"Вони повинні були вмерти, бо були українцями"

Україна чекала на цю резолюцію Німецького Бундестагу багато років. У тексті документа, ухваленого німецькими депутатами в середу, 30 листопада, констатовано: "З перспективи сьогоднішнього дня історично-політична кваліфікація геноциду є очевидною. Німецький Бундестаг таку кваліфікацію поділяє".  

"Вони мусили вмирати через те, що були українцями. Вмерти мав весь народ. Бундестаг визнає сьогодні, що Україна стала жертвою геноциду рядянського керівництва у Москві. Тоді померли мільйони людей. Голод став смертельною зброєю", - наголосив під час обговорення проєкту резолюцї Міхаель Бранд (Michael Brand) з фракції ХДС/ХСС. Консерватори з Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів нині перебувають в опозиції, але проєкт резолюції "Голодомор в Україні: пам‘ять-вшанування-пересторога" розробляли спільно з фракціями коаліційної більшості - Соціал-демократичної партії (СДПН), Зелених та Вільної демократичної партії (ВДП).

"Пам'ять про Голодомор ще більше злютує Захід з Україною"

Усі спікери з названих партій наголошували на важливості ухвалення цього документа не тільки в контексті пам'яті про жертв Голодомору 1932-1933 років, але й з огляду на війну Росії проти України, в якій чимало експертів також вбачають ознаки геноциду.

"Україна не забула про Голодомор. І ми також не повинні цього забувати, - наголосила під час виступу депутатка від СДПН Ґабріела Гайнріх (Gabriela Heinrich). - У чому Путін прорахувався, так це у тому, що пам'ять про Голодомор ще більше злютує українців в одне ціле. І коли ми ухвалюватимемо цю резолюцію, це ще більше злютує з українцями нас".

Одним із головних звернень до уряду Німеччини, чим зазвичай і є резолюція Бундестагу як одна з форм його рішень, став заклик і "надалі надавати Україні як жертві протиправної агресивної війни Росії та імперіалістичної політики Володимира Путіна політичну, фінансову, гуманітарну і військову допомогу".

Читайте також: Коментар: Визнання Голодомору геноцидом - сигнал нащадку Сталіна у Кремлі

Запізніле рішення

Утім, незважаючи на аплодисменти під час виступів авторів проєкту резолюції, деякі з них самокритично звернули увагу на те, що в залі не було жодного члена уряду, а саме рішення ухвалено з великим запізненням. "Нарешті ми сьогодні ухвалюємо, хоча і набагато пізніше, ніж багато інших, рішення про визнання Голодомору актом геноциду. І саме на нас, німцях, лежить особлива провина і відповідальність перед Україною. Це було неправильним, що раніше з посиланням на Росію ініціативи в парламенті не мали підтримки", - визнав християнський демократ Бранд.

Так, ще три роки тому на засіданні петиційного комітету Бундестагу уже вдруге розглядали звернення про визнання Голодомору геноцидом. Тоді каменем спотикання для підтримки петиції, яка набрала 73 тисячі підписів, стала позииція МЗС ФРН. Там аргументували, що Конвенція ООН про геноцид, яка визначає цей термін, набула чинності лише в 1951 році, тож події до цього не можна кваліфікувати як геноцид у юридичному сенсі.

Втім, хоч і не тодішніми аргументами, але до критики нинішнього тексту резолюції вдалися представники традиційно проросійських "Альтернативи для Німеччини" та Лівої партії. Так, Марк Йонґен (Marc Jongen) з правопопулістської АдН хоч і не заперечив Голодомор і майже чотири мільйони жертв цього "звірячого злочину", але наголосив на "несприятливості поєднання на тлі війни (Росії проти України. - Ред.) понять геноциду і Голодомору". Оскільки поняття геноциду, на його думку, використовується у військовій пропаганді, і до нього вдається Путін, звинувачуючи українців в геноциді росіян на Сході України. Такий підхід, намагався переконати колег у залі Йонґен, не повинен дублювати Захід. У результаті фракція АдН не підтримала резолюцію, але й не голосувала проти неї.

Читайте також: Депутат Бундестагу: Ця війна має ту ж мету, що й Голодомор

"Путін зазнає краху"

Також під час голосування утрималася й Ліва партія. Претензії до резолюції цієї фракції висловив Ґрегор Ґізі (Gregor Gysi), який підтримав у виступі визнання Голодомору злочином проти людства, але відмовився визнавати його геноцидом українського народу. При цьому Ґізі наголосив на унікальності Голокосту і виступив проти прирівнення Голодомору до геноциду євреїв.

Висловився Ґізі і проти надання Україні військової підтримки: "Після Другої світової війни Німеччина не має права поділяти відповідальність за нову війну в Європі". На його переконання, військової перемоги у цій війні не зможе досягнути жодна зі сторін.

Утім, підтримку у залі викликали зовсім протилежні слова. "90 років тому Сталін зазнав краху у намаганнях знищити український суверенітет і зламати волю українскього народу до спротиву. Так само зараз зазнає краху і Путін", - під аплодисменти колег заявив Ульріх Лєхте (Ulrich Lechte) з Вільної демократичної партії.