Киргизстан та Таджикистан відправлять війська до Казахстану
7 січня 2022 р.
Депутати парламенту Киргизстану з другої спроби дали згоду на відправку військ до Казахстану в межах Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Відповідне рішення було ухвалене у п’ятницю, 7 січня. Цього разу за відправку військ проголосували 69 парламентарів, проти виступили семеро депутатів.
Напередодні під час першої спроби голосування рішення не набрало необхідної кількості голосів.
Одразу після схвалення відправки військ парламентом відповідний указ підписав президент Киргизстану Садир Жапаров. У складі контингенту ОДКБ Киргизстан направить до сусідньої країни 150 військових та 19 одиниць техніки. Влада Киргизстану стверджує, що військові займатимуться охороною стратегічних об'єктів, а не розгоном протестувальників.
Засідання супроводжувалось мітингом під стінами парламенту проти відправки військ.
Таджикистан також відправляє війська
На спільному засіданні обох палат парламенту Таджикистану, яке відбулось у п’ятницю, 7 січня, було надано згоду на використання збройних сил за межами країни для "виконання міжнародних зобов'язань". Таджицькі військовослужбовці візьмуть участь в охороні шкіл, лікарень та соціальних об'єктів у складі ОДКБ на території Казахстану, повідомляє національна новинна агенція Ховар.
Російські військові виконують "поставлені задачі"
За інформацією секретаріату ОДКБ, підрозділи російської частини контингенту організації вже прибули у Казахстан і виконують "поставлені задачі".
7 січня Міністерство оборони Росії повідомило про переміщення літаків військово-транспортної авіації з основними силами свого контингенту та силами ОДКБ на територію Казахстану з аеродромів у Московській, Івановській та Ульяновській областях.
Раніше свій контингент до Казахстану також надіслали Білорусь та Вірменія.
Протести в Казахстані
Нагадаємо, мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися 2 січня в Мангістауській області на заході Казахстану. Потім вони переросли в масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами.
З 5 січня на території Казахстану діє режим надзвичайного стану (НС). Разом із введенням НС було розпочато "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау. Згодом зону дії спецоперації розширили. Столицю республіки, місто Нур-Султан, у четвер ввечері силовики оточили шістьма блокпостами та заборонили в'їзд та виїзд з 23:00 до сьомої години ранку за винятком транспорту, залученого до життєзабезпечення міста.
7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасникам акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".