Європейці занадто багато сидять: лікарі б'ють на сполох

Сидячий спосіб життя давно зараховують до шкідливих для здоров'я факторів. Причому тих, хто його дотримується, в європейських країнах, зокрема і в Німеччині, стає дедалі більше. Оцінити масштаб проблеми допомогло дослідження, проведене вченими з Мадрида. Вони порівняли дані чотирьох опитувань, в яких взяли участь понад 96 тисяч жителів країн Євросоюзу. Результати опубліковані в журналі BMC Public Health.

Половина європейців занадто багато сидить

З'ясувалося, що кожен другий європеєць проводить в положенні сидячи понад чотири з половиною годин на день. З 2002 по 2017 роки кількість німців, які ведуть малорухливий спосіб життя, зросла на 7,4 відсотка. Є країни, де ситуація ще гірша: у Франції за аналогічний період зростання становило 17,8 відсотка, а в Великобританії - 22,5 відсотка.

"Це тривожні дані. Мене турбує те, що ми практично досягли крайньої форми пасивного способу життя", - підкреслює фахівець в галузі спортивної медицини Клаус Фелькер (Klaus Völker) в інтерв'ю інформаційному агентству dpa. Через епідемію коронавірусної хвороби заняття спортом стали менш популярними, а з переходом на віддалену роботу багато хто ще більше часу проводить сидячи. Під час роботи з дому немає можливості встати зі стільця і ​​підійти до колеги, щоб поставити питання, пройтися коридором або піднятися сходами, щоб потрапити в інший відділ або в їдальню. "Робота з дому буквально прив'язує людей до їхніх робочих столів", - впевнений професор Мюнстерського університету.

Жінки і літні люди рухаються більше

Згідно з дослідженням, жінки сидять менше, ніж чоловіки. Тривале сидіння увійшло в звичку 57 відсотків німців і 50 відсотків німкень. За 15 років кількість жінок з сидячим способом життя зросла приблизно на один відсоток, тоді як серед чоловіків таких стало майже на 16 відсотків більше.

Читайте також: Як займаються фітнесом в Німеччині

Цікаво і те, що низька фізична активність більш поширена серед людей молодого віку, ніж серед літніх жителів Європи. Найбільш яскраво негативний тренд виражений у віковій групі від 35 до 44 років: тих, хто має сидячий спосіб життя, стало на 15 відсотків більше. Автори дослідження вважають, що винуваті нові технології. "Ми припускаємо, що гіподинамія, яка посилилася, пов'язана перш за все з тим, що молоді люди на роботі і у вільний час все більше користуються смартфонами і стрімінговими сервісами", - відзначає один з авторів дослідження Сянь Майо.

До чого призводить довге сидіння

Експерти-медики вважають, що чотири з половиною години в сидячому положенні - порогова величина, після якої зростає ризик розвитку хронічних захворювань. Занадто довге сидіння може стати основним чинником виникнення таких проблем зі здоров'ям як ожиріння, діабет другого типу, підвищений кров'яний тиск і онкологія.

Науковці кажуть про велику загрозу для здоров'я в сучасному суспільстві. Але чому довге сидіння є небезпечним? Головна причина - у низькій витраті калорій. "Обмін речовин і серцево-судинна система функціонують уповільнено", - пояснює Клаус Фелькер. Це збільшує ризик серцево-судинних і метаболічних захворювань, таких як діабет. До того ж тривале сидіння погано позначається на венах, м'язах і поставі.

Читайте також: Як спорт допомагає не лише тілу, але й душі

Науковець і лікар Клаус Фелькер підкреслює, що негативні наслідки повністю не компенсуються за рахунок занять спортом після роботи. Набагато ефективніше, на його думку, змінювати пози під час сидіння і частіше вставати. Позитивний ефект буде навіть, якщо ненадовго відірватися від стільця.

Проблеми починаються зі школи

Бернд Кладни (Bernd Kladny), завідувач відділенням ортопедії і травматологічної хірургії в спеціальній клініці баварського містечка Герцогенаурах переконаний в тому, що проблема починається вже в школі. "Уроки фізкультури частіше замінюються іншими предметами", - нарікає фахівець в інтерв'ю dpa. На його думку, школам варто було б активніше формувати у дітей бажання рухатися.

Дивіться також: Як безкоштовно займатися спортом у Німеччині (відео)

А Бірґіт Шперліх (Birgit Sperlich), викладачка Кельнської вищої школи спорту, радить вбудовувати фізичну активність в будні - позитивно впливатимуть навіть дрібниці. Замість ліфта краще пішки піднятися сходами. Для роздруківки документів краще користуватися принтером не на своєму робочому столі, а в кінці офісного коридору. Можна вийти з метро або автобуса на одну зупинку раніше і пройтися 10 хвилин пішки. Крім цього, важливо регулярно виконувати спеціальні вправи. При цьому, на думку експертки, потіння в тренажерних залах двічі на тиждень є менш ефективним, ніж регулярна фізична активність, розподілена рівномірно протягом дня.