Вакцина від COVID-19: чи з'явиться український препарат?
28 липня 2021 р.
"Вона, скажу правду, - унікальна", - анонсував у жовтні минулого року українську вакцину від COVID-19 президент Володимир Зеленський. Тоді ж Максим Степанов, який на той час очолював міністерство охорони здоров’я (МОЗ), заявив, що українська розробка пройшла етап випробування на живих клітинах і чекає на подальші дослідження. З тих пір пройшло вже понад дев’ять місяців, але про вакцину більше не згадують. Як повідомили DW у МОЗ, нині над розробкою української вакцини проти COVID-19 все ще працює три наукові команди. Дві з них - представники Національної академії наук України, ще одна - це спільний проєкт української та американської фірм. Що заважає розробці української вакцини та коли вона може заявитися, дізналася DW, поспілкувавшись з трьома науковцями, які курують розробки.
Спільний українсько-американський проєкт приватних компаній
Заявляючи про "унікальність" української вакцини, Зеленський мав на увазі кандидата у вакцини, над яким працює спільна українсько-американська команда. Йдеться про проєкт приватних компаній - української фірми "Діапроф-Мед", яка серед іншого спеціалізується на розробці діагностичних тест-систем, та американської медично-дослідницької компанії DiaPrep System Inc. У жовтні 2020 року дослідники представили свою розробку особисто президенту України. "Ми створили прототип білкової субодиничної вакцини в Україні. А також провели за свої кошти перевірку імуногенності на тваринах, яка показала хороший результат", - розповів DW доктор медичних наук та президент DiaPrep System Михайло Фаворов. Білкова субодинична вакцина складається з білків, які імітують структуру коронавірусу, аби навчити організм захищатися. Зокрема, за таким принципом працює вакцина Novavax.
Фаворов запевняє, що вакцина, яку розробляє команда DiaPrep System Inc та "Діапроф-Мед", є певною мірою унікальна і буде ефективною при нових варіантах коронавірусу. Коронавірус SARS-CoV-2, який викликає коронавірусну хворобу COVID-19, містить кілька білків. За допомогою спайкового (S) білка вірус прикріплюється до клітин та інфікує її. Нуклеокапсидний (N) білок виконує захисну роль для вірусу і бере участь у формуванні нових. Крім того, ще є мембранний (М) білок та білок оболонки вірусу (Е) білок. "Усі вакцини спонукають імунну систему вироблять антитіла до S-білка, - пояснює Фаворов. - У результаті вірус мутує по цьому білку і з’являються нові варіанти. Наша вакцина працює по-іншому - комбінація N- та S-білка. N-білок менше змінюється, а також дозволяє збільшити клітинний імунітет", - зазначив він.
Але щоб довести "унікальність" та "ефективність" вакцини від DiaPrep System Inc та "Діапроф-Мед", потрібно пройти ще доволі довгий шлях. "Наступний етап - доклінічні випробування, виробництво і клінічні випробування", - каже Фаворов. Однак, як це часто буває, все вперлось у гроші. Доклінічне дослідження, за словами президента DiaPrep System Inc., коштує від 500 тисяч доларів, а створення виробництва - близько 10 мільйонів доларів. "Тоді можна виробити 100 тисяч доз і почати етап клінічних випробувань, - каже Михайло Фаворов. - Тому ми попросили фінансування. Але грошей нам не дали. Чому? Мені невідомо". Де тепер розробники планують знайти кошти Фаворов не уточнив.
Читайте також:
Чи можливо в Україні виробляти вакцину від COVID-19?
Розробка Інституту біохімії імені О. В. Палладіна
Науковці з київського Інституту біохімії імені О. В. Палладіна теж працюють над створенням прототипу субодиничної вакцини на основі S-білка, розповів DW директор інституту Сергій Комісаренко. Білкова субодинична вакцина складається з білків, які імітують структуру коронавірусу, аби навчити організм захищатися.
"Завершити створення прототипу планується восени, а далі - доклінічні випробування на тваринах. Я сподіваюся, що вони будуть пройдені до кінця цього року", - каже Комісаренко. Наступний крок - клінічне випробування, яке складається з трьох фаз, зауважує Комісаренко. "Для третьої фази необхідно мати 40-50 тисяч добровольців. Це можна зробити, якщо в країні багато хворих. В Україні нині не має достатньої кількості", - зазначив він.
Утім, грошей, які виділила держава вистачить лише на створення прототипу, а для завершення вакцини потрібно значно більше, зауважує Комісаренко. Загалом, на 2020 та 2021 рік Інституту біохімії імені О. В. Палладіна виділили на розробку вакцини 7,541 мільйони гривень, повідомили DW в Національному фонді досліджень України.
Комісаренко прогнозує, що його інститут не встигне зробити вакцину навіть через рік. "Ми відпрацьовуємо процес по створенню вакцини, чого в Україні не було 30 років. Ми повинні навчитися створювати нові вакцини і орієнтуватимемося на нові варіанти коронавірусу", - каже він. Хоча вчений упевнений, що його вакцина залишатиметься актуальною не один рік. "Наявні вакцини зроблені проти первинного уханьського варіанту вірусу, і вони все одно ефективні проти нових штамів. Сам геном вірусу має 30 тисяч основ, але лише в семи з них відбулися мутації. Тому вакцину від уханьсього штаму можна буде використовувати ще довго", - каже він.
Читайте також: Скасування патентного захисту на вакцини від коронавірусу: за і проти
Розробка Інституту біології клітини НАН України
Займається розробкою прототипу вакцини ще одна група вчених - з Інституту біології клітини НАН України у Львові. Вони також працюють над білковою субодиничною вакциною. Вже створені продуценти білків, тобто організми, які продукують органічні речовини із неорганічних сполук, і наразі йде робота щодо їхньої очистки, пояснює DW директор Інституту біології клітини Андрій Сибірний.
"Потім треба перевірити їх на трансгенних мишах, що досить проблематично, так як в Україні таких мишей нема, як і сертифікованих лабораторій, які можуть працювати з коронавірусом. Уряд розпорядився створити таку лабораторію, і може через півтора року вона буде готова. Але нам треба вже зараз", - каже він. Тому Сибірний планує перевіряти ефективність створених білків на тваринах у Польщі.
Сибірний упевнений, що вакцина, над якою працюють львівські науковці, буде актуальною ще довгий час. "Наша вакцина розробляється до уханьського штаму, але ми брали константні фрагменти вірусу, які не змінюються у мутантних варіантах", - каже він.
Але, щоб повністю перевірити розробку потрібно проводити дослідження, яке коштує близько 500 мільйонів євро, зазначає Сибірний. "Не знаю чи українська влада на це піде. Для порівняння фірма Novavax отримала від уряду США 1,3 мільярди доларів", - каже вчений. Загалом, на 2020 та 2021 рік Інституту біології клітини виділили на розробку вакцини понад 9,4 мільйона гривень, повідомили DW в Національному фонді досліджень України.
З іншого боку, як зауважив Сибірний, розробка власної вакцини - це питання біологічної безпеки. "Тому сам процес розробки вакцини дасть можливість відновити в Україні потужності і випуск імунобіологічних препаратів", - підсумував учений.