Вирок у справі MH17: найважливіше про судовий процес

Судовий процес у справі про катастрофу пасажирського літака "Малайзійських авіаліній" у небі над Донбасом добігає кінця: у четвер, 17 листопада, о 13:30 за місцевим часом суд у Гаазі має оголосити заочний вирок щодо підозрюваних винуватців злочину, включаючи відомого польового командира Ігоря Гіркіна.

Стрєлков, Похмурий, Гюрза та Крот дочекалися вироку

Вирок винесуть за підсумками процесу, який тривав з березня 2020 року, щодо чотирьох обвинувачених, троє з них - росіяни: це колишній "міністр оборони" самопроголошеної "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал-майор Сергій Дубинський (на прізвисько Похмурий) , полковник Олег Пулатов (Гюрза) та громадянин України Леонід Харченко (Крот). Гіркін на момент катастрофи "Боїнга" обіймав найголовнішу військову посаду у структурах сепаратистів, яких підтримували з Росії. Дубинський був тоді його заступником, Пулатов був заступником Дубинського, а Харченко підпорядковувався Пулатову.

Згідно з висновками слідства, Гіркін та троє інших підсудних сприяли прибуттю зброї, за допомогою якої було скоєно злочин, з РФ - ЗРК "Бук" та координували дії розрахунку ЗРК, відігравши таким чином "ключову роль у вбивстві 298 осіб". Звинувачення вимагає довічного терміну ув'язнення для обвинувачених. Закони Нідерландів дозволяють притягнути до відповідальності названих підозрюваних, хоча самі вони могли і не натискати на кнопку пуску ракети ЗРК, а також судити заочно засуджених.

Невеликий шанс залучити особисто одного з обвинувачених до суду, а саме Гіркіна-Стрєлкова, виник лише нещодавно - після того, як він сам повідомив про те, що вирушив до України для формування добровольчого батальйону, який воюватиме проти ЗСУ. В Україні, за даними ЗМІ, зібрано понад 100 тисяч доларів США для виплати винагороди за затримання Гіркіна. Єдиним із обвинувачених, хто на процесі в Гаазі якось співпрацював із судом, був Олег Пулатов - його інтереси у суді представляють нідерландські адвокати.

Читайте також: Вісім років після збиття MH17: ЄС очікує, що Росія визнає відповідальність

Історія катастрофи MH17

Катастрофа Boeing 777 малайзійської авіакомпанії сталася 17 липня 2014 року о 16:20 за місцевим часом. У пасажирський лайнер, який здійснював рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, як встановило слідство, влучила ракета. Ніхто із 298 осіб на борту літака не вижив. До сьогодні ніхто не взяв на себе відповідальність за катастрофу "Боїнга-777".

Після трагедії п'ять країн - Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна - створили спільну Міжнародну слідчу групу (JIT). Експерти JIT дійшли висновку, що цивільний літак у небі над Донбасом 17 липня 2014 року збила ракета серії 9М38, випущена зенітно-ракетним комплексом "Бук", а ЗРК перебував на території, підконтрольній проросійським силам. Слідчі впевнені, що "Бук" потрапив на українську територію з 53-ї бригади ППО РФ, що базувалася під Курськом, і незабаром після трагедії був транспортований назад через кордон на територію РФ.

У суді за час процесу були продемонстровані залишки лайнера і ракети, що вразила його, з унікальним серійним номером, дані супутників і радарів, а також фото- і відеозйомки того, як ймовірне знаряддя злочину - ЗРК "Бук" - транспортували до місця пострілу і назад. Крім того, обвинувачення представило суду свідчення та перехоплення телефонних переговорів між підозрюваними у причетності до катастрофи MH17.

Сторона обвинувачення впевнена у провині обвинувачених і вимагала призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення. Росія свою причетність до катастрофи "Боїнга" заперечує. Кремль і російські державні ЗМІ за останні вісім років висунули кілька альтернативних версій того, що сталося, пізніше, втім, визнавши деякі з них "помилковими". Суд у Гаазі розглянув та відкинув російські версії катастрофи.

Читайте також: "Нехай РФ скаже правду": про що говорять в суді родичі жертв MH17

Суд у Гаазі - це ж не міжнародний трибунал?

Хоча судовий процес розглядає суд Гааги, його не слід плутати із Міжнародним судом ООН. Росія в Раді Безпеки ООН наклала вето на ініціативу створення міжнародного трибуналу у справі про катастрофу MH17. У результаті влада Нідерландів проводить кримінальний процес у рамках національного законодавства. Такий вибір було зроблено тому, що дві третини (193) із 298 пасажирів збитого літака були громадянами цієї країни, а також через те, що міжнародне слідство велося під керівництвом нідерландських поліції та прокуратури.

Окружний суд Гааги проводить засідання не в місцевому Палаці правосуддя, а в набагато більш місткому юридичному комплексі, розташованому біля аеропорту Схіпхол під Амстердамом, звідки понад вісім років тому вилетів малайзійський "Боїнг". Слухання є відкритими, можливість стежити за процесом є у будь-якого охочого: засідання, включаючи оголошення вироку, транслюються в інтернеті.

Читайте також: Суд щодо MH17: родичі хочуть знати, хто натиснув на кнопку

Катастрофа MH17: суди не лише у Гаазі

Судовий процес у Схіпхолі - найбільший, але не єдиний у справі про катастрофу "Боїнга" "Малайзійських авіаліній". У березні 2022 року Нідерланди та Австралія подали спільний позов проти РФ до ІКАО через катастрофу MH17. 2020 року Нідерланди подали позов проти РФ до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Крім скарги Нідерландів, в ЄСПЛ розглядаються ще два позови: "Айлей та інші проти Росії" та "Енглін та інші проти Росії".

Колективні позови подано від імені 380 родичів жертв аварії MH17. Позивачі з Німеччини, Австралії, Нідерландів, США та інших країн звинувачують Росію у порушенні права жертв на життя, а також у тому, що російська влада зробила недостатньо для того, щоб розслідувати обставини трагедії. Те, що Росія в березні 2022 року залишила Раду Європи і більше не перебуває в зоні юрисдикції ЄСПЛ, не має значення для скарг, що розглядаються у зв'язку з катастрофою MH17.

Також у ЄСПЛ розглядається позов проти України, поданий чотирма сім'ями родичів загиблих внаслідок катастрофи малайзійського "Боїнга". Позивачі звинувачують Київ у тому, що влада країни не зробила все необхідне для захисту пасажирів, наприклад, не закрила повністю повітряний простір над територією конфлікту.

У день трагедії з боку української влади діяло обмеження на польоти в повітряному просторі нижче 8000 метрів. Як з'ясувалося згодом, Росія в односторонньому порядку збільшила обмеження до 16 кілометрів - лише за кілька годин до того, як у небі був збитий малайзійський "Боїнг". Ця висота відповідає дальності польоту ракет ЗРК "Бук".