"Боже, благослови Україну": святкування хасидів в Умані

Щоосені один з кварталів Умані перетворюється на маленький Ізраїль. Повсюди - плакати й вивіски на івриті, розрахунок ведеться в доларах чи шекелях. На вулицях тисячі хасидів - представників консервативної течії юдаїзму, яка виникла у 18 столітті в Україні. Вони приїздять на могилу свого праведника - цадика рабі Нахмана, похованого в Умані, щоб відзначити Рош га-Шана - юдейський новий рік.

Чому хасиди їдуть в Умань попри війну?

"Без рабі Нахмана ми не можемо почати новий рік. Він наш заступник на небі", - пояснює Еран, паломник з Ізраїлю. Чоловік провів у дорозі три дні: їхав в Умань через Молдову, звідти діставався автобусом, але довга дорога його не засмутила. "Боже, благослови Україну!" - вигукує Еран, здіймаючи руки до неба.

Паломник Амір, який теж приїхав з Ізраїлю, на запитання, чи страшно йому було їхати в Україну під час війни, відповідає: "Мені було страшно не приїхати сюди". Хасиди цілковито покладаються на Бога й вірять, що він захистить їх від усіх небезпек. Саме тому, коли біля могили рабі Нахмана звучить повітряна тривога, в укриття паломники не поспішають.

До настання шабату хасиди радо спілкуються з журналістами, хоча більшість знає лише іврит. Коли бачать камеру, прагнуть вигукнути "Слава Україні!" або "Путін - х**ло".

Читайте також: Ракетний удар РФ: рятувальна операція в Умані завершена (оновлено)

Як хасиди святкують новий рік?

Вулиця Туристів (колишня Пушкіна) - центральна у кварталі паломників - цілодобово людна. Хасиди танцюють, співають, їдять, спілкуються й постійно кудись ідуть: у синагогу, в гості до друзів, у їдальню, до крамниці з кошерною їжею, на "новорічну" стрижку до вуличного "барбершопу", на пляж до місцевого кар'єра. Паломники купаються там у ставку за будь-якої погоди, часто - голими, і вважають, що в такий спосіб змивають свої гріхи.

 

Кульмінація святкування наступає увечері п'ятниці, коли із заходом сонця починається шабат. Віряни вдягають чисте біле вбрання, моляться в синагогах, потім - надворі. Вони радіють настанню нового року: сміються, обіймаються, збиваються в натовп, кружляють у хороводах, піднімають над юрбою дітей, співають пісень і танцюють.

Читайте також: Юдейські свята - від Песах до Рош га-Шана (фотогалерея)

Порушення комендантської години

Як на власні очі побачила DW, святкування на вулиці Туристів не припиняється навіть у комендантську годину, яка в хасидському кварталі діє з 00.00 до четвертої ранку. Тоді як уся Умань порожніє, у районі паломництва опівночі майже нічого не змінюється. З'являються кілька поліцейських машин з гучними сиренами, яким підспівує натовп хасидів. "Містер, go sleep", - намагаються втихомирювати паломників українські поліцейські. Деякі слухняно обіцяють одразу йти додому, інші - ігнорують.

"У них же свято. Так само, як у нас Новий рік. Після дванадцятої люди йдуть у гості, гуляють", - на ранок наступного дня пояснює група літніх жінок у дворі багатоквартирного будинку на околиці кварталу паломників. "Я вже звикла, вони мені не заважають", - коментує святкування хасидів ще одна літня жінка у сусідньому дворі, яка прожила на вулиці Туристів 50 років.

"Поліція напередодні проводила роз'яснювальну роботу і зустрічі із равинами, які доносили інформацію до паломників про те, що коли звучить повітряна тривога, їм потрібно прямувати до укриття. Наголошувалося на дотриманні правил комендантської години", - пояснює речниця головного управління Нацполіції в Черкаській області Зоя Вовк.

Вона також розповідає, що вже не перший рік у кварталі паломників чергує ізраїльська поліція. Місцеві жителі пояснюють: ізраїльських поліціянтів мало, вони вбрані у цивільний одяг, але саме їх хасиди охоче слухаються, адже іноземні правоохоронці мають право заборонити паломникам-правопорушникам в'їзд в Україну на майбутнє.

Де живуть хасиди?

Що ближче до центру паломницького кварталу, то рідше можна зустріти українців. Нечисленні місцеві жителі кажуть, що більшість квартир біля могили цадика рабі Нахмана викупили хасиди, які потім здають апартаменти своїм одновірцям. Що ближче до святині, то престижніше й дорожче житло. У деяких вікнах панельних багатоповерхівок видніються двоярусні ліжка - паломники іноді селяться по 10-20 людей в одній квартирі.

