Суперечка навколо "військового" ПДФО. Кому дістануться гроші

Як свідчать результати нещодавнього соціологічного опитування, проведеного соціологічною компанією Factum Group, реформа з децентралізації є у п'ятірці серед найуспішніших реформ, які в Україні впроваджуються останнім часом. Її успіх головним чином полягає в тому, що фінансові ресурси регіонів тепер залишаються на місцях, а не спрямовуються в централізований державний бюджет, як раніше. Але тепер усе може знову змінитися - принаймні тимчасово.

Що пропонує уряд стосовно ПДФО

Кабінет міністрів України 12 вересня 2023 року схвалив зміни до Бюджетного кодексу для фінансування сектору безпеки й оборони та розвитку оборонно-промислового комплексу. Відповідний законопроєкт спрямовано на розгляд Верховної Ради. Зміни, зокрема, передбачають, що з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із зарплати військовослужбовців та поліцейських спрямовуватимуть не в місцеві бюджети, а у спецфонд державного бюджету.

До кінця цього року планують завдяки цьому направити у спецфонд майже 26 мільярдів гривень та більше 93 мільярдів гривень наступного. Як повідомляється на урядовому порталі, ці гроші мають надійти в розпорядження адміністрації держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації України й міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

"Ми намагаємося перерозподілити "військовий" ПДФО і перенаправити його на сектор безпеки та оборони. Тобто ті надлишки грошей, що зараз формуються в частині "військового" ПДФО та осідають на рахунках місцевих бюджетів, мають працювати на сектор безпеки та оборони. Є вже досить така тривала дискусія щодо цього питання. Я сподіваюся, що ми вийдемо на конструктивне рішення", - сказав в ефірі національного телемарафону "Єдині новини" міністр фінансів України Сергій Марченко

Аргумент критиків: замість ремонту стадіонів краще б закупили дрони

Дискусія про використання податків з зарплат військових виникла на тлі гучних суперечок в зв'язку з проведенням місцевою владою масштабних ремонтів та реконструкцій стадіонів, музеїв, переукладанням бруківки, облаштуванням парків, водночас волонтери змушені збирати кошти серед громадян на потреби військових. Волонтери закинули громадам марнотратство десятків мільйонів гривень з місцевих бюджетів під час війни, а в уряді задумалися над тим, чи не варто обмежити місцевій владі фінансові потоки, а кошти централізовано розподілити на потреби військових. 

У держаному бюджеті в 2023 році військові видатки склали 745 мільярдів гривень, що дорівнює 53 відсоткам всього держбюджету країни. Половина цих видатків - це грошове утримання військовослужбовців. З цього грошового утримання сплачується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). 64 відсотки ПДФО зараз залишається у місцевих бюджетах саме там, де зареєстрована установа, в якій працює чи служить людина. З початку великої війни доходи місцевих бюджетів від "військового" ПДФО збільшились у вісім разів, наголошують в уряді. У виграшу опинилися ті громади, де зареєстровані чи дислокуються військові частини. Вони отримали додатково мільярди гривень завдяки стягненню цього податку, інші ж навпаки - втратили.

"Це ПДФО тимчасовий дохід і його алокація ніяким чином не стосувалася ані потреб конкретних громад, ані стимулів для міст. Це побічний продукт війни та фінансування війни. Це нормальне рішення уряду спрямувати його у держбюджет, бо окремі громади будують на ці гроші не військові об'єкти, а стадіони, фонтани та парки", - сказала DW заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. На її думку, отримані кошти від ПДФО мають бути пріоритизовані, розподілятися за конкретними індикаторами, де саме і на що потрібні кошти.

"Треба враховувати, де доцільно щось відбудовувати, а де наразі ще високі ризики прильотів і там починати капітальне будівництво рано. Це не має ґрунтуватися на випадковому факторі розміщення військових частин на територіях громад", - аргументує Репко. При цьому вона вказує на те, що забрати податок у громад наприкінці року є проблематичним, адже місцева влада на цей рік вже розподілила та забюджетувала ці кошти.

Читайте також: Відбудова Північної Салтівки в Харкові: у руїни після обстрілів РФ повертається життя

Перерозподіл ПДФО поставить децентралізацію на паузу?

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголошує, що "військовий" ПДФО уряд хоче направити з місцевих бюджетів на закупівлю техніки й власне виробництво зброї. "Україна має наростити виробництво власних дронів, озброєння та боєприпасів", - сказав Денис Шмигаль. Водночас він обіцяє, що понад 200 мільярдів гривень вже накопичених на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ залишаться у розпорядженні місцевої влади. За його словами,  тим громадам, яким об'єктивно не вистачатиме коштів, держава надаватиме базову та залишить реверсну дотацію.

З цим категорично не погоджуються громади. Виконувач обов'язків міського голови Чернігова Олександр Ломако вважає, що такий підхід держави просто вб'є реформу децентралізації, адже на ці кошти, які надходять до міського бюджету місто відновлює критичну інфраструктуру, зруйновану внаслідок російських обстрілів, а також допомагає військовим, які дислокуються в Чернігові та поблизу.

"За ці півтора роки Чернігів витратив на відновлення руйнувань майже мільярд гривень своїх коштів. На підтримку ЗСУ - близько 200 мільйонів гривень: ми купили військові облігації, ми робили за кошти громади облаштування двох ліній оборони міста. Плюс пряма підтримка військових - на закупівлю дронів", - розповів Ломако під час дискусії "Що відбувається з місцевими бюджетами" на Youtube-каналі "Ціна держави". Ще 76 мільйонів, за його словами, було витрачено на будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, 218 мільйонів пішли на укриття та бомбосховища. "Сумарно це рівнозначно коштам, які місто отримало від ПДФО військових. Якщо у нас їх забрати, то всього цього ми не зможемо зробити і просто зупинимося", - підсумував Ломако.

В. о. міського голови Чернігова вказує на те, що така ситуація з коштами спостерігається в більшості прифронтових містах чи містах, що межують з Росією, звідки регулярно обстрілюється українська територія. Ломако вважає, що замість того, аби забирати кошти від ПДФО уряд має чітко означити призначення цих коштів - на відновлення зруйнованого чи на допомогу військових.

Читайте також: Балада про війну та відбудову: як відновлюють села на Херсонщині

Чи є альтернативні шляхи?

Всеукраїнська асоціація громад виступає за те, аби ПДФО залишалося у бюджетах місцевих громад та зараховувалися за місцем реєстрації чи проживання військовослужбовця, а не військової частини, де він тимчасово служить.

"Такий принцип зарахування ПДФО є найбільш справедливим, оскільки дозволить ліквідувати значні диспропорції між бюджетами громад, а отже - зняти напругу у відносин між громадами та нівелювати аргументи мінфіну, якими він обґрунтовує свою ініціативу щодо забирання усього ПДФО з військових (і не лише з військових!) до державного бюджету. Це дозволить громадам також підвищити прогнозованість бюджетних надходжень та ефективність витрачання бюджетних коштів", - йдеться у заяві Всеукраїнської асоціації громад. Там визнають, що визначення місця проживання особи чи реєстрації може бути проблематичним, однак переконані, що тільки таким чином можна вирішити перекоси у доходах у громадах через надходження ПДФО військових.

Серед альтернативних варіантів, аби ПДФО залишався у місцевих бюджетах, можуть бути запровадження обмеження напрямків закупівель у громадах, застосування лімітів для витрат громадами витрат на оборонку чи, наприклад, купівля військових облігацій на залишкові кошти місцевих бюджетів, каже економіст CASE Україна Василь Поворозник.

За пропозиції уряду ще мають проголосувати депутати Верховної Ради.