Судова реформа в Ізраїлі: чи виправдані побоювання критиків?

Парламент Ізраїлю (Кнесет)24 липня схвалив у остаточному читанні перший закон в рамках суперечливої судової реформи, що збурила багатотисячні тривалі протести по всій країні. Законопроєкт підтримали 64 депутати від правлячої коаліції. Опозиція бойкотувала голосування.

Наступного дня більшість ізраїльських газет вийшли з чорними прямокутниками на перших шпальтах та написами "Чорний день для ізраїльської демократії". Про те, чому схвалений закон викликав такі протести та яку небезпеку він становить для демократичного суспільства, DW поговорила із ізраїльськими експертами.

Що означає принцип розумності

Схвалений Кнесетом закон скасував так званий принцип розумності або принцип неприйнятності, в результаті позбавивши Верховний суд можливості впливати на рішення уряду.

Цей принцип дістався ізраїльському законодавству у спадок від британського права і дозволяв суду блокувати рішення місцевих та державних органів, якщо вони не суперечать закону, але можуть вважатися неприйнятними з погляду логіки чи здорового глузду, пояснює DW Алла Гаврилова - ізраїльська журналістка та авторка російськомовного подкасту "Що скажеш, Теодор: поворотні моменти історії Ізраїлю".

"Наприклад, якщо завтра мер мого міста вирішить встановити навпроти мого будинку велику стільникову вежу, я можу звернутися до суду з позовом, вважаючи, що це рішення завдасть шкоди моєму здоров'ю, - пояснює Гаврилова. - Крім цього, принцип неприйнятності не дає міністрам уряду звільняти або наймати співробітників виключно відповідно до своїх бажань".

Сильний уряд, слабкий Кнесет

Скасування принципу розумності було одним із ключових та найбільш спірних елементів широкомасштабної судової реформи, яку намагається провести уряд прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху. Інші її положення припускають, наприклад, скасування права Верховного суду накладати ветона ухвалені Кнесетом закони чи зміну процедури призначення суддів Верховного суду. Опозиція та численні противники реформи вважають, що за її допомогою уряд Ізраїлю прагне знищити незалежну судову систему та наділити виконавчу владу абсолютно небувалими повноваженнями.

Ізраїльське суспільство відреагувало на спробу послаблення судової влади багатотисячними протестами. Побоювання, що влада в країні може бути узурпована правлячою коаліцією на чолі з партією Нетаньяху "Лікуд", посилює специфіка політичної системи країни. Справа в тому, що уряд Ізраїлю формуєтьсяз членів партії, яка отримала більшість голосів на парламентських виборах, при цьому практично всі міністри та їхні заступники зберігають депутатські мандати. Це означає, що в країні практично стерта межа між виконавчою та законодавчою гілками влади. А Кнесет має вкрай обмаль інструментів, для боротьби з рішеннями уряду, пояснює Алла Гаврилова.

"У нас фактично не три, а дві з половиною гілки влади, тому що Кнесет і уряд занадто тісно переплетені, і уряд завжди має більшість в парламенті. Є побоювання, що в цій ситуації послаблення судової гілки може призвести до консолідації всієї влади в руках однієї сили - уряду", - зазначає ізраїльська журналістка.

Чим влада пояснює необхідність реформи

Ще одна особливість ізраїльської політичної системи - в країні немає конституції, замість неї існує зведення Основних законів. Тому в Ізраїлі немає і Конституційного Суду. У цій ситуації роль взяв на себе Верховний суд або Вищий суд справедливості (БАГАЦ). Він може контролювати дії уряду та впливати на ухвалення законів, які вважає неправомірними. Надмірний вплив суду в країні та його втручання у політику - одні з головних аргументів прихильників нинішньої судової реформи.

Питання про реформу в ізраїльській судовій системі справді назрівало давно, визнає Алла Гаврилова: представники різних політичних таборів говорили про необхідність ухвалення закону, який би впорядковував роботу Верховного суду та взаємодію трьох гілок влади.

