В ЄС домовилися реформувати систему торгівлі викидами

Депутати Європарламенту й уряди країн ЄС домовилися про реформування системи торгівлі викидами (ETS), що діє в Євросоюзі з 2005 року, - з метою подальшого скорочення промислових викидів і збільшення інвестицій в безпечні для клімату технології. Рішення ухвалено після кількох днів обговорення пізно ввечері в суботу, 17 грудня.

Система ETS - засаднича для європейської кліматичної політики й ключ до досягнення кліматичної нейтральності ЄС. До 2030 року викиди в секторах, для яких діє ETS, мають скоротитися на 62 відсотки в порівнянні з 2005 роком, що на один відсотковий пункт більше, ніж пропонувала Єврокомісія.

Читайте також: На кліматичному саміті ООН домовились про фонд допомоги вразливим країнам

Для цього скорочення на рівні Європейського Союзу будуть одноразово знижені квоти на викиди, у 2024 році - на 90 мільйонів тонн еквівалента CO2, у 2026 році - на 27 мільйонів тонн еквівалента CO2. На додачу заплановано щорічне зменшення квот на 4,3 відсотка у 2024-2027 роках та на 4,4 відсотка у 2028-2030 роках.

Поетапне скасування безплатних квот для підприємств

У Європарламенті прописали також, як протягом восьмирічного періоду реалізовуватиметься поетапне скасування безплатних квот для підприємств. Так, у 2026 році число таких квот скоротиться на 2,5 відсотка, а до 2034 року від них планують відмовитися повністю.

Читайте також: Зміни клімату в 11 графіках

Крім того, задум передбачає корекцію прикордонного механізму регулювання вуглецевих викидів (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). Це означає на практиці мита на сталь, цемент, алюміній, добрива, водень і електроенергію з третіх країн. CBAM передбачає, що якщо, приміром, китайська компанія збирається продати сталь в ЄС, а її виробництво не відповідає екологічним стандартам Євросоюзу, то вона зобов'язана придбати сертифікати на викиди CO2, щоб компенсувати шкоду, що заподіюється довкіллю. При цьому в період з 2026 по 2034 роки продаж таких сертифікатів планується послідовно знизити до нуля.

До 2025 року Єврокомісія також повинна оцінити ризики, пов'язані з продукцією ЄС, що вивозиться в треті країни, при виробництві якої в атмосферу потрапляють великі обсяги вуглекислого газу, і, за необхідності, представити відповідну вимогам Світової організації торгівлі (СОТ) законодавчу пропозицію для усунення негативного впливу. Кошти від продажу 47,5 мільйона сертифікатів будуть спрямовані на додаткову оцінку загроз.

Створення механізму ETS II для автотранспорту та будівельного сектора

Крім того, до 2027 року планується створити механізм ETS II для автотранспорту та будівельної галузі. При цьому запуск ETS II можуть відкласти до 2028 року, якщо ціни на енергоносії залишатимуться вкрай високими. У Німеччині аналогічна система для обох секторів, приміром, вже діє, зазначає інформагентство dpa.

Читайте також: Світова авіація прагнутиме скоротити викиди CO2 до нуля до 2050 року

Так само передбачено виділення додаткових коштів в інноваційний і модернізаційні фонди Євросоюзу.

"Торгівля (квотами. - Ред.) на викиди - ключовий аспект для досягнення наших кліматичних цілей", - пояснив німецький євродепутат Петер Лізе (Peter Liese) від Європейської народної партії, який вів переговори в Європарламенті.

Одним з двох пріоритетів нинішньої Єврокомісії є "зелена" трансформація Євросоюзу. Для її просування у 2020 році запровадили так звану "таксономію". Це система класифікації, що визначає, які види економічної діяльності вважаються "сталими" з огляду на вплив на довкілля, а які - ні. Так, на початку лютого в Брюсселі вирішили внести газову й атомну енергогенерацію до переліку "зелених" технологій.