У Мінську почався суд над опозиціонеркою Марією Колесниковою

У Мінську відбулося перше засідання у кримінальній справі щодо членів президіуму Координаційної ради (КР) білоруської опозиції Марії Колесникової та Максима Знака. Перед початком засідання Мінського обласного суду в середу, 4 серпня, Колесникова показувала "серця" й танцювала у клітці. Судове засідання проводять у закритому режимі.

Справа Колесникової та Знака

Білоруська музикантка Марія Колесникова 12 років мешкала у Штутгарті. У 2020 році вона повернулася до Білорусі й координувала штаб опозиційного кандидата у президенти Віктора Бабарика. Після арешту Бабарика Колесникова стала однією з лідерів протесту проти режиму Олександра Лукашенка.

Колесникову затримали 8 вересня на білорусько-українському кордоні. За версією білоруської прикордонної служби, вона разом із представниками КР Іваном Кравцовим і Антоном Роднєнковим намагалася прорватися через кордон і її нібито виштовхнули з салону автомобіля. Кравцов і Роднєнко пізніше заявили, що Колесникова розірвала свій паспорт і покинула автомобіль під час примусової депортації.

Адвоката Максима Знака теж затримали у вересні. Йому висунули обвинувачення за статтею про заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці. На знак незгоди з обвинуваченнями адвокат понад тиждень голодував.

Читайте також: Білорусь покинув ще один спортсмен, він поїхав до України

У травні Колесниковій і Знаку висунули остаточне обвинувачення за кількома статтями Кримінального кодексу. Їх обвинуватили в публічних закликах до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці, у змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом та у створенні екстремістського формування і керівництві ним. На початку червня стало відомо, що справа Колесникової та Знака надійшла до суду.

Масові протести після виборів президента

Нагадаємо, в Білорусі після голосування 9 серпня 2020 року почалися мирні багатотисячні акції протесту проти результатів виборів президента, переможцем яких офіційно оголосили Олександра Лукашенка, який обіймає цю посаду з 1994 року. Згідно з оголошеними ЦВК результатами, за Лукашенка проголосували 80,1 відсотка виборців, а за його головну опонентку Світлану Тихановську - 10,12 відсотка. Протестувальники вимагали відставки Лукашенка, звільнення політв'язнів і проведення нових, чесних виборів.

Силовики вкрай жорстоко придушували акції протесту. Затриманих катували. За даними правозахисного центру "Вясна", за 9 місяців у Білорусі відкрили понад 3000 кримінальних проваджень проти учасників президентської кампанії, активістів їхніх штабів і учасників акцій протесту. Багато держав, серед яких Німеччина, США, Великобританія, Канада, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна і Чехія, не визнали інавгурацію Лукашенка.

На тлі протестів білоруська опозиція створила Координаційну раду, яка закликає до суспільного діалогу, зокрема про проведення повторних президентських виборів. Більшість членів КР перебувають під арештом або емігрували. Влада Білорусі вважає цей орган неконституційним.

Читайте також: Ніхто не вірить в самогубство: загибель Шишова переполохала білоруську громаду