"До судової системи в Ізраїлі є багато запитань, - каже ексдепутатка Кнесета, старша наукова співробітниця інституту Atlantic Council у Вашингтоні Ксенія Свєтлова. - У країні не вистачає суддів, люди місяцями, а то й роками чекають на вердикт. Але та судова реформа, яку намагається просунути уряд, не пропонує вирішення жодної з цих проблем. Вона спрямована лише на послаблення чинної судової влади.

Особисті інтереси Нетаньяху?

Деякі політичні оглядачі в Ізраїлі припускають: прагнення уряду змінити судову систему, зокрема, переребрати на себе формування Комітету із судових призначень, може бути пов'язане з особистими обставинами його глави. Адже Біньямін Нетаньяху під слідством у трьох справах про корупцію. Ексдепутатка Кнесету Ксенія Свєтлова також не виключає цієї версії.

"Серйозний запит на реформу судової системи почався з 2016 року - саме тоді, коли обвинувальні акти проти Нетаньяху були направлені до суду. Після цього правляча партія "Лікуд" почала: судова система погана, судді призначають самі себе, - згадує Свєтлова, - А ще в 2012 році Нетаньяху казав: "У нас судова система ідеальна, найкраща у світі. Я пишаюся нею". Чому ж він тепер перестав нею пишатися? Може, це пов'язано з його спробою підім'яти під себе суд і уникнути правосуддя?".

Читайте також: Коментар: Вибори в Ізраїлі - країна поділена на два табори

Протестувальники побоюються узурпації влади "Лікудом"

Багатотисячні протести проти запропонованої реформи не припиняються вже сім місяців, кількість учасників часом сягала 600 тисяч. Протестувальники побоюються, що усунення системи стримувань та противаг призведе до узурпації влади урядом Нетаньяху та встановлення в Ізраїлі авторитарного режиму. Після першого закону підуть й інші, переконані вони.

"Найбільш праві члени уряду, такі, наприклад, як міністр у справах нацбезпеки Ітамар Бен-Гвір, вже заявили, що це лише початок. І я вірю, що вони збираються продовжувати. Якби уряд сказав, що ухвалений закон буде єдиним реформуванням судової системи, то в суспільстві досягли б консенсусу. Та законодавча діяльність призупинена до листопада, а потім вони, вочевидь, повернуться до цього питання", - впевнена старша наукова співробітниця інституту Atlantic Council у Вашингтоні Ксенія Свєтлова.

Згубний вплив на економіку

Чимало експертів попереджають: криза навколо судової реформи згубно впливає на стан ізраїльської економіки. Тель-авівська біржа відреагувала на ухвалення першого закону негайним падінням курсу шекеля. Негативно сприймають реформу і представники бізнесу, галузі стартапів та хайтек. Учасників протесту підтримали великі підприємці. Ізраїльський бізнес-форум, який об'єднує керівників 150 найбільших компаній країни, оголосив 24 липня про страйк на знак протесту проти судової реформи. До нього також  приєдналися банки, торгові центри та автозаправки.

Боротьба за судову реформу розколола країну. "Я живу в Ізраїлі більше 30 років, і не пам'ятаю такого розколу в суспільстві. Люди, які живуть довше, кажуть, що теж не пам'ятають. Розкол неймовірно глибокий, - констатує журналістка Алла Гаврилова. – І не уявляю, як його можна буде подолати, якщо не досягти хоча б видимості згоди між прихильниками та противниками реформи".

Протести в країні продовжуватимуться, впевнена ексдепутатка Кнесету Ксенія Свєтлова. "Відступати нікуди. Якщо Ізраїль не хоче стати теократичною державою, слабкою, корумпованою, де про демократію можна буде лише згадувати, то треба діяти", - вважає вона.

Йдеться, за її словами, не лише про протестний рух, а й про політичні інінціативи. "Я думаю, що політичну мапу Ізраїлю ці події істотно перекроять. Я бачу багато політичних починань, з яких, можливо, вийдуть нові партії", - припускає Свєтлова.