Як розповідають місцеві, зазвичай хасиди приїжджають на сім-десять днів, тож платять саме за такий період, навіть якщо по факту проживають менше. "Місце, щоб переночувати коштує від двохсот доларів (на тиждень. - Ред.). Якщо ночуєш у готелі - тисячу-дві тисячі доларів", - говорить Рой з Ізраїлю.

Міхаель з Південної Африки розповідає, що за тиждень проживання в кімнаті звичайної багатоповерхівки віддав 2400 шекелів (більше 23 тисяч гривень). Хлопець живе разом з чотирма друзями, тож суму ділять на п'ятьох. "Люди приїжджають з усього світу, живуть у маленьких кімнатах і платять багато грошей, аби провести час біля могили святої людини", - пояснює Міхаель.

Поруч із "панельками" стоять кілька наметів. Трава довкола застелена килимом, на імпровізованому мангалі тушкується м'ясо з овочами. У таких умовах проживає велика родина хасидів з дітьми. Кілька молодих хлопців ламаною російською пояснюють, що це місце - просто поруч із могилою цадика рабі Нахмана, тож вони задоволені своїм житлом.

Читайте також: Брюссель: Атаки військ РФ на мирних жителів - це воєнні злочини

Як хасиди ставляться до жінок

Під час триденного святкування Рош га-Шана на вулицях кварталу паломників не видно жінок. Хоча деякі хасиди приїжджають із дружинами, ті здебільшого не з'являються на людях. "Чоловікам заборонено бачити жінок під час святкування, тому що вони будуть відволікатися від зв'язку з Богом", - пояснює виконавча директорка благодійного фонду "Історико-культурний центр міста Умані" Ірина Рибницька. Вона вже багато років співпрацює з хасидами, допомагає організовувати паломництво й запевняє, що жодного разу не стикалася з негативним ставленням до себе: "Вони дуже шанобливо ставляться до того, хто є професіоналом своєї справи".

Продавчиня крамниці на вході до кварталу хасидів - теж Ірина - має дещо інший досвід: "Вони не вважають нас за людей абсолютно, сильно хамлять. Якщо ми приходимо до них працювати, то ми - їхня "рабсила".

Ірина сім років під час Рош га-Шана працювала на хасидській кухні. Готувати там можуть лише чоловіки, жінки допомагають, чистять і нарізають продукти, прибирають. За годину такої роботи Ірина отримувала 50-70 гривень. Інколи доводилося працювати по 20 годин на добу. Нині жінка торгує в крамниці, бо власниця попросила її про допомогу. Наступного року жінка готова повернутися на кухню - каже, навчилася поводити себе з хасидами: "Я не з тих людей, що будуть мовчати. Я одразу пояснюю, що можу "двинути". Якщо ти показуєш, що на голову тобі не сісти, вони до тебе ставляться з повагою".

Рекордна кількість паломників

Коли Ірина описує кількість паломників на святкуванні цьогоріч, її очі стають круглими, а з вуст виривається нецензурний вираз, що значить "дуже багато". За даними МВС, до Умані прибули більше 35 тисяч хасидів. Це найбільша кількість паломників від початку пандемії коронавірусу.

Віталій Камозін, представник Об'єднаної єврейської общини, яка моніторить випадки антисемітизму в Україні, відзначає: цьогоріч напередодні святкування Рош га-Шана зафіксували лише один такий випадок у соцмережах. "Поліція оперативно відреагувала. Я пам'ятаю, що у 2020 році були і побої, і бійки з ножами. Цьогоріч усе дуже спокійно", - розповідає Камозін.

"Ми виправили помилки минулого року. На в'їзді в Умань і на блокпостах взагалі не було черг", - звітує Олександр Хмара, голова громадських організацій "Хмара" та "Маген Україна", які займаються організацією паломництва. За словами Хмари, 90 відсотків людей приїхали до Умані організованими групами, а чи не єдині проблеми, на які скаржаться паломники - це загублені валізи.

Сміття на вулицях Умані

Водночас для жителів хасидського кварталу Умані традиційною проблемою залишається сміття, яке залишається після святкування Рош га-Шана. Обгортки, серветки, паперові стакани, коробки з-під піци хасиди часто залишають просто на узбіччі. Сміттєвози кілька разів на день забирають вміст чотирьох контейнерів у центрі кварталу паломників, але за кілька годин вони знову обростають купами сміттєвих пакетів.

"Це жах. А що робити? Доводиться збирати, замітати, прибирати", - зітхає двірничка Ніна, збираючи докупи розкидані сміттєві пакети. Хасид, що проходить повз, каже Ніні: "Thank you". Жінка усміхається і махає рукою: "Я вже звикла".

Святкування юдейського нового року закінчується із заходом сонця в неділю, 17 вересня. Деякі паломники їдуть ще до офіційного завершення, інші - залишаються ще на кілька днів. Аби отримати благословення й заряд енергії, чимало хасидів мають намір повернутися до могили рабі Нахмана й наступного року - незважаючи ні на що.