Війна РФ проти України: які ризики для АЕС?

Коли минулого тижня російські війська захопили Чорнобильську АЕС, українське МЗС попередило про можливість "ще однієї екологічної катастрофи".

Нормальні рівні радіації в Чорнобильській зоні відчуження, де розташовані чотири закритих реактори, один з яких розплавився в 1986 році і з якого поширилися радіоактивні відходи по Європі, зросли. А все через військову активність у цьому районі - руху великої кількості важкої військової техніки та підняттям у повітря забрудненого радіоактивного пилу, повідомили у Держінспекції ядерного регулювання України.

Крім того, існують побоювання, що якийсь із 15 активних ядерних реакторів в Україні може потрапити під перехресний вогонь. "Це унікальна ситуація в історії атомної енергетики - фактично в історії - ми маємо ситуацію, коли в країні, де іде повномасштабна війна, експлуатуються 15 атомних реакторів", - про це у розмові з DW сказав експерт з атомної енергетики Greenpeace East Asia Шон Берні. За його словами, станції виробляють близько половини електроенергії в Україні, хоча зараз, каже він, працюють лише 9 з 15 реакторів.

"В Україні не попіклувалися про розроблення планів захисту АЕС на випадок воєнних дій, принаймні в тому, що стосується комерційного використання атомної енергетики", - додав він.

Хоча в Радянському Союзі деякі реактори за часів "холодної війни" для мінімізації військових загроз будували під землею, всі "грандіозні об'єкти" в Україні розташовані на поверхні, зазначив Берні. "Атомна електростанція - це одна з найскладніших і найчутливіших промислових установок, для безпеки якої потрібен дуже складний і постійно готовий ланцюг ресурсів. Це не може бути гарантовано під час війни", - написав колега Берні та Greenpeace East Asia Ян Ванде Путте у звіті, опублікованому в середу, щодо вразливості атомних станцій під час воєнного конфлікту.

Читайте також: Атомна енергетика: розвивати чи згортати? (відео)

Вимкнені системи охолодження можуть викликати витік радіації

Діючі реактори особливо вразливі у разі відключення електроенергії під час війни. Якщо електрозабезпечення станції виходить з ладу через сильне бомбардування, це може вивести з ладу й охолодження реактора, а також і охолодження сховищ відпрацьованого палива, яке зберігається за відносно легкими стінами. У найгіршому випадку це може призвести до аварії, подібної до японської Фукусіми, і "масових викидів радіації", попереджає Берні.

Ці тривоги підігріваються посиленням воєнної активності на південь від Запорізької АЕС - однієї з двох найбільших електростанцій в Європі, яка має шість реакторів і сховище для високоактивного ядерного відпрацьованого палива. Збройний конфлікт у Запорізькому регіоні "підвищує спектр високих ризиків", йдеться у документі, підготовленому експертами Greenpeace East Asia. За словами авторів, ситуація уже є небезпечною, оскільки деякі реактори були побудовані та спроєктовані ще півстоліття тому - в 1970-х роках.

Активіст Greenpeace у Франції та Люксембургу Роджер Спаутц каже, що крайній 40-річний термін служби цих українських реакторів уже подовжено, як і у Франції. "Найбільший ризик в тому, що відпрацьоване паливо потрапляє під удар ракети або не може бути охолоджене через вимкнену енергетичну систему. Існує необхідність у цілодобовому забезпеченні електроенергією", - каже він і додає, що потужностей резервних дизельних генераторів може не вистачити на кілька тижнів. А саме це може знадобитися у воєнний час.

За словами Берні, ймовірність прямого потрапляння малоймовірна, але споруди, побудовані для утримання відпрацьованого палива, можуть бути "випадково знищені" у перехресному вогні.

Читайте також: В Україні здали в експлуатацію нове сховище відпрацьованого ядерного палива

"Установки, що містять небезпечні сили"

Згідно з міжнародним гуманітарним правом атомні електростанції вважаються "установками, що містять небезпечні сили", і ніколи не мають бути атакованими, каже з посиланням на Женевську конвенцію керівник досліджень британської Обсерваторії конфліктів і довкілля Дуґ Вейр.

Берні ж вважає, що Росія, яка має у понад два рази більше реакторів, ніж Україна, розуміє наслідки прямої атаки на ці об'єкти, включаючи ядерне зараження самої Росії, у разі, якщо вітер подує у східному напрямку.

"Ми не очікуємо зумисного обстрілу таких об'єктів, як Запорізька АЕС, але важке озброєння, яке розгортає Росія, не є конче точним. Боїв навколо таких об'єктів потрібно уникати будь-якою ціною", - каже Вейр.

У понеділок голова оператора державної атомної електростанції "Енергоатом" Петро Котін висловив Міжнародному агентству з атомної енергії (МАГАТЕ) занепокоєння тим, що російські колони військової техніки та артилерії "пересуваються в безпосередній близькості" від атомних об'єктів.

Інформуючи МАГАТЕ про обстріл поблизу електростанцій "Енергоатому", Котін сказав, що наслідком можуть стати "вкрай небажані загрози по всій планеті".

Він закликав МАГАТЕ втрутитися і підтримати 30-кілометрову неконфліктну зону навколо атомних електростанцій.

Спаутц каже, що ще одне занепокоєння полягає в тому, що російські військові можуть захопити станцію, але не мати персоналу, необхідного для належного управління нею. "Потрібно кілька сотень технічних працівників, знайомих з підприємством", - каже він.

У документі Greenpeace щодо вразливості атомних станцій в Україні зазначається, що персонал знадобиться у разі повені з Дніпра, яка протікає неподалік Запорізької АЕС.

У разі пошкодження системи дніпровських дамб і водосховищ, які забезпечують охолодження запорізьких реакторів, і обмеження подачі води, ядерне паливо може почати перегріватися і виділяти радіацію.

"Всі ці об'єкти потребують постійного моніторингу. Вони не є пасивно безпечними", - попереджає Берні.