У Німеччині вирішили переписати дитячу літературу?
1 березня 2024 р.24 лютого до книгарень Німеччини надійшли "нові" книжки класика німецької дитячої літератури Міхаеля Енде (Michael Ende), який помер майже 30 років тому. Під новими книжками маються на увазі не просто перевидані, а змінені твори "Джим Ґудзик та машиніст Лукас" та "Джим Ґудзик і чортова дюжина" - світові бестселери, перекладені 35 мовами.
Змінилися не лише обкладинка та ілюстрації до тексту (Джима Ґудзика зображено тепер без люльки з тютюном, і його губи більше не виділяються на загальному тлі). Із книжки також зникли деякі слова, наприклад - образливе слово "негр".
Читайте також: "Поцілунок негра" та "циганський шніцель": расизм у побутовій мові
З нового видання книжок Міхаеля Енде прибрали не лише слово на літеру "н"
Книжку було написано на початку 1960-х років. Як наголошують у видавництві Thienemann, цією книжкою письменник створив образ на противагу націонал-соціалістичній ідеології, з якою він сам зіткнувся в юності. "Він зробив це у захопливій та гумористичній формі, мовою та образами, які також зрозумілі дітям", - заявили у видавництві у зв'язку з виходом нового видання.
Очільниця видавництва Бербель Дорвайлер (Bärbel Dorweiler) наголосила, що дуже шкода, що книжку неодноразово звинувачували в расизмі через слово на літеру "н". В інтерв'ю радіостанції SWR вона сказала, що звинувачення в расизмі - не про цей твір, але вони почали заважати у просуванні книжки та отриманні насолоди від її прочитання.
Слово на літеру "н" у книзі трапляється тільки в одному місці, і вимовляє його один герой - побачивши темношкіру дитину у скрині. В оригіналі читаємо: "Вважаю, що це негренятко", - сказав пан Ермель з дуже розумним виглядом". Як підкреслюють у самому видавництві, письменник вклав це слово в уста героя не випадково, а саме для того, щоб показати, наскільки обмеженим є пан Ермель з його вузьким світоглядом, проте слово це зі сторінок книжки в новому виданні зникло - щоб не спокушати юного читача неполіткоректними поняттями.
Слово на літеру "н" - образливе, про це вам розповість будь-яка дитина в Німеччині. У повідомленні для ЗМІ видавництво наголосило, що зміни були зроблені за згодою спадкоємців великого письменника, напевно, їх схвалив би й сам автор.
Книжки Міхаеля Енде - далеко не перші та явно не останні. 2023 року у Великобританії загострилася дискусія про межі між політкоректністю, доречністю та цензурою. Дебати почалися після того, як під час перевидання казок одного з головних британських дитячих письменників Роальда Даля видавництво вирішило відредагувати їх, прибравши потенційно образливі для героїв характеристики.
Читайте також: "Чорний Піт" - скільки расизму у голландській різдвяній традиції?
Як у Німеччині відреагували на нове видання
Ральф Швайкарт (Ralf Schweikart), голова об'єднання Arbeitskreis für Jugendliteratur, яке з 1955 року є головною організацією в Німеччині, що займається літературою для дітей та юнацтва, в інтерв'ю DW не приховує свого подиву: "Ще два роки тому в нас відбувся семінар "Cancel Literature", тоді пані Дорвайлер (глава видавництва Thienemann. - Ред.) відстоювала позицію, чому вони ще не зробили змін у тексті, наголосивши, що видавництво дотримується єдиної думки зі спадкоємцями Енде: у тексті не проводитимуться коригування. Тому я трохи здивований".
"При цьому в казку "Маленька Баба-Яга" письменника Отфріда Пройсслера (Otfried Preußler) вже було внесено зміни, щоб зробити текст більш живим і не обговорювати певні стереотипи", - підбив підсумок Ральф Швайкарт.
Художник боннського театру для дітей Junges Theater Bonn (JTB) Моріц Зайберт (Moritz Seibert), на сцені якого з успіхом ішов спектакль "Джим Ґудзик і машиніст Лукас", новині про зміни в книжці Міхаеле Енде здивувався, але зовсім з іншої причини: "Я думав, що це вже давно сталося. Кілька років тому вже вносилися зміни до цієї книжки - реальні географічні назви країн змінили на вигадані". Загалом він вважає дискусії щодо доречності використання тих чи інших понять дуже важливими. "Якраз у дитячій літературі необхідно переглядати, що сьогодні може бути сприйнято як расистський вислів. Важливо змінювати речі, які можуть образити когось", - вважає Моріц Зайберт.
