Моторошні кадри кривавих вбивств мирних жителів Бучі у передмісті Києва... Український уряд звинувачує в скоєних звірствах російських військових. Однак президент України Володимир Зеленський також дошкульно дорікнув колишній канцлерці ФРН Анґелі Меркель (Angela Merkel). Він, зокрема, запросив її до Бучі, щоб та сама змогла переконатися, "до чого призвела політика поступок Росії за 14 років".
Саме 14 років тому на саміті НАТО в Бухаресті Меркель, а також тодішній президент Франції Ніколя Саркозі, посприяли тому, щоб Україна не отримала план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), щоб зайвий раз не дратувати Росію. Тож тепер Зеленський називає тодішню позицію Берліна й Парижа "прорахунком", через який Україна переживає "найстрашнішу війну в Європі від часу Другої світової війни".
"Північний потік-2" був затверджений після анексії Криму
Навіть після анексії Криму Росією в 2014 році уряд Меркель виключив можливість поставок зброї Україні. А вже згодом було схвалено будівництво газопроводу "Північний потік-2" у Балтійському морі, що прокладався в обхід України як країни-транзитера. "Як інакше це мала зрозуміти Москва, ніж як мовчазну згоду на насильницьке зміщення кордонів?" - запитує аналітик Геннінґ Гофф (Henning Hoff) з Німецького товариства зовнішньої політики DGAP.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також недвозначно дорікнув Меркель: "Пані канцлерко, Ви мовчите від початку війни. Адже саме політика Німеччини протягом останніх десяти-п'ятнадцяти років призвела до того, що Росія тепер має силу, що спирається на монополію в царині продажу сировини". А за канцлерства Олафа Шольца (Olaf Scholz) Німеччина блокує більш рішучі санкції ЄС, додав Моравецький.
Нині під шквалом критики опинилися не тільки Меркель і Шольц. Нещодавно посол України в Німеччині Андрій Мельник закинув нинішньому федеральному президенту, колишньому міністру закордонних справ Франку-Вальтеру Штайнмаєру (Frank-Walter Steinmeier) в інтерв'ю німецькому виданню Der Tagesspiegel, що для Штайнмаєра "відносини з Росією були і залишаються чимось фундаментальним, навіть священним, хоч би що відбувалося, навіть агресивна війна не відіграє тут великої ролі". Напевно, ніколи ще в історії ФРН посол іноземної держави так різко не критикував главу німецької держави.
Читайте також: Посол Андрій Мельник - недипломатичний дипломат у Берліні
Зовнішня політика Берліна - "великий самообман"
Утім, критика лунає не лише щодо окремих людей, а й усієї німецької зовнішньої політики, політики безпеки та звичних підходів у торгівлі за останні 30 років. "Забагато діалогу і занадто мало жорсткості щодо Кремля", - підсумував нещодавно Мельник.
Політолог Штефан Бірлінґ (Stephan Bierling) з Університету Регенсбурга підтверджує цю оцінку у розмові з DW: "Кожен федеральний уряд з часу приходу Путіна до влади сигналізував про те, що безпроблемні відносини з Москвою для них важливіші за долю України. Це спонукало Кремль до нападу".
24 березня Бірлінґ у німецькому виданні Cicero засудив всю німецьку зовнішню політику останніх кількох років як "великий самообман". Перебуваючи під захистом військової парасольки Сполучених Штатів, Німеччина "віддалася пацифістським ілюзіям" і зосередилася на реалізації власних інтересів.
Наївність щодо Пекіна
Бірлінґ також проглядає схожу закономірність і в політиці ФРН щодо Китаю: "Вимоги прихильності заради економічних вигод, наївні ідеї про можливість лібералізації імперії ззовні, компрометація демократичних ідеалів, як-от права людини та свобода вираження поглядів, щоб не дратувати тих, хто при владі".
Низка європейських урядів і Вашингтон роками критикували політику Німеччини щодо Росії та Китаю. Але Берлін ця критика не обходила - доки російська армія не вторглася в Україну 24 лютого.
