Відставний генерал з ФРН: Вторгнення РФ в Україну можливе
23 лютого 2022 р.69-річний Ганс-Лотар Домрезе (Hans-Lothar Domröse) до виходу у відставку у 2016 році був одним із найбільш високопоставлених генералів Бундесверу. Крім того, він служив у командуванні збройними силами ФРН (Führungsstab der Streitkräfte - аналог Генштабу), входив у командування міжнародними силами в Афганістані та очолював командування Об'єднаними силами НАТО у нідерландському Брюнсюмі.
У розмові з DW Домрезе оцінив ситуацію навколо конфлікту на Донбасі та розповів про те, чи допоможуть Україні постачання озброєнь. Розмова записувалася до рішення Росії визнати незалежність самопроголошених "республік" у Донецьку та Луганську.
DW: Президент США Джо Байден упевнений, що масштабне вторгнення російської армії в Україну є питанням днів. Ви згодні?
Ганс-Лотар Домрезе: Я користуюся лише відкритими джерелами та бачу, що російські війська взяли Україну у півколо. Вони можуть піти на вторгнення будь-якої миті. Чи станеться це - не знаю. Така концентрація відбувається не вперше. Російські війська були стягнуті до кордонів України ще навесні 2021 року. Тоді це нас трохи налякало. Потім вони були відведені і знову стягнуті - у ще більшій кількості.
Важливо розрізняти вторгнення та окупацію. Зібравши 100 тисяч або 150 тисяч, можна здійснити вторгнення, але не окупацію. Україна - велика країна. Повноцінне вторгнення можливе. До відомих цифр потрібно додати можливості, яких ми не бачимо, - ракети та повітрянодесантні війська, які, як ми всі знаємо, також можуть бути задіяні. Такі сили розгортаються дуже швидко, тобто все це можливо.
Чи могли ви ще кілька місяців тому подумати про те, що події розвиватимуться саме так, як цими днями?
Ні. Я навіть посперечався, що, можливо, пронесе. Але 150 тисяч не стягують довкола однієї країни просто так. Російський президент, очевидно, має конкретну мету. Інакше їх було б відведено. Заяви про відведення військ, які пролунали у день візиту до Москви канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz), дали нам надію. Але, очевидно, з цього нічого не вийшло.
Канцлер Шольц, якого ви згадали, закликав продовжувати дипломатичні зусилля, але не бути наївними. Німеччина була наївною щодо Росії?
Не знаю. У нас була велика дружба після об'єднання Німеччини! Але відтоді відносини погіршувалися. 2014 року сталася незаконна анексія Криму. Ми вважали це неможливим, а президент Путін зробив. Якщо хочете мою думку, я не вважаю, що НАТО справляє на нього враження. Я не вірю, що він бачить небезпеку в НАТО. Небезпечне для нього інше - те, що стоїть за НАТО: рух за демократію та свободу, жінки на чолі опозиції у Білорусі, Майдан в Україні, незалежне правосуддя. У цьому його страх.
У 2014 році Захід відмовився постачати Україні зброю, вочевидь вирішивши не провокувати Росію. Це було помилкою, адже тепер майже не залишається часу на постачання, хоча деякі країни це роблять?
Зараз це вже не зміниш, але скажу як офіцер - жодна країна в Європі не може сама вистояти проти глобальної держави, завжди потрібні партнери. Німеччина, Польща, Франція - жодна країна не могла б із цим впоратися, тільки всі разом. Яку б зброю Україна не отримала - наодинці в країни немає шансів.
Саме тому Україна прагне в НАТО, але Альянс не поспішає її приймати.
НАТО не може цього зробити. Є принцип, згідно з яким членом Альянсу може стати лише країна, яка не має внутрішніх проблем. В України вони є.
У 2014 році ці проблеми, про які ви згадали, створила Росія, анексувавши Крим. Ви самі кажете, що жодна країна не може сама себе захистити. Що тоді робити Україні? Яким може бути рішення?
Тільки шляхом дипломатії.
Ви свого часу були одним із командирів міжнародних сил в Афганістані (ISAF). Як ви вважаєте, поспішний вихід військ НАТО з Афганістану став додатковим фактором, який переконав президента Путіна у слабкості Заходу?
Ні, я так не думаю. Це було політичне рішення, Захід не зазнав військової поразки в Афганістані. Ми просто пішли і не розраховували, що система там така слабка, що вони самі не зможуть триматися. Хто міг подумати, що президент (Афганістану. - Ред.) просто втече? Я - ні. Це ми недооцінили, але це не має відношення до НАТО.