Критики в соціальних мережах і деяких друкованих ЗМІ поставили під сумнів доцільність переписування класиків світової літератури і висловили припущення, що це більше потрібно дорослим, ніж дітям. Голова об'єднання Arbeitskreis für Jugendliteratur з ними погодитися не може: "Я думаю, що йдеться все-таки про досвід, який отримують діти в результаті прочитання цих творів. Навіть якщо тексти створювалися з позитивним меседжем у дусі свого часу, цілком імовірно, що сьогодні деякі пасажі вже не відповідають нашим уявленням. І якщо ці тексти можна змінити, не змінюючи сенсу та характеру твору, то мені це здається цілком легітимним".
Читайте також: У Німеччині видали Біблію з гендерно-нейтральним богом
У Джима Ґудзика відібрали люльку. Це добре чи погано?
У випадку з творами Міхаеля Енде важливо відзначити, що видавництво залишило обидва варіанти: і видання, до якого внесено зміни, і оригінал. Тому звинувачення в цензурі Ральф Швайкарт точно вважає недоречними. "Батьки можуть вибрати, який варіант хочуть читати дитині. Мені здається, це чесне рішення". Його особисто не бентежить той факт, що на обкладинці книжки Джима Ґудзика зображено без курильної люльки, але ось у тому, що стосується тексту, в німецького експерта постало питання, а чи потрібно було вносити зміни? "Бо це вже більше, ніж просто відмова від слова на букву "н", - пояснює голова об'єднання Arbeitskreis für Jugendliteratur.
"З нагоди заручин маленька принцеса Лі Сі подарувала Джиму люльку, як у Лукаса, тільки новішу й не таку велику", - читаємо в оригіналі. Але дітям не дарують тютюн і все, що з цим пов'язано. Тому в новому варіанті - ремінь. "Хіба це потрібно було міняти? Лукас - фігура з люлькою, цілісний образ, що склався. І від цієї зміни, як мені здається, він дещо втрачає. Адже це фіктивний герой, а не машиніст з нашого життя. Але про це можна сперечатися", - вважає Ральф Швайкарт. За словами експерта, це не єдиний пасаж у тексті, який викликав у нього запитання.
Художник театру юного глядача в Бонні за люлькою не шкодує. "Ми вже давно відмовилися від неї у своїх постановках, - каже Моріц Зайберт. - Ми завжди говорили, що не хочемо, щоб дитина чи юнак курив тютюн чи щось інше".
У новому виданні менше уваги приділяється кольору шкіри головного героя. DW запитала інтенданта німецького театру, чи готовий він на наступному кастингу на роль Джима відмовитися від темношкірого виконавця головної ролі. Моріц Зайберт підкреслив, що в театрі вже давно дотримуються принципу "Colour-blind casting", коли колір шкіри не відіграє ролі при затвердженні актора чи актриси на роль: "У нас уже була ситуація, коли дівчинка з африканським корінням грала дочку батьків неафриканського походження, наша публіка це прийняла".
Думки про необхідність адаптації творів, що вже стали класикою світової літератури, розділилися. А що сказав би сам німецький класик? "Це, звичайно, трохи спекулятивно, але я думаю, що він не зрадів би, насупився і сказав: "З чого б це?" Довелося б із ним дискутувати, а Міхаель Енде був не найпростішою людиною свого часу, але зрештою, гадаю, він би погодився", - припускає Ральф Швайкарт.
У сучасній практиці є приклади, коли сім'я та спадкоємці письменника виступають проти пропонованих коректив. Ральф Швайкарт нагадав дискусії довкола книжок Астрід Ліндгрен. "У мене немає побоювань, що ми втратимо оригінали. Але треба, звичайно, задаватися питанням, наскільки зміни вторгаються в напрям думок самого автора і змінюють сенс твору. У випадку з британським письменником Далем широка громадськість вважала, що втручання було надмірним. У випадку із Джимом Ґудзиком, гадаю, ми маємо справу з допустимими змінами оригіналу", - упевнений Швайкарт.