Баку і Єреван провели новий раунд мирних переговорів

Президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зустрілися в Брюсселі для нового раунду мирних переговорів. Як повідомив у суботу, 15 липня, президент Європейської ради Шарль Мішель, який був посередником, переговори були "відвертими, чесними і по суті".

"Я закликав їх вжити сміливих кроків, щоб забезпечити рішучий і незворотний прогрес на шляху нормалізації, - цитує Мішеля агенція AFP. - У першочерговому порядку слід припинити насильство та різку риторику, щоб створити належне середовище для миру".

Також Мішель повідомив про намір організувати нову зустріч між Алієвим і Пашиняном у Брюсселі, а також в Іспанії за участю канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz) та президента Франції Еммануеля Макрона у жовтні.

Своєю чергою міністерство закордонних справ Вірменії повідомило, що переговори були зосереджені, зокрема, на "гуманітарній кризі в Нагірному Карабасі, яка поглиблюється". Обидві сторони "погодилися активізувати роботу над вирішенням існуючих проблем", додали у відомстві.

Читайте також: Заяви прем'єра Вірменії. Чи запанує мир у Нагірному Карабаху?

РФ прагне також стати учасником процесу

Тим часом РФ запропонувала прийняти міністрів закордонних справ двох країн, а також згодом провести "російсько-азербайджансько-вірменський" саміт у Москві для підписання мирного договору.

Таким чином Росія, яка зазвичай була посередником у регіоні, прагне не втратити свій вплив, зазначає агенція Reuters.

Читайте також: Радбез Вірменії: Членство в ОДКБ створює проблеми

Суперечка через рух Лачинським коридором

Переговори відбулися на тлі поновлення напруженості між країнами. Це сталося після того, як Азербайджан 11 липня закрив рух через Лачинський коридор - єдиний сухопутний зв’язок між Нагірним Карабахом і Вірменією. 

14 липня близько шести тисяч людей вийшли на мітинг у Карабасі, вимагаючи відновлення руху через Лачинський коридор і попереджуючи про гуманітарну кризу. Пізніше Азербайджан дозволив Червоному Хресту відновити медичну евакуацію з Карабаху до Вірменії.

Завершення давнього конфлікту набуло більш реальних рис після того, як Єреван погодився визнати територіальну цілісність Азербайджану, включно з Нагірним Карабахом. Водночас Вірменія вимагає міжнародних механізмів захисту прав і безпеки вірменського населення регіону. А Баку наполягає на тому, що такі гарантії повинні бути надані на національному рівні, відкидаючи будь-який міжнародний формат.