Усі сили на COVID-19: як лікуватимуть інших пацієнтів

З дев'ятого листопада в Україні почало діяти нове епідемічне зонування, відповідно до якого уся територія опинилася під найвищими рівнями небезпеки - "помаранчевим" та "червоним". Жоден населений пункт не увійшов до "зеленої" або "жовтої" карантинної зони. Аби тримати вільними місця у відділеннях інтенсивної терапії для хворих на COVID-19, на всій території країни почали діяти суворі обмеження на надання медичної допомоги. Зокрема, з понеділка всі медичні заклади повинні були припинити планові госпіталізації, а допомога надаватиметься лише у невідкладних випадках та хворим на коронавірус.

Планові госпіталізації під забороною

Із новими обмеженнями уже довелося стикнутися родині Юлії. Її батькові необхідно провести ендопротезування кульшового суглобу, але у місцевій лікарні днями йому відмовили у такій операції. "Кожен крок мого батька супроводжується болем, не знаємо, як дочекатися закінчення карантину", - коментує дівчина. Вона не бажає називати свого прізвища та міста проживання. "Нам підказали, що можна звернутися через швидку допомогу. Сподіваюся, що таки зробимо операцію", - розповідає кореспондентці DW співрозмовниця. Подібними історіями у спеціалізованих групах в соцмережах діляться й інші пацієнти та лікарі. Комусь уже відмовили у видаленні мигдалин, гриж, офтальмологічних втручаннях тощо.

Заборона на планові госпіталізації поширюється як на державні, так і на приватні заклади, пояснили DW у пресслужбі головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. Однак додають, що де-факто виконання відповідної постанови міністерства охорони здоров'я (МОЗ) залежить від конкретного закладу та позиції головних лікарів. Адже, мовляв, заборонити приватникам надавати послуги неможливо.

У низці київських лікарень, з якими вдалося поспілкуватися DW, справді, заявили про те, що продовжать роботу в звичному режимі. Однак є і такі, що призупинили нетермінові випадки. Так, наприклад, у клініці "Оберіг" повідомили DW, що поки що не проводитимуть планових операцій. Власник цього закладу Олександр Деркач напередодні висловив обурення з приводу такого рішення МОЗ. "У нашій клініці два корпуси. В одному ми лікуємо COVID-19, у стаціонарі, в іншому приймаємо звичайних пацієнтів. Що нам заважає це робити й надалі? І що робити нашим звичайним пацієнтам, яких 50 тисяч? І що робити мільйонам інших таких пацієнтів у всій країні? Чекати, доки їхні хвороби стануть ургентними?", - написав він у мережі Facebook.

Читайте також: Німецько-американська вакцина - початок кінця пандемії COVID-19?

Допомагатимуть лише ургентним

Упродовж дії карантину кількість операцій уже зменшили у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії, що у Києві. У цьому державному закладі роблять операції дітям з усієї країни, також при ньому діє і окреме відділення для дорослих. "У центрі оперують ургентних пацієнтів - це ті, яких якщо не прооперувати за день-два, то вони не виживуть. По-друге, є умовно ургентні - якщо ми не надамо їм медичні послуги, в тому числі оперування, то за місяць-півтора можуть померти або станеться щось важке із їхнім станом здоров'я", - пояснює ситуацію керівник соціальної служби центру Сергій Нагорянський. "Реанімація у нас дуже велика і постійно зайнята. У дитячому корпусі щодня відбувається приблизно п'ять операцій - це саме ті, яким відмовляти не можна", - каже співрозмовник.

Однак за його словами, загальна кількість операцій, особливо у дорослому відділенні, за останні півроку значно зменшилася, у порівнянні з попередніми роками. "Пацієнти не дуже поспішали в лікарні, якщо їм було не дуже зле. Щоб не стати жертвами ще й  короновірусної хвороби. Є такі пацієнти, яким була призначена обов'язкова консультація, але якщо вони почувалися нормально, і не було жорсткої потреби, то вони не приїжджали, а просто телефонували лікарям і домовлялися, наприклад, що замість жовтня краще приїхати в листопаді чи грудні", - пояснює співрозмовник.

Визначити необхідність операції може лише лікар, наполягають у МОЗ. "Якщо стан не шкодить життю і здоров'ю людини, тоді це вважається плановою операцією. Якщо шкодить - то це вже ургентна, і лікарня обов'язково має прооперувати людину", - коментують DW у пресслужбі Віктора Ляшка. Там звертають увагу на те, що запроваджені обмеження не означають, що кожна лікарня закриється і буде приймати до відділень інтенсивної терапії лише хворих на COVID-19. Окрім того, заборона не стосується низки випадків.

Читайте також: Друга хвиля пандемії: куди привів Швецію її особливий шлях у протидії коронавірусу

Кому і де дозволені операції

Відповідно до постанови уряду України, якою зараз регулюється робота медзакладів в Україні, заборона на операції не поширюється на допомогу вагітним, породіллям та новонародженим. Продовжать надавати допомогу також паліативним пацієнтам та онкохворим. Окрім того, операції дозволені в закладах охорони здоров'я національного рівня, що надають високоспеціалізовану допомогу. За даними МОЗ та Національної служби здоров'я України, це, зокрема, такі установи як Інститут серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, Інститут хірургії та трансплантології імені Олександра Шалімова, Національний інститут раку, дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит". Водночас на момент публікації у МОЗ не змогли надати DW повний перелік закладів національного рівня.

"У кожному випадку залежно від хвороби ситуацію визначає лікар - чи то операція на серці, шлунку, голові тощо. І саме лікар вам порадить, чи можна ще зачекати, чи це ургентна ситуація", - радить Сергій Нагорянський з Кардіоцентру. "Ніхто не забороняє оперативних втручань за гострої хірургічної патології. Але коли стоїть питання про планову операцію, яку можна відтермінувати, значить це має бути відтерміновано. Бо це додаткове навантаження на систему медичної допомоги під час гострої фази пандемії, особливо в період, коли багато лікарень мають 100 відсотків заповнення ліжок", - додає DW інфекціоніст, доцент Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика Федір Лапій. На його думку, таке рішення в нинішніх реаліях є виправданим, хоча і не зручним для багатьох інших хворих.