Веб-сайт з "фактчекінгу" поширює в інтернеті пропаганду РФ
11 березня 2022 р.
"Безпрецедентний потік фейкових новин про те, що відбувається в Україні, спрямовано на те, щоб розпалити емоції та відключити раціональне мислення", - написало міноборони Росії уTwitter з посиланням на сайт www.waronfakes.com, де "група експертів" та "журналісти" нібито викривають "найобурливіші" неправдиві заяви. Але що це за так званий сайт з перевірки фактів? Команда DW з фактчекінгу докладно дослідила його.
Автори сайту, зареєстрованого лише 1 березня 2022 року, заявляють про наявність ознак інформаційної війни проти Росії. Веб-сайт, пишуть вони, надає "об'єктивні публікації", щоби громадяни менше боялися й не мусили панікувати через те, що відбувається. "Фактенчек-статті" англійською, французькою, іспанською, китайською та арабською мовами начебто покликані показати, що насправді відбувається під час війни в Україні.
Цікаво, що на цьому сайті серед усіх мов відсутня російська. Cхоже на те, що цей сайт спрямовано передусім на міжнародну аудиторію. Первинна російська версія цього веб-сайту та пов'язаний з ним Telegram-канал було створено раніше, як пишуть дослідники DFRLab, що належить дослідницькому центру Atantic Council на платформі Medium. Вони вказують, що Telegram-канал було створено 23 лютого, за день до початку війни. Перший пост з'явився наступного дня. Наразі канал має понад 625 000 підписників та є одним з провідних Telegram-каналів у Росії з більш ніж 30 мільйонами переглядів на день.
І російськомовна, й англомовна версії, і канал у Telegram активно просуваються в соціальних мережах. Так, російський телеканал Russia Today (RT) процитував "Війну з фейками" (Waronfakes) у повідомленні в своєму Telegram-каналі 27 лютого.
Враховуючи, що канал має сотні тисяч підписників, цілком імовірно, що великою мірою зростання аудиторії "Війни з фейками" пояснюється рекламою, а також просуванням через інші канали або акаунти. Окрім того, російські посольства, приміром посольство у Франції, також повідомили про цей сайт у своїх акаунтах у соціальних мережах, як-от у Twitter.
Автори сайту вдаються до витонченого шахрайства: вони з одного боку спростовують хибні твердження, що з'являються, у тому числі і з українського боку (одне з таких тверджень - про польські літаки для України - перевіряла й Deutsche Welle), але з іншого боку - саме російська пропаганда використовується "Війною з фейками" як тло для перевірки фактів. Про це свідчать два наступні приклади.
Російські солдати убивали мирних жителів
У ході однієї "перевірки фактів" автори сайту подають як хибне твердження про те, що проти України використовується реактивна система залпового вогню "Град", також відома як БМ-21. При цьому повідомляють, що широко розповсюджене в інтернеті відео, що демонструє використання такої зброї, є старим - і це відповідає дійсності. Справді, відео 2021 року було видано за актуальне, як свідчить зворотний пошук зображень.
Однак сайт "Війна з фейками" зовсім не спростовує використання цих ракетних комплексів. Натомість як пояснення у "фактчеку" лише наводиться нове твердження: міноборони Росії неодноразово наголошувало на тому, що жодних ракетних, артилерійських чи повітряних ударів по українських містах не завдається. Це неправда. Як повідомляла також Deutsche Welle, російські військові прицільно атакують міста. За даними ООН, станом на 7 березня загинуло не менше 406 мирних жителів, серед яких 15 дітей, а 801 особа, у тому числі 29 дітей, отримала поранення.
Росія розпочала нинішню війну проти України 24 лютого
А ось ще одна "перевірка фактів" заради того, щоб виставити російську сторону під час війни у кращому світлі. Приміром, у цій статті аналізується твіт журналістки British Times Лариси Браун. 25 лютого вона поширила відео, на якому чоловік зі сльозами на очах прощається з дружиною та дитиною перед посадкою в автобус. Браун пише, що ці сцени відбуваються по всій Україні, тому що міністр оборони України розпорядився, щоб чоловіки віком від 18 до 60 років залишалися в країні для захисту України. Пост створює враження, що чоловік прощається зі своєю родиною, яка тікає від війни в Україні.
Автори "Війни з фейками" повідомляють, що опубліковане відео - не є свіжим і стосувалося людей з контрольованих сепаратистами територій Донбасу. Вони виїхали до Росії 21 лютого, а 24 лютого російські війська вторглися в Україну.
Це твердження, очевидно, відповідає дійсності, як з'ясували іспанські фактчекери із сайту Maldita. Викриваючи помилкове твердження, автори "Війни з фейками" пишуть, що мати та дитина зараз "у безпеці", маючи при цьому на увазі, що їм начебто довелося рятуватися від українців. При цьому саме Росія розпочала війну проти України 24 лютого.
Ці приклади показують, як веб-сайт навмисно використовує хибні твердження, щоб представити Україну в поганому, а себе в гарному світлі, поширюючи пропаганду, намагаючись підвести під неї фундамент.
Усі приклади, які можна знайти на сайті, вибудовано за однією схемою. Написано 2-3 речення на спростування нібито українських фейків, але українську позицію жодного разу не розглянуто по суті. Також не наведяться докази, за допомогою яких було розкрито фейки.
Хто стоїть за цим веб-сайтом?
Але хто насправді адмініструє "Війну з фейками"? Щоб дізнатися, хто створив та адмініструє сайт, ми перевірили його через сайт who.is. Так ми дізналися, що сайт було запущено лише 1 березня, а присвячено тільки війні Росії проти України. Назву власника приховано, контактною адресою вказано адресу в Москві. Однак ця адреса веде лише до компанії, що зареєструвала сайт.
Вказаний номер телефону виявився популярним скам-номером, що використовувався ще в 2019 році, зокрема, для фінансового шахрайства. Так само й аналіз сайту за допомогою Scamadviser засвідчив, що сайт є сумнівним. За 100-бальним рейтингом довіри до сайтів, "Війна з фейками" отримує лише один бал.
Ані на самій сторінці, ані за допомогою інтернет-пошуку неможливо довідатись, хто ці "журналісти" і "фактчекери", які публікуються на веб-сайті та у Telegram-каналах. Наразі не можна впевнено сказати, хто стоїть за "Війною з фейками". Але раптова поява, швидке зростання та широка підтримка кремлівських ЗМІ викликають чимало запитань про походження та вплив цього сайту.