Досвід ЄС з COVID-вакцинами і боєприпаси для України

Естонський план усунення дефіциту боєприпасів і набоїв для Збройних сил України украй простий - пообіцяти гроші виробникам і швидко налагодити виробництво. Якщо бути точним, Таллінн просить у Брюсселя виділити 4 мільярди євро з бюджету ЄС на фінансування 1 мільйона одиниць БК, які мають бути поставлені впродовж шести місяців.

У документі, поширеному серед урядів ЄС, з яким ознайомилася DW, Естонія стверджує, що фінансове вливання такого масштабу може збільшити потужності європейської промисловості усемеро. Понад те, це дозволить поставити значну кількість боєприпасів вже протягом півроку, а не упродовж чотирьох років, як очікують за поточних умов.

Читайте також: Україна чи Росія - в кого першим закінчаться снаряди?

Масштаби використання боєприпасів вражають

Згідно з естонським документом, максимальні сумарні виробничі можливості європейських виробників снарядів зараз становлять 230 000 одиниць на рік. Майже стільки щомісяця використовує Україна в протистоянні у війні з Росією.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур сказав DW, що його уряд отримав схвальні відгуки про цю пропозицію, яка, на його думку, є безпрограшною для українських та європейських військ та промисловості та, як він сподівається, натомість стане програшем для Росії.

"Одна справа - це 1 мільйон набоїв для України, - пояснив Певкур. - Але інша річ в тому, що це буде стійкий проєкт і для європейських країн, для європейських військових для отримання більшої кількості боєприпасів у майбутньому. Коли промисловість [наростить] виробничі можливості, вона також зможе [зберегти] їх на тривалий час", - каже він.

Читайте також: Україні потрібна не лише техніка, але й снаряди для протидії РФ - Данілов

Європейський фонд миру - найпростіший спосіб фінансування

Залучення коштів напряму із загального бюджету ЄС на фінансування цих цілей заборонене, оскільки кошти ЄС не можуть бути спрямовані на військові заходи. Однак ці обмеження вже вдалося обійти за допомогою Європейського фонду миру (EPF) - "позабюджетного" механізму, який зараз становить 5,5 мільярда євро і до якого всі країни-члени роблять внески на основі свого валового національного доходу. Нещодавно його використовували, наприклад, для відшкодування урядам їхніх військових витрат для України. Естонія вважає, що цей фонд може бути використано і для фінансування їхньої пропозиції.

Міністр оборони Певкур каже, що Естонії байдуже, як саме фінансуються ці витрати, чи закуповуються нові чи вже наявні боєприпаси. "Важливо, що буде політичне рішення, що ми це зробимо. Часу в нас немає", - підкреслив він.

Як генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, так і верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заохочували уряди країн надіслати Україні все, що вони можуть, навіть дозволивши знизити власні запаси нижче вказаного в попередніх інструкціях рівня, з розумінням того, що ці запаси згодом будуть поповнені. Відповідальні за ці поставки посадовці неодноразово зустрічалися в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, щоб обговорити те, як їм прискорити виробничі процеси, які десятиліттями планово скорочували.

Читайте також: Україна вперше отримає з Ізраїлю американські боєприпаси - The New York Times

Промисловість в очікуванні замовлень

Але навіть спроба прискорити процеси видається бігом наввипередки з часом. За три дні до першої річниці від початку російської війни Столтенберг, Боррель і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вперше зустрілися разом. Після переговорів вони оголосили про спільну зустріч експертів із закупівель НАТО, ЄС та України, організовану, як сказав Столтенберг, "щоб побачити, що ще ми можемо зробити разом, щоб забезпечити Україну необхідною зброєю". Альянс також допоможе Україні створити власну систему закупівель, яка буде "ефективною, прозорою та підзвітною".

Але джерела в галузі кажуть, що незважаючи на консультації, кількість контрактів, які отримують оборонні компанії, за останній рік зросла лише незначно. Виступаючи цього тижня у штаб-квартирі НАТО, Кулеба підтвердив, що чув подібні нарікання.

"Після розмов з представниками оборонної промисловості цей розрив [між покупцем і виробником] став ще більш очевидним", - сказав він, але додав, що "це не означає, що немає політичної волі з боку покупця, а бракує процедур і розуміння того, як це все має працювати. Тому ми зустрічаємося з оборонною промисловістю, створюємо механізм координації, щоб об'єднати всіх".

Але поки цього не сталося, кажуть виробники, не варто сподіватися, що вони з власної ініціативи робитимуть ризиковані інвестиції в нарощування потенціалу виробництва. "Якщо уряди хочуть збільшити виробничі потужності, ми повинні бачити надходження замовлень", - сказав представник компанії-виробника боєприпасів, який побажав залишитися неназваним з огляду на політичну делікатність питання. "Я вважаю, що тут для деяких компаній існує дуже реальний ризик збанкрутувати. Якщо ви масово розширюєте виробництво, робите значні інвестиції, працевлаштовуєте більше людей, закуповуєте сировину тощо, стаєте до виробництва, а за рік-два попит знову різко обвалюється, що тоді робити такому бізнесу?"

Читайте також: США замовили для Києва виробництво боєприпасів на 522 мільйони доларів

Єврокомісія зважує замовлення на умовах передоплати

Якщо ці слова видаються вам знайомими - ви не помилилися, адже точнісінько ті самі аргументи висувала фармацевтична промисловість під час спалаху пандемії коронавірусної хвороби, коли її просили різко збільшити обсяги виробництва вакцин. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) вважає, що може застосувати тепер деякі з винесених з часів пандемії уроків у справі закупівлі боєприпасів.

"На європейському рівні ми профінансували угоди про закупівлю [вакцин] авансом. Ми могли б зробити те саме з європейською оборонною промисловістю, щоби та могла налагодити свої виробничі лінії швидше та ширше та пришвидшити виробництво", - сказала вона DW у кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки минулого тижня і додала, що "у нас є інституції. Ми не повинні створювати щось нове, ми повинні використовувати Європейський фонд миру, який вже має механізм координації з Україною".

Читайте також: Пакистан поставить боєприпаси Україні

Французький план фінансування

Існує ще один план, створений за зразком програми допомоги Україні, яка вже використовується у Франції. Голова підкомітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Наталі Луазо і французький законодавець, голова парламентського комітету дружби між Францією та Україною Бенжамен Хаддад, рекомендують створити фонд у розмірі 1 мільярда євро, у який країни-члени ЄС робитимуть внески на основі свого ВВП. Україна могла б використати ці гроші, щоб купувати все, що їй потрібно, у європейських виробників, реінвестуючи гроші у промисловість ЄС.

Хаддад вважає порівняння з кампанією вакцинації влучним. "За останні кілька років ми зрозуміли, що коли ми вкладаємо ресурси, капітал і політичну волю, то можемо фактично виробляти та постачати набагато швидше, ніж очікували", - сказав він, зазначивши, що спочатку передбачалося, що на розробку та постачання вакцин знадобляться роки, але це було зроблено менш як за рік.

Хаддад сказав DW, що не варто говорити про конкуренцію між різними планами і пропозиціями. "Усе це взаємодоповнює одне одне, - каже він, - але я думаю, що настав час активізуватися. Ми не можемо зволікати та чекати. Кожен день, який ми зволікаємо з військовою підтримкою України, щоби та могла захистити себе, - це день, відданий Росії".

Естонія сподівається, що її пропозицію схвалять щонайпізніше на наступному саміті ЄС, запланованому на кінець березня, якщо не раніше, каже міністр оборони Певкур. "Мій графік - завтра. Але для України це було ще вчора", - пояснює він.