Які наслідки матиме дефолт у США?

Що таке стеля держборгу США і чому вона має значення?

Конгрес США вперше запровадив боргову стелю у 1917 році. Ідеться про верхню межу коштів, які уряд може позичити. Цей крок означав, що уряд більше не потребував схвалення законодавців щодо кожного випуску боргових зобов'язань, але обмежений у максимальному обсязі запозичень. Згодом приписи були деталізовані у законах про державний борг, ухвалених 1939 та 1941 року.

За останні сім десятиліть ліміт державного боргу підвищувався 78 разів, востаннє 2011 року. Тоді зволікання з погодженням нового ліміту призвело до того, що США втратили найвищий кредитний рейтинг ААА, що обернулося зростанням вартості запозичень. Поточний ліміт боргу в 31,4 трильйона доларів був досягнутий у січні, але міністерство фінансів вжило надзвичайних заходів, щоб продовжити фінансування діяльності уряду.

Наступний ключовий дедлайн - початок червня. До цього часу Конгрес має знову підняти стелю, інакше уряду США забракне грошей і буде оголошено дефолт за борговими зобов'язаннями. Між демократами та республіканцями триває запекле протистояння. Республіканці вимагають, щоб Білий дім погодився на радикальне скорочення державних витрат та інші реформи.

Як дефолт вплине на світову економіку?

Міністерка фінансів США Джанет Єллен попередила в неділю, 21 травня, що протистояння фактично є "пістолетом, приставленим до голови американського народу і американської економіки". За її словами, у країні "настане фінансовий та економічний хаос", якщо не вдасться підняти стелю держборгу. Минулого тижня міністерство фінансів спрогнозувало, що уряд США почне відчувати нестачу коштів вже з 1 червня. Це матиме далекосяжні наслідки для американської та світової економіки.

Брак коштів змусить казначейство США визначити пріоритети видатків. Імовірно, передовсім здійснюватимуться виплати за борговими зобов'язаннями, включно з відсотками за позики. Це може обернутися затримками з виплатою зарплат десяткам мільйонів працівників державного сектору, наприклад, вчителям. Також можуть бути призупинені соціальні виплати та субсидії на охорону здоров'я для літніх і вразливих категорій жителів США, зокрема військових ветеранів.

Хоча будь-яка несплата боргу, ймовірно, буде тимчасовою, економічні радники президента Байдена попереджають, що навіть "короткочасний" дефолт загрожує втратою 500 тисяч робочих місць. Аналітики вважають, що "затяжний" дефолт призведе до падіння ВВП на 6 відсотків із банкрутством десятків тисяч підприємств і втратою близько 8,3 мільйона робочих місць - майже стільки ж, скільки під час фінансової кризи 2008 року.

Надійність держоблігацій під питанням

За найгіршого сценарію, США будуть змушені повністю припинити запозичення, починаючи з липня або серпня, що спричинить подальші шокові хвилі на світових фінансових ринках. Інвестори поставлять під сумнів вартість американських облігацій, які дотепер вважалися одними з найбезпечніших інвестицій і слугують основою світової фінансової системи.

Дефолт може серйозно послабити світову торгівлю і штовхнути решту світу в глибоку рецесію. За найгіршого сценарію дефолт також може призвести до різкого падіння курсу долара США, що спричинить хаотичні коливання валютних курсів і різке зростання цін на нафту та інші сировинні товари. Інфляція може знову зрости у глобальному вимірі, а проблеми з ланцюгами поставок, які були завадою для торгівлі як наслідок пандемії COVID-19, можуть ще погіршитися через потрясіння у фінансовій системі.

У чому полягають основні розбіжності?

Спікер Палати представників Кевін Маккарті та Республіканська партія відмовляються підвищувати стелю держборгу без радикального скорочення бюджету. Наприкінці квітня Палата представників, більшість у якій контролюють опозиційні республіканці, проголосувала за проєкт бюджету зі скороченням видатків на суму близько 4,8 трильйона доларів. Законопроєкт скасовує податкові пільги для інвестицій у "зелену" енергетику та ставить хрест на планах Байдена списати борги за студентськими кредитами. Однак цей закон не має жодних шансів на ухвалення в Сенаті, де більшість має Демократична партія.

Байден поки що відмовляється від переговорів, заявляючи, що стеля держборгу має бути підвищена без жодних умов. Лише після зняття блокади республіканцями президент готовий обговорювати можливі скорочення видатків бюджету. Господар Білого дому хоче, щоб республіканці взяли на себе публічне зобов'язання, що США не допустять дефолту і зможуть продовжувати оплачувати всі свої рахунки, маючи змогу і надалі позичати кошти.

Не потрапити у пастку, як Обама

2011 року, коли Джо Байден обіймав посаду віцепрезидента США, адміністрація Барака Обами в аналогічній ситуації була змушена піти на болючі поступки республіканцям, щоб уникнути дефолту. Президент США аж ніяк не хоче повторення цього сценарію. Бюджетний план Байдена передбачає скорочення дефіциту майже на три трильйони доларів протягом десятиліття, в основному за рахунок підвищення податків для багатіїв, на що республіканці навряд чи погодяться.

Після невдалих переговорів у вівторок, 23 травня, між Байденом і провідними політиками з лав республіканців і демократів Маккарті спрогнозував, що сторони мають не більше двох тижнів, щоб досягти згоди. Водночас деякі аналітики все ще вважають, що завершення дії ліміту боргу можуть відтермінувати до 30 вересня.

Що ще може зробити Байден?

Теоретично президент може послатися на 14-ту поправку до Конституції США, яка говорить, що "законність державного боргу Сполучених Штатів, санкціонованого законом, ... не може бути поставлена під сумнів". Деякі аналітики вважають, що Байден може стверджувати, що він має конституційний обов'язок уникнути дефолту, а отже, може перевищити ліміт боргу, щоб і надалі здійснювати виплати, які вже затвердив Конгрес.

Однак такий крок майже напевно призведе до тривалих юридичних суперечок, які можуть розхитати фінансові ринки. Республіканці попередили, що Байден не може діяти в односторонньому порядку і що рішення має бути ухвалене Конгресом.

Цього тижня профспілка працівників державного сектору подала до суду на міністерку фінансів Джанет Єллен і Байдена, стверджуючи, що вони конституційно зобов'язані не дотримуватися ліміту держборгу. Позов спрямований на те, щоб працівники не були цапами-відбувайлами у цій політичній суперечці, яка може спричинити дефолт і обмеження державних виплат.