Війська РФ біля України: як реагує ЄС і НАТО (відео)

Після багатьох місяців відносного затишшя на Донбасі тема російсько-українського конфлікту знову опинилася в центрі уваги країн Заходу. У кінці березня неподалік селища Шуми втратили життя чотири українських солдати, а 6 квітня стало відомо про загибель ще двох військових. Крім того, 30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив про нарощування РФ військової присутності біля кордонів України. Того ж дня видання The New York Times повідомило з посиланням на джерела у Вашингтоні, що російські війська після навчань не залишили територію поряд з кордоном України.

DW розбиралася у реакціях ЄС і НАТО на ці події та що вони можуть зробити, аби запобігти подальшій ескалації.

Розмови Байдена і Столтенберга з Зеленським

Зранку вівторка, 6 квітня, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зателефонував президенту України Володимиру Зеленському, аби висловити "серйозне занепокоєння з приводу військової активності Росії в та довкола України", а також через порушення режиму припинення вогню. Столтенберг запевнив Зеленського в "твердій підтримці" НАТО суверенітету та територіальної цілісності України. 

Постпреди 30 держав-членів НАТО 1 квітня обговорили на засіданні Північноатлантичної ради нинішню безпекову ситуацію в регіоні Чорного моря, повідомив чиновник Альянсу кореспонденту DW. За його словами, вони "поділяють занепокоєння щодо нещодавньої великомасштабної військової активності Росії в і довкола України". Також вони занепокоєні "російськими порушеннями" припинення вогню, яке почало діяти в липні 2020 року. "Дестабілізаційні дії Росії підривають зусилля з деескалації напруженості в рамках угоди від 27 липня 2020 року", - зазначив чиновник НАТО і додав, що Альянс продовжує уважно моніторити ситуацію. 

Одним з конкретних наслідків напруженості стало те, що президент США Джо Байден провів першу розмову з Зеленським. У Білому досі заявили, що Байден під час телефонного дзвінка 2 квітня підтвердив "непохитну підтримку" територіальної цілісності України "перед лицем продовження агресії Росії на Донбасі та в Криму".

Читайте також: Військо РФ біля кордону з Україною: що відбувається і які можуть бути наслідки

 

ЄС занепокоєний переміщеннями військ РФ і хвалить Зеленського

Про "крайнє занепокоєння" погіршенням безпекової ситуації на Сході України та через "переміщення російських військ у Росії та у незаконно анексованому Криму" заявила у коментарі DW речниця ЄС із зовнішньої політики Набіла Массралі. 4 квітня верховний представник Євросоюзу з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель після розмови з головою МЗС України Дмитром Кулебою заявив, що Рада ЄС обговорить ситуацію 19 квітня.

Офіційний Брюссель висловив підтримку зусиллям "нормандської четвірки" та Тристоронньої контактної групи з досягнення миру. "ЄС вітає важливі кроки, здійснені Україною під керівництвом президента Зеленського. ЄС закликає владу Росії утриматися від будь-яких кроків, які би вели до подальшої напруженості та посилити свої зусилля з імплементації мінських угод", - додала Массралі.

Не мовчали і у Європарламенті. Попри Великодні свята майже 20 євродепутатів зробили 2 квітня заяву, в який висловили "велике занепокоєння" через "нарощування Росією військ та провокації у Східній Україні та поряд з Україною". Ініціатор заяви, євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс, написав у Twitter, що він і його колеги закликають ЄС до дій. А втім, у заяві йдеться лише про прохання висловити занепокоєння та невдоволення діями влади РФ.

Зовнішня політика Росії на тлі виборів до Держдуми

Судячи із заяв у Брюсселі чи Берліні, широкомасштабного наступу Росії ніхто не очікує. Депутатка німецького Бундестагу Рената Альт (Renata Alt) закликала в розмові з DW не переоцінювати ситуацію. "У Росії цього року відбудуться вибори до Держдуми. Тож це лише гра м'язами з боку Володимира Путіна. Він прекрасно знає, що економічна ситуація у Росії жахлива. Тому він хоче продемонструвати свою владу та силу, щоб відволікти від внутрішніх проблем у країні", - зазначила доповідачка фракції Вільної демократичної партії щодо Східної Європи Альт.

Брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете також вбачає внутрішні причини в останніх діях Росії. На його думку, Путін намагається відволікти увагу російського населення від справи опозиціонера Олексія Навального, а також хоче показати росіянам і своєму оточенню, що "він досі головний" і може кидати виклик США і Європі. Однак Лете й застерігає, що Росія неодноразово демонструвала свою "ірраціональність".

Захід не надсилатиме свої війська до України

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков запевнив, що армія РФ "не несе загрози жодній країні світу". Але якщо Москва все ж піде на ескалацію, що робитиме Захід?

Заступник голови делегації Європарламенту з асоціації з Україною Траян Бесеску не думає, що європейські країни можуть зробити багато у цій ситуації. "І ніхто не може", - додає він. Під час військового конфлікту між Росією і Грузією у 2008 році Бесеску був президентом Румунії. Він згадує, як президент Грузії Міхеіл Саакашвілі очікував військового втручання з боку США. Нинішній євродепутат називає це не інакше, як "жартом". "Якщо українці вірять, що хтось прийде та напряму підтримає їх шляхом військового втручання - вони помиляються", - переконаний Бесеску з фракції Європейської народної партії.

Такої самої думки дотримується і Лете: "Будемо чесними - я не очікую, що Сполучені Штати чи європейські країни надішлють солдатів до України". Натомість він бачить два інші варіанти: надання зброї або ж надсилання до України військових радників. "Президент Байден дав зрозуміти, що він справді хоче жорстко реагувати на російську агресію. Тож політичні умови для надання Америкою зброї Україні наявні", - переконаний експерт.