Як працює судова система України в умовах війни

Як в умовах війни Росії проти України працює українська судова система? Чи є судді-колаборанти на окупованих територіях? Як бути, якщо у ваша судова справа має розглядатися там, де нині вибухи та авіабомбардування? Про це та багато іншого кореспондентка DW розпитала у заступника керівника Офісу президента України Андрія Смирнов, який опікується судовою системою.

DW: Пане Смирнов, скажіть будь ласка, як в умовах воєнного стану працює судова система України? Зокрема цікавлять регіони, де йдуть активні бойові дії.

Андрій Смирнов: В умовах воєнного стану судова система працює в напіваварійному режимі. В низці населених пунктів, які були обстріляні російськими військами, суди не здатні здійснювати правосуддя. Тому розпорядженням голови Верховного суду України по тих регіонах і містах, де суди були знищенні або які були тимчасово окуповані, територіальна підсудність була змінена на інші області й міста. Тому судова система працює, судові справи розглядаються в достатньо великій кількості, бо є регіони, які ще, на щастя, не відчули жахів бойових дій і там суди всіх юрисдикцій - і загальні, і спеціалізовані - здійснюють правосуддя. За статистикою, за період з 24 лютого по 28 березня судами ухвалено та надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 252 557 рішень. З них Вищим антикорупційним судом ухвалено 206 рішень, всі інші - апеляційними загальними, господарськими та адміністративними судами, окружними адміністративними.

Ви кажете, змінена територіальна підсудність. Як це виглядає на практиці? Ці справи фізично перевезені, наприклад, з Харкова на іншу територію, і учасники судового процесу мають переїхати на ту територію, аби взяти участь у судовому процесі?

Там де це можливо, судові справи переміщуються в інші регіони. По багатьох судах, де змінена територіальна підсудність, ці справи були вивезені, колектив суддів був евакуйований. І відповідно всі учасники судових процесів були повідомлені про зміну територіальної підсудності, що їхні справи будуть тимчасово розглядатися за новою адресою у новому регіоні. Є випадки, коли суди знищені, будівлі судів зазнали жахливих руйнувань. І справді є випадки, коли ми не змогли вивезти матеріали судових справ і вони знищені. Але по більшості судів ми змогли вивезти справи, оперативно змогли знