Справи Врбетіце - що відомо про шпигунський скандал у Чехії

До недавнього часу багатьом здавалося, що у відносинах між Росією та Чехією починається період потепління. 19 квітня Ян Гамачек, який суміщає посади в.о. міністра закордонних справ і глави МВС Чеської Республіки, навіть планував здійснити поїздку до Москви, щоб обговорити можливості поставок в його країну вакцини від коронавірусу "Спутник V".

Однак 17 квітня чеський політик несподівано повідомив на своїй сторінці у Twitter, що відмовляється від візиту в Росію через необхідність його присутності на засіданні уряду в Празі.

Вибух в селі Врбетіце

Лише за кілька годин після цього пролунала резонансна заява Гамачека й прем'єр-міністра Чехії Андрія Бабіша про висилку 18 російських дипломатів, "які були ідентифіковані як співробітники ГРУ і Служби зовнішньої розвідки (СЗР)".

За словами політиків, у чеського уряду з'явилися незаперечні докази причетності російських спецслужб - конкретно, агентів ГРУ з підрозділу 29155 - до вибуху на складі боєприпасів в чеському селі Врбетіце в жовтні 2014 року.

Село Врбетіца розташоване на сході країни, недалеко від кордону зі Словаччиною та Австрією. Потужний вибух, що стався там 16 жовтня 2014 року і який знищив понад 50 тонн боєприпасів, коштував життя двом громадянам Чехії, кілька сусідніх сіл були евакуйовані.

Знову Петров і Боширов, знову "Новачок"?

Тим часом чеська поліція повідомила, що вона розшукує двох громадян Росії, які мають при собі кілька різних паспортів, включно із документами на ім'я громадянина Молдови Миколи Попа і громадянина Таджикистану Руслана Табарова і російські паспорти на ім'я Олександра Петрова і Руслана Боширова.

За інформацією поліції та Національного центру боротьби з організованою злочинністю, ці двоє росіян перебували в Чехії в період з 11 жовтня по 16 жовтня 2014 року й могли бути причетними до вибуху. Зі свого боку, чеське видання Respekt зазначає, що "у поліції поки немає прямих доказів того, що вони справді фізично перебували на території (складу боєприпасів. - Ред.), але цю гіпотезу вважають надзвичайно реалістичною".

За даними британської влади, Олександр Петров і Руслан Боширов - співробітники ГРУ, причетні до отруєння Сергія та Юлії Скрипалів бойовою речовиною сімейства "Новачок", яке було скоєно в березні 2018 року, тобто через чотири роки після можливої операції тих же агентів у Чехії.

Після подій у Солсбері розслідувальні ресурси Bellingcat і The Insider з'ясували, що справжні імена Петрова й Боширова - Анатолій Чепіга та Олександр Мішкін.

Читайте також: Під прицілом опоненти Кремля: довга рука московської агентури на Заході

Вибух у Чехії та замах на болгарського бізнесмена Гебрева

У ніч проти 19 квітня влада Чехії повідомила нові подробиці розслідування про вибух на складі боєприпасів у Врбетіце. За їхніми даними, організатори планували, що вибух пролунає зовсім не в Чехії, а в Болгарії.

Склад боєприпасів у Врбетіце не належав чеським збройним силам. Його орендувала комерційна компанія Imex Group. Як з'ясувало слідство, в 2014 році вона готувала поставку вантажу з цього складу фірмі Emco болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева. Судячи з усього, з Болгарії ця партія боєприпасів мала вирушити в Україну або в Сирію.

28 квітня 2015 року, лише через кілька місяців після вибуху, Еміліан Гебрев став жертвою важкого отруєння. Причому, як випливає зі спільного розслідування Bellingcat, The Insider і німецького тижневика Der Spiegel, опублікованого в кінці серпня 2020 року - через тиждень після отруєння Олексія Навального в Росії бойовою отрутою сімейства "Новачок", - для замаху на Гебрева могла використовуватися та ж отруйна речовина, а виконавцями замаху могли бути агенти ГРУ.

На користь цієї версії говорить і той факт, що лікарі, котрі опікувались Навальним у берлінській клініці "Charité", 26 серпня 2020 року запросили у своїх болгарських колег матеріали в справі про отруєння Гебрева.

З точки зору самого болгарського бізнесмена, він міг представляти інтерес для російських спецслужб, позаяк займався поставками зброї в Україну або у зв'язку з тим, що Росія хотіла отримати збройовий завод, контрольований його компанією.

Читайте також: У Німеччині відкрили розслідування щодо Петрова і Боширова - ЗМІ

Гебрев, Скрипалі й Навальний

Після першого замаху на його життя Гебрев провів близько місяця в лікарні. Влітку 2015 року, лише через місяць після виписки, його знову шпиталізували з ознаками отруєння, яке йому, однак, також вдалося пережити. Почувши про отруєння Скрипалів у Солсбері, Гебрев зв'язався з болгарською прокуратурою, щоб повідомити про подібність симптомів, які спостерігалися у Скрипалів, з його власними.

У результаті слідчим вдалося встановити, що один з агентів ГРУ, підозрюваний у замаху на Скрипалів, в'їжджав у Болгарію незадовго до отруєння бізнесмена. На початку 2020 року прокуратура Болгарії висунула проти трьох імовірних агентів ГРУ звинувачення в замаху на Гебрева. Офіційно імена цих підозрюваних не були названі.

Читайте також: Сліди російських спецслужб в українських замовних убивствах

Реакція Заходу на розслідування Чехії

У ніч на 19 квітня прем'єр-міністр Чехії Бабіш пообіцяв, що члени його уряду найближчими годинами ознайомляться з матеріалами спецслужб країни про імовірну операцію російської військової розвідки в Чехії в 2014 році. Зі свого боку, Ян Гамачек зазначив, що 19 квітня ця тема також обговорюватиметься на нараді міністрів закордонних справ країн-членів ЄС.

Тим часом віце-прем'єр і міністр промисловості та торгівлі Чехії Карел Гавлічек в ефірі чеського телебачення заявив, що російська компанія "Росатом" буде найближчими днями відсторонена від участі в тендері на будівництво нового енергоблоку АЕС "Дуковани". Днем раніше, 18 квітня, глава МЗС Великобританії Домінік Рааб підкреслив, що Сполучене Королівство "повністю підтримує своїх чеських союзників, які показали, як далеко можуть зайти співробітники ГРУ в спробах здійснити свої небезпечні й шкідливі операції".

Офіційний представник НАТО також запевнив цього дня, що Альянс підтримує Чехію в розслідуванні "зловмисних дій" Росії на своїй території.

Читайте також: Вбивство чеченця в Берліні: журналісти йдуть по сліду російських спецслужб

Як відреагували в Москві на висилку дипломатів РФ з Чехії

"Ви уявляєте, яке абсурдне звинувачення, вони б ще 1914 рік згадали! Зрозуміло, що це маячня якась. Росії більше немає чим зайнятися, окрім як підривати якісь склади. Ми Чехію взагалі ніколи не розглядали як свого супротивника", - такими словами 17 квітня прокоментував початок дипломатичного скандалу перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров.

Наступного дня в МЗС Росії викликали посла Чехії в Росії Вітєзслава Півоньку, якому повідомили, що двадцять співробітників посольства Чехії в Москві оголошують "персонами нон грата" і вони повинні залишити територію Росії до кінця дня 19 квітня 2021 року.