У ФРН обурилися гендерним нейтралітетом на суспільному ТБ

"Велосипедист*ки", "клієнт*ки" - такі звернення в Німеччині ширяться дедалі більше. Гендерно-нейтральну мову використовують у держустановах, вищих навчальних закладах й у компаніях, а й у засобах масової інформації. Зокрема таку форму звернень активно застосовують журналісти провідних німецьких суспільно-правових телерадіокомпаній ARD та ZDF - на це звернули увагу вчені-лінгвісти.

Близько 90 філологів підписали звернення до мовників відмовитися від гендерного нейтралітету, вважаючи, що гендерно-нейтральній мові не місце у ЗМІ, повідомило видання Bild. Серед тих, хто підтримав заклик, - члени Ради з німецького правопису, Товариства німецької мови, німецького "ПЕН-клубу", що поєднує професійних письменників, та окремі відомі лінгвісти, наприклад, експертка у галузі граматики професорка Ґізела Ціфонун (Gisela Zifonun), професор Мартін Неф (Martin Neef) із Брауншвейзького технічного університету та доктор Олаф Краузе (Olaf Krause) - член Ради з німецького правопису.

Ініціатором листа став германіст Фабіан Пейр (Fabian Payr). На думку вченого, телеканали мають враховувати лінгвістичні норми. У дискусіях ARD та ZDF, зазначає він, окремим прихильникам гендерного нейтралітету завжди дається можливість висловлювати бажану думку. Висвітлення цієї теми, на думку германіста, "здебільшого тенденційне" і переважно служить для легітимації власної позиції. До того ж критиків нерідко представляють як реакціонерів, жінконенависників і членів суспільства, нездатних виявляти гнучкість.

Читайте також: Мовознавиця про фемінітиви в українській: Час розставить усе на свої місця

Більшість медіаспоживачів віддають перевагу усталеним формулюванням

Експерти пояснюють, що вживання мови суспільно-правовими мовниками - "еталон для мільйонів глядачів, слухачів та читачів". З цієї причини у ЗМІ є обов'язок орієнтуватися в текстах та формулюваннях на чинні мовні норми та поводитися з такою культурною спадщиною, як мова, "згідно з правилами, відповідально і без ідеології".

Автори попереджають, що "використання гендерно-нейтральної мови викликає значну соціальну незгоду та розколює суспільство". У зверненні вказується, що, згідно з опитуваннями, понад три чверті медіаспоживачів надають перевагу усталеному, нормальному вживанню мови, мовники ж не повинні ігнорувати позицію більшості.

Вчені також наводять лінгвістичні аргументи, вказуючи, що у німецькій мові є різниця між граматичним родом та біологічною статтю. Так, наприклад, слово die Person (у перекладі -  "особа") не є автоматично словом жіночого роду, хоч і має відповідний артикль.

Вчені застерігають від "сексуалізації мови"

Гендерно-нейтральну мову автори звернення називають "штучною". Проте прихильники такої форми звернення є й серед лінгвістів. "Вони не можуть говорити за всю науку, але вони політично активні і тому їхня позиція звучить голосніше. Ми хочемо протиставити себе їм, щоб показати, що в лінгвістиці немає консенсусу щодо гендерного нейтралітету, хоч іноді і складається таке враження", - пояснює Фабіан Пейр.

Крім цього, автори звернення висловлюють побоювання, що використання гендерно-нейтральних формулювань може призвести до "сексуалізації мови", тобто постійного акцентування уваги на відмінностях статей. Як приклад вони наводять звернення "водійки та водії". Тим самим, на думку експертів, дезавуюється найважливіша мета рівноправності статей.

Читайте також: Українська мовознавиця: Правопис має реагувати на мовні запити суспільства

Зрештою, використовуючи мову гендерної нейтральності, німецькі мовники не дотримуються чинних затверджених орфографічних норм, кажуть експерти. У березні 2021 року Рада з німецького правопису чітко вказала, що знаки, що використовуються для гендерно-нейтральних звернень, - зірочка, двокрапка або нижнє підкреслення - не відповідають прийнятим нормам, оскільки подібні формулювання відбиваються на зрозумілості, однозначності та правовій коректності понять та текстів загалом.

Таке недотримання норм "не зіставляється з освітніми завданнями, сформульованими у державному договорі про ЗМІ" (Medienstaatsvertrag). Більше того, це суперечить політичному нейтралітету, якого, відповідно до цього документа, зобов'язані дотримуватись мовники, чия діяльність оплачується абонентами, зазначають філологи.

Що кажуть самі мовники

У ARD у відповідь на запит видання Bild повідомили, що цю тему в установах мовлення "обговорюють і розглядають зовсім по-різному", отже, використання гендерно-нейтральних формулювань дозволяється. У ZDF також заявили, що рішення про це ухвалюють самі ведучі.

Нещодавно у курйозну ситуацію з цієї причини потрапив регіональний мовник Bayerische Rundfunk під час програми про гендерну різноманітність "Diversity Talk 2022". Під час опитування шкільні класи не захотіли підтримувати гендерну нейтральність - попри незадоволення ведучої.

"Вживання гендерно-нейтральних формулювань не стане усталеним проти волі більшості, - вважає германіст Фабіан Пейр. - Протистояння зростає - люди більш активно борються проти цієї мови, що навчає. І дедалі голосніше звучать голоси вчених, які виступають проти "гендерного нейтралітету".

Читайте також: "Членкині" в німецькій, або Як бути з гендерно-нейтральною мовою на уроках?