Війна в Україні: два прохання Києва, які не виконав ЄС

Одна з найінтенсивніших зустрічей міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу за останні п'ять років - так охарактеризував засідання, що відбулося 29 серпня в Брюсселі, верховний представник ЄС із закордонної та безпекової політики Жозеп Боррель.

І це при тому, що зустріч була неформальною. Спочатку міністри мали зібратися в Будапешті, оскільки Угорщина з липня за ротацією головує в Раді ЄС. Однак Боррель, скориставшись своїми повноваженнями, наполіг на проведенні засідання в Брюсселі. Він пояснив це тим, що низка позицій угорського уряду йдуть врозріз із загальною зовнішньою політикою Євросоюзу.

ЄС продемонстрував Угорщині її ізоляцію

Підтримала Борреля і міністерка закордонних справ Бельгії, що головувала в Раді ЄС у першому півріччі 2024 року. "Це явний знак несхвалення позицій, які обстоює Угорщина на міжнародній арені, особливо щодо війни, розв'язаної Росією. Головуюча країна повинна захищати і зміцнювати спільну лінію країн-членів ЄС, а не вести паралельну дипломатію, яка послаблює союз", - пояснила Хаджа Лахбіб.

Фінська міністерка Еліна Валтонен зауважила, що Угорщину позбавили права провести зустріч, аби продемонструвати Будапешту, що існують певні правила і ролі, відповідності яким Євросоюз очікує від країни-голови Ради ЄС. За її словами, угорській владі слід врахувати не тільки ці вимоги, а й те, що Євросоюз непохитно підтримує Україну.

Литовський міністр Габріелюс Ландсбергіс наголосив: "Угорщина повинна зрозуміти, що вона ізольована. Угорщина може порушити порядок ЄС, але вона не є мейнстрімом і ніколи ним не стане. Багато країн із нетерпінням чекають, коли закінчиться правління окремих особистостей". За його словами, те, що зустріч відбулася не в Будапешті, - це чіткий сигнал, що країни ЄС не згодні з угорською міжнародною політикою і тим, як її влада ставиться до головування в Раді ЄС.

Два прохання Києва

Головною темою зустрічі в Брюсселі була війна Росії проти України. Український міністр Дмитро Кулеба прибув до столиці Євросоюзу, щоб обговорити з колегами два ключові питання: зняття обмежень на використання західної зброї на території Росії та затримки в постачанні озброєнь.

"Зараз ми перебуваємо в зовсім іншій ситуації, ніж перед початком літа, - сказав він журналістам перед засіданням, маючи на увазі успішний наступ Збройних сил України в Курській області РФ, - тому я сподіваюся, що за нашою зустріччю підуть важливі рішення". На його думку, від сміливих рішень, які необхідно ухвалювати швидко, щоб скористатися імпульсом, заданим успіхами ЗСУ на Курщині, залежить довгострокова безпека Європи. "Ми довели, що можемо перемогти Росію попри все", - заявив Кулеба.

Боррель, стоячи поруч із ним, назвав українців хоробрими людьми, які здивували світ, здійснивши зухвалу атаку на РФ і зруйнувавши міф про її непереможність. "Вони показали, що наратив Путіна був абсолютно хибним. Саме операція в Курську завдала удару по путінському наративу про цю війну", - зазначив глава європейської дипломатії. Він запевнив, що багато членів блоку підтримали цю операцію.

Зняття обмежень на використання зброї

Боррель уже досить давно виступає за зняття обмежень на використання Україною західної зброї проти російських військових об'єктів углибині РФ. "Зброя, яку ми надаємо Україні, повинна мати повноцінне застосування, щоб Україна могла атакувати ті місця, звідки її бомбить Росія, інакше ця зброя не приносить користі", - наголосив він знову перед зустріччю Ради ЄС із закордонних справ.

Уже після зустрічі чеський міністр Ян Ліпавський повідомив журналістам, що консенсусу з цього приводу в Євросоюзі немає. Він зазначив, що Чехія не планує ніяк заважати Україні, але держави, які надають далекобійні системи, запроваджують певні обмеження.

У результаті Рада ЄС із закордонних справ дійшла висновку, що це залишається справою кожної окремої країни. "Це національне рішення, і держави-члени ЄС хочуть зберегти за ним статус національного рішення", - сказав верховний дипломат Євросоюзу на підсумковій пресконференції.

Затримки поставок обходяться занадто дорого

Українська сторона також порушила питання про надмірний, за її оцінками, часовий розрив між оголошенням військової допомоги та її фактичним наданням. Як стало відомо, системи протиповітряної оборони (ППО) Patriot, обіцяні Україні на липневому саміті НАТО у Вашингтоні, досі не поставлені.

Тим часом Росія здійснює масовані повітряні атаки на українські міста. "Очевидно, що Росія хоче повністю зруйнувати систему електропостачання України, щоб на зиму занурити її в темряву і холод. Росія хоче розбомбити європейську країну до повної капітуляції", - сказав Боррель, констатувавши, що сьогодні системи ППО ще важливіші для України, ніж на початку літа.

Він і Кулеба відмовилися назвати країни, які досі не надали українцям обіцяні системи Patriot. "Ми платимо за всі ці зволікання збитком і загибеллю людей. Закликаю всі країни, які зобов'язалися поставити Patriots, нарешті, зробити це. І, будь ласка, допоможіть нам закріпити успіх останніх місяців", - сказав український міністр.

Зі свого боку литовський міністр попередив: якщо Україна не отримає обіцяної допомоги, то для Путіна відкриються "двері для подальших дій". "Виявляється, коли країна Х обіцяє техніку Y, з'ясовується, що техніка Y непридатна, або її потрібно ремонтувати, і на її поставку піде дуже багато часу", - обурився Ландсбергіс. За його словами, заголовки ЗМІ рясніють обіцянками політиків у 2023 році, а насправді комплекти озброєнь можуть бути поставлені Україні не раніше 2027 року.

"Зате у Путіна є надійні друзі. Північнокорейці, іранці можуть постачати Росії те, що вони обіцяють. А ми розповідаємо красиву історію про те, що боремося на боці добра, але з поставками іноді виходить зовсім інша історія. Я дуже сподіваюся, що ті люди, які ухвалюють рішення не надавати Україні обіцяне, готуються до наступного етапу війни, адже він настане", - сказав він.

Угорщину позбавили й іншої зустрічі

Неофіційна нарада міністрів закордонних справ країн ЄС називається "Гімніх" на честь замку в Німеччині поблизу Кельна, де відбулася перша подібна зустріч 1974 року. Засідання в цьому форматі дають змогу більш відкрито обговорювати пріоритети зовнішньої політики, кажуть у Брюсселі. Ці засідання зазвичай присвячені стратегічним питанням, які міністри можуть ґрунтовно обговорити в спокійній обстановці, і проводять їх у країні, яка головує в поточному півріччі в Раді ЄС.

Цього разу Будапешт позбавили не тільки "Гімніха", а й можливості провести неформальну зустріч міністрів оборони країн ЄС. 30 серпня вона також відбудеться в Брюсселі. Крім того, зараз розглядається скасування наради міністрів фінансів єврозони в Будапешті, запланованої на вересень, повідомило видання Politico.