Штайнмаєр визнає помилки
На початку війни канцлер Шольц визнав, що йдеться про "поворотний момент" в історії. Чи мав він тоді на увазі фундаментальну зміну зовнішньої політики Німеччини?
Федеральний президент Штайнмаєр - до речі також вперше - публічно визнав свої помилки після докорів Мельника, приміром, щодо питання "Північного потоку-2", що коштувало Німеччині багато довіри. Однак, на його думку, коли Путін вступив на посаду, не можна було знати, як розвиватиметься його правління. Водночас Геннінґ Гофф зауважив щодо цього: "Злочинний, гіпернаціоналістичний" характер путінського режиму був очевидним ще з часу Другої чеченської війни, тобто з 1999 року.
Керівник групи депутатів баварської консервативної Християнського-соціальної партії (ХСС) в Бундестазі Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) вважається одним із небагатьох німецьких політиків, які досі відстоюють традиційну політику змін через торгівлю. На думку апологетів, саме така політика мала б забезпечити мир і створити спільне процвітання, що в свою чергу знищило б Путіна. "Адже на той час ці рішення не були принципово неправильними", - каже Добріндт.
Меркель не змінює позицію: Україна не повинна була ставати членом НАТО
Про позицію Анґели Меркель відомо лише те, що вона не шкодує про рішення заблокувати вступ України в НАТО у 2008 році. Вона "підтримує свої рішення у зв'язку з самітом НАТО в Бухаресті 2008 року", - сказала речниця Меркель.
Проте її позиція відображає консенсус всередині самого НАТО: більшість в Альянсі раді, що вони не зобов'язані надавати Україні військову допомогу, бо не хочуть бути втягненими у війну з Росією.
Наступник Меркель Олаф Шольц такої ж думки. Та ще кілька тижнів тому було просто немислимим, щоб федеральний уряд на чолі з канцлером від соціал-демократів і віце-канцлером від "Зелених" прагнув краще озброїти Бундесвер і постачати зброю в зону бойових дій в Україні, "пориваючи з давніми традиціями", як висловився Шольц.
Бундесвер - "посміховисько"
Що ж тоді, на думку експертів, має змінитися в політиці федерального уряду? Штефан Бірлінґ рекомендує "привести Бундесвер у форму", бо його "сприймають як посміховисько" як друзі, так і вороги.
Федеральний уряд має розробити європейську, а потім глобальну стратегію безпеки. А в самій Німеччині, на думку експерта, бракує "політиків, які знаються на питаннях безпеки, бо за невеликим винятком жодна з партій не може нікого запропонувати".
За словами Геннінґа Гоффа, метою має бути ще швидша відмова від викопного палива, а в військовому плані Німеччина має "стати "гравцем" у НАТО та ЄС і відігравати там таку роль, що відповідала б економічній вазі країни".
Німецьке посередництво як і раніше потрібне
Утім, різка критика попереднього курсу зовсім не свідчить про те, що німецька дипломатія та посередництво більше не потрібні. Український посол Мельник разом з вимогою поставок німецької зброї та оснащення, також закликав канцлера бути активнішим у посередництві у війні Росії проти України. "Нам потрібен особистий провід Олафа Шольца прямо зараз" задля переговорів з Путіним, - сказав Мельник в інтерв'ю агентству Reuters. "Це стало б лакмусовим папірцем для нової зовнішньої політики Німеччини".
Мельник також виступає за "нормандський формат", тобто зустрічі між Францією, Німеччиною, Росією та Україною. Створенню цього формату сприяла Меркель. Говорячи, що такий формат ще може бути корисним, посол сказав: "Ми закликаємо канцлера Шольца якнайшвидше скликати "нормандський саміт" у Берліні". Проте нинішнього складу для перемовин замало, додає Мельник, і це, можливо, каже про певну недовіру до Берліна: "Очевидно, що нам потрібні американці на борту, щоб вести переговори з Путіним єдиним голосом і з позиції сили".