"Суд у смартфоні" від Зеленського: ідея є, коштів немає

"Ми прагнемо й обов'язково зробимо "суд у смартфоні". Більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію й можливості для зловживань", - пообіцяв президент Володимир Зеленський українцям на початку березня 2021 року.

Ретроградність суддів гальмує цифровізацію

Утім, з 2018 року в Україні працює платформа "Електронний суд", яка є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Нею можна користуватися і на смартфонах.

Що ж саме пропонує зараз президент? "Буде розроблений мобільний додаток до "Електронного суду", який можна буде скачати у смартфон. Також нині є проблеми у правовому забезпеченні функціонування платформи. Ми хочемо їх усунути", - пояснив ініціативу у розмові з DW заступник голови Державної судової адміністрації України Сергій Чорнуцький.

Читайте також: Судова реформа 2.0: що пропонує Зеленський, аби українці довіряли судам

За його словами, зараз у процесуальних кодексах України передбачено, що всі документи до суду потрібно подавати в паперовому вигляді. Водночас інші закони, навпаки, прирівнюють електронні документи до паперових аналогів і зобов'язують посадовців визнавати їх легітимними. Через цю правову колізію у деяких судах просто відмовляються приймати судові заяви та документи в електронному вигляді. І це при тому, що суди завалені стосами паперів з матеріалами справ, а співробітники судів постійно скаржаться, що грошей на відправку судових документів і повісток поштою немає.

"Через ретроградність окремих суддів та зайвий формалізм ця корисна ідея не працює", - обурюється адвокат юридичної компанії Investment Sеrvice Ukraine Володимир Пищида. За його словами, він намагався скористатися "Електронним судом " у своїй роботі, втім це не лише не пришвидшує процес, а взагалі його ускладнює.

"Коли подається судова зава в електронному вигляді, вона довго залишається без руху, судді посилаються на абсурдні норми і не приймають документи в електронному вигляді, доводиться робити все повторно ще й на папері. Це абсурдно", - каже адвокат.

Як працює "Електронний суд"

"Електронний суд" по-українськи - це, по суті, система електронного документообігу. Судових засідань онлайн, винесення судових рішень штучним інтелектом чи бодай юридичних консультацій цією системою поки не передбачено. Платформа лише дозволяє учасникам судового процесу подавати до суду та іншим сторонам документи в електронному вигляді, тобто відскановані і засвідчені особистим цифровим підписом.

Читайте також: Голова Верховного суду: В судовій системі є своя "п'ята колона"

Для цього потрібно зареєструватися - безкоштовно - в особистому кабінеті, куди згодом надходить уся інформація про статус проходження документа, повідомляються дата і час судових засідань, надсилаються судові рішення тощо. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші дані надсилаються до електронного кабінету в автоматичному режимі.

Судді, які зареєструвалися в "Електронному суді", можуть бачити, які справи на них розподілені та документи у цих справах. За словами Сергія Чорнуцького, прийняття і реєстрація через "Електронний суд" документів обов'язково здійснюється всіма місцевими і апеляційними судами, крім Київського апеляційного суду, а також за винятком Верховного суду України.

"А потім за бажанням судді: або він хоче дивитися справу, виносить рішення у електронному вигляді, і проблем немає, або просить роздрукувати і теж розглядає. А деякі судді таки відмовляються розглядати в електронному вигляді", - визнає Чорнуцький. При цьому він зазначає, що попри все "Електронний суд" набуває популярності. За два роки на платформі зареєструвалося 63 тисячі користувачів і подано через платформу близько 200 тисяч судових заяв.

У суддів своє бачення

Самі ж судді вважають платформу "Електронний суд" хорошою, але не досконалою. За словами голови Ради суддів України Богдана Моніча, суддям нині дуже бракує цифрових рішень, аби комунікувати з учасниками судового процесу. Рада суддів виступає за те, щоб інтегрувати в "Електронний суд" додаток державних послуг "Дія". "Ми наразі продовжуємо використовувати послуги традиційної пошти, на це витрачаємо величезну кількість грошей, а результат низький. Судова повістка доставляється, а її ніхто не забирає, а суд не може переконатися, чи людина обізнана, що вона бере участь у процесі чи її викликають", - пояснив DW Моніч. Він пропонує, аби мобільний додаток "суд у смартфоні" використовував для оповіщення сторін судового процесу сучасні месенджери.

Читайте також: Рада не дослухалась Венеціанську комісію щодо формування кваліфкомісії суддів

Адвокат Володимир Пищида здивований таким підходом судів до процесу. Він вважає, що саме Рада суддів мала провести навчання серед суддів та їхніх помічників, як працювати з уже наявними інструментами, та за якими нормативами визнавати електронні документи. Тоді б "Електронний суд" запрацював повноцінно. "Вкладати кошти у мобільний додаток "суд у смартфоні" - це передчасна ініціатива. На смартфоні можна й так все подивитись, у web- версії. Спочатку треба навчити суддів працювати з тим, що є", - вважає Пищида.

Бракує грошей на впровадження

Аби вирішити правові питання з "Електронним судом" та повноцінного його запустити, зокрема у смартфонах через мобільний додаток, Державна судова адміністрація разом з групою депутатів Верховної Ради, які опікуються питаннями "цифровізації", розробили законопроєкт, який прибере законодавчу колізію у визнанні електронних документів. Він уже схвалений у першому читанні, а друге читання обіцяють провести протягом найближчого місяця.

Читайте також: Експерт: Незалежність судової системи в Україні треба зміцнювати, а не послаблювати

Утім, як з'ясувалось, колізія, яку можуть усунути, не єдина перепона. Чорнуцький також вказує на те, що у судовій адміністрації бракує коштів на підтримку вже наявної платформи "Електронний суд", не кажучи ще про її вдосконалення. На підтримку систем електронного діловодства та оплату інтернету в усіх судах у держбюджеті на 2021 рік заплановано близько 100 мільйонів гривень, з них на "Електронний суд" передбачено 10 мільйонів гривень. "До серпня на підтримку і виправлення помилок  цих коштів виставить. Далі - якщо система перестане працювати - ми нічого не зможемо зробити. Для розвитку і розробки нового коштів немає", - каже Чорнуцький. У Державній судовій адміністрації покладаються лише на Верховну Раду, яку проситимуть переглянути бюджет на діджиталізацію судів.