У бюджеті немає грошей? Чому ФРН хоче урізати допомогу Києву

Ця новина стала шоком для Києва і всіх, хто беззастережно його підтримує: уряд Німеччина, судячи з усього, хоче після 2025 року припинити надавати фінансову допомогу Україні з держбюджету, а замість цього використовувати міжнародні кошти. Причиною є вкрай напружена ситуація для представників правлячої коаліції, до якої входять Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), партія "Союз-90 / Зелені" та Вільна демократична партія (ВДП), довкола бюджету на майбутній рік, що передбачає величезний дефіцит коштів.   

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер (Christian Lindner) у листі, адресованому главам міноборони Борису Пісторіусу (Boris Pistorius) і МЗС Анналені Бербок (Annalena Ваerbоск), навіть зазначив, що "нові заходи", які передбачають платіжні зобов'язання, слід ухвалювати лише в тому разі, якщо їхнє "фінансування буде гарантоване". А зараз ситуація виглядає інакше.

На майбутній рік уряд Німеччини запланував чотири мільярди євро допомоги Україні. Це - лише приблизно половина суми в 7,5 мільярда, яка має бути виділена цього року. А після 2025 року фінансова допомога Україні з федерального бюджету, судячи з усього, взагалі не передбачена.

З яких коштів надходитиме допомога Україні

Із 2026 року грошову допомогу Україні, ймовірно, надаватимуть із міжнародних коштів - кредитів на загальну суму 50 мільярдаів євро, про що домовилися країни G7 на саміті в Італії в червні цього року. Це "додаткові кошти", як ідеться в підсумковому документі зустрічі у верхах. Але ці гроші не покликані замінити фінансову допомогу, що надається Україні окремими державами, як, очевидно, розраховували в Берліні.

Кредити, призначені для України, будуть, ймовірно, забезпечені відсотками від заморожених російських активів. Однак досі незрозуміло, чи здійснюватимуться ці виплати, в якому обсязі та коли це станеться. Переговори з цього приводу вже тривають на міжнародному рівні, але поки що невідомо, чим вони закінчаться. Тим часом посол України у Німеччині Олексій Макєєв застеріг уряд ФРН від скорочення фінансової допомоги його країні. "Економити на військовій допомозі Україні означає загрожувати безпеці Європи, - написав він у мережі X. - Це було б фатально, і цього не можна допустити. Кошти є. Це питання політичної волі".

Аргументи "за" і "проти" 

Розмови про припинення допомоги Україні викликали критику, зокрема, в самій Німеччині. Представники консервативного блоку ХДС/ХСС, що перебуває в опозиції, звинувачують уряд у тому, що він хоче кинути Україну, яка обороняється від російської агресії, напризволяще. Християнсько-демократичний союз (ХДС) хоча й виступає за те, щоб використати для допомоги Україні заморожені російські активи, але не замість коштів із федерального бюджету Німеччини, а додатково до них.

Критичні голоси чути і всередині правлячої коаліції. Соціал-демократ Міхаель Рот (Michael Roth), який очолює парламентський комітет із закордонних справ, заявив, що Німеччина "не може ставити свою безпеку в залежність від бюджетних обмежень". Він вважає важливим продовжувати підтримку України, особливо зараз, під час наступу ЗСУ в Курській області.

Лідер Зелених Омід Нуріпур (Omid Nouripour) в інтерв'ю громадсько-правовому телеканалу ARD заявив щодо планів відмовитися від допомоги Україні: "Це не є гарним сигналом ані для України, ані для наших партнерів, (які беруть участь у наданні допомоги. - Ред.)". Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann) з ВДП, одна з найзапекліших прихильниць надання фінансової та військової допомоги Україні та голова оборонного комітету в Європарламенті, дотримується такої ж думки. Але при цьому вона наполягає на обов'язках і відповідальності країн-партнерів. У мережі X євродепутатка написала, що допомогу Україні має бути розширено: "Але це можливо тільки спільно з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо більше участі, ніж раніше".

Внутрішньополітичні причини не позначаться на допомозі Україні?  

Причина, через яку німецький уряд хоче скоротити допомогу Україні, ховається не тільки в ухваленні спірного бюджету. У вересні в трьох федеральних землях на сході Німеччини - Саксонії, Тюрингії та Бранденбурзі - відбудуться вибори в ландтаги (земельні парламенти). Згідно з соцопитуваннями, правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) може розраховувати там на успіх, як і партія Сари Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) "Союз Сари Вагенкнехт - здоровий глузд і справедливість" (ССВ). Як АдН, так і ССВ хочуть припинити допомагати Україні та виступають за зближення з Росією. І якщо на земельних виборах офіційно не йдеться про питання зовнішньої політики, ця тема, тим не менш, відіграє дуже важливу роль у передвиборчій кампанії.

Навіть прем'єр-міністр Саксонії, християнський демократ Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) вимагає - всупереч лінії ХДС - скорочення допомоги Україні, а Сара Ваґенкнехт не лише хотіла б припинити постачання зброї Україні, а й наполягає на тому, що необхідно замислитися над можливою компенсацією від України за підрив газопроводів "Північний потік" і "Північний потік - 2". Федеральна прокуратура Німеччини оголосила в розшук українця, підозрюваного в причетності до руйнування 2022 року газопроводу, прокладеного дном Балтійського моря з Росії до Німеччини. За даними видання WSJ, президент України Володимир Зеленський знав про підготовку вибуху. Але жодних доказів цьому немає. Український уряд заперечив інформацію, що міститься у статті WSJ.

Уряд ФРН, зі свого боку, спростував чутки про те, що фінансову допомогу Україні 2025 року буде обмежено з внутрішньополітичних міркувань і проблем із федеральним бюджетом. "Німеччина залишається абсолютно відданою своїй справі, і слова канцлера про те, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде потрібно, і що ніхто, особливо російський президент, не може сподіватися, що ми послабимо ці зусилля, залишаються чинними", - наголосив 19 серпня заступник офіційного представника уряду Німеччини Вольфґанґ Бюхнер (Wolfgang Büchner) у Берліні. Однак він не заперечує, що уряд розглядає можливість перерозподілу коштів для допомоги Україні з федерального бюджету на користь міжнародних джерел.