Токаєв лідирує на виборах президента Казахстану - екзитполи
20 листопада 2022 р.
Чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв здобуває впевнену перемогу на позачергових президентських виборах, які відбулися в країні у неділю, 20 листопада, свідчать результати трьох екзитополів, повідомляє "Радіо Азаттик"
За даними екзитполу від міжнародного інституту регіональних досліджень "Відкрите суспільство", Токаєв набрав 82,45 відсотка голосів. Друга за популярністю графа в бюлетені - "проти всіх", так висловилися 5,2 відсотка казахів. Кожен інший кандидат набрав менше чотирьох відсотків голосів
За даними Інституту громадської політики правлячої партії Казахстану "Аманат", за Токаєва віддали голоси 85,42 відсотка виборців, "проти всіх" - 3,04 відсотка, кожен з решти кандидатів набрав менше трьох відсотків голосів.
Третій екзитпол від інституту комплексних соціальних досліджень "СОЦІС-А" показав такі дані: за Токаєва проголосували 82,02 відсотка виборців, "проти всіх" - 4,22 відсотка, кожен з решти кандидатів отримав менше чотирьох відсотків.
За попередніми даними центрвиборчкому Казахстану, бюлетені для голосування на виборах отримали 69,43 відсотка громадян, включених у виборчі списки.
Як Токаєв прийшов до влади
Токаєв прийшов до влади у 2019 році, отримавши 70 відсотків голосів на виборах, результат яких був цілком прогнозованим після того, як він отримав підтримку попереднього президента країни Нурсултана Назарбаєва. Хоч перші роки свого правління Токаєв поводився як протеже Назарбаєва, але після жорстокого придушення хвилі масових протестів у країні на початку цього року він змінив свою офіційну лінію, дедалі більше відмежовуючись на публіці від Назарбаєва та його родини.
У вересні парламент Казахстану схвалив поправки до Конституції, що обмежують президентство в країні одним строком, але на сім років, а також повернули столиці Нур-Султан, названій на честь Назарбаєва, назву Астана.
Не підтримав Росію у війні проти України, але й не засудив агресію
З початку війни Росії проти України Казахстан проводить досить стриману й обережну політику.
Так, країна не підтримала акт агресії РФ, хоч і утрималась під час обох голосувань щодо резолюцій генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй, які засуджували Росію за вторгнення в Україну та спробу анексії українських територій. Водночас в Астані постійно наголошували на важливості принципу недоторканості кордонів та територіальної цілісності держав
Читайте також: Коментар: Операція з примусу Казахстану до дружби