на краще, - зізнається громадська активістка. - Ми завжди знали, що з приходом "Талібану" до влади ми знову втратимо все, чого досягли.

За двадцять днів до того, як таліби захопили владу, ми, активістки та представники громадянського суспільства в Кабулі, організували пресконференцію, щоб звернути увагу міжнародної громадськості на нашу ситуацію. Ми сказали - подивіться на території, які перебували під контролем талібів, як там були обмежені права жінок. Але ніхто не хотів нас слухати".

Читайте також: В Афганістані з наступного тижня закриють всі салони краси

"Таліби не змінилися, але стали обережнішими"

Ще до захоплення Кабула талібам вдалося крок за кроком взяти під свій контроль значну частину території країни. Там, де це відбувалося, жінки мусили залишатися вдома, щоб відігравати традиційну для афганського суспільства роль. Як це було і в період першого правління "Талібану" з 1996 по 2001 рік.

Тоді афганським жінкам було заборонено вчитися та працювати. Виходити з дому їм дозволялося тільки в супроводі родичів чоловічої статі. Якщо жінка виходила на вулицю сама, то її могли як покарання побити батогами. 2021 року таліби, констатують спостерігачі, стали поводитися обережніше, ніж наприкінці 90-х.

Але, в принципі, їхні погляди майже не змінилися за цей час, вони й у 2021-му, коли прийшли до влади, були такими самими, як у 1990-ті, вказує в розмові з DW ексміністерка з питань миру Алема Алема. Міністерство, яке вона очолювала, опікувалося внутрішньоафганськими мирними переговорами і після захоплення талібами влади в Кабулі було розформовано.

"З того моменту вони запровадили 51 заборону, що стосується жінок. Тобто, більше однієї заборони на місяць. Але вони не одразу все це зробили, щоб не злякати світову спільноту. В Афганістані вони теж спочатку мусили діяти обережно, щоб не налаштувати одразу проти себе суспільство. Тоді їхня влада ще не була міцною", - продовжує Алема Алема.

Читайте також: Афганістан: чому ООН продовжує співпрацювати з талібами?

Переговори США і "Талібану"

У 2018 році США почали вести в Катарі прямі переговори з талібами. Якби до цього процесу було залучено афганський уряд і місцевих експертів, то історія була б іншою, вважає 59-річна Алема, яка зараз живе в Німеччині. Вашингтон та їхні партнери хотіли за допомогою переговорів у Досі з лідерами "Талібану" врегулювати багаторічний конфлікт в Афганістані.

Адже і після повалення в січні 2001 року влади талібів силами міжнародної військової коаліції вони продовжували чинити жорсткий збройний опір новій афганській владі і військам НАТО. Це призвело до безлічі жертв серед військових і цивільних осіб.

Переговори в Катарі з талібами привели до підписання 29 лютого 2020 року угоди, яка передбачала поетапний план виведення з території Афганістану військ США та інших іноземних військових у складі сил коаліції НАТО.

Чому таліби прийшли до влади

"В угоді йшлося, окрім іншого, про необхідність внутрішньоафганських переговорів - безпосередньо між талібами та урядом Афганістану, - пояснює Алема Алема. - І ми підготувалися до цього, у міністерстві я створила різні робочі групи, і з представниками некомерційних організацій з усіх 34 провінцій було вироблено основну лінію та необхідні заходи. Але "Талібан" не висловив жодного інтересу розмовляти з нами. Він знав, що США покинуть Афганістан. І США, умовно кажучи, прийняли їх до двору, сказавши, що таліби змінилися".

Прямі переговори зі США фактично забезпечили талібам міжнародне визнання. У Досі вони підписали угоду з американською стороною, яка мала привести до миру в Афганістані. Але цей документ, за оцінкою багатьох аналітиків, послабив моральний дух афганської армії і знизив її опір силам талібів, що наступали.

"Те, що сталося в серпні 2021 року, було не військовим тріумфом талібів, але наслідком того політичного рішення", - аналізує ситуацію дворічної давнини Хушал Асефі, журналіст і колишній керівник теле- і радіокомпанії Ariana. Два роки тому Асефі щодня повідомляв про те, що відбувалося: "Ніхто не знав про те, що відбувалося за лаштунками перемовин із талібами. Здавалося, що західні країни відмовили у своїй підтримці тодішній афганській владі".

Читайте також: Чи виконали таліби свої обіцянки? Фактчекінг DW

Усе виявилося ще гірше, ніж передбачалося

Після того, як таліби захопили владу, Асефі був змушений покинути країну. Як журналіст, який критикував радикальних ісламістів, він не бачив свого майбутнього в Афганістані. "Розвиток подій останніх двох років посилює відчуття, що країну просто залишили талібам. І здається, що всім було байдуже, до якого хаосу все це призведе. У кращому разі буде зроблено заяву, в якій критикуватиметься політика талібів, - зазначає журналіст. - Афганське суспільство деморалізоване і знесилене. Економіка в руїнах. Понад 20 мільйонів людей живуть за межею бідності і борються за виживання".

Так, багато хто зараз думає тільки про те, як покинути країну, підтверджує активістка Арвін із Кабула. І наголошує: "Я розчарована тим, що світова спільнота й афганське суспільство капітулювали так швидко. Це виявилося ще гірше, ніж очікувалося. Але афганське громадянське суспільство не можна недооцінювати. Воно має сильне ядро і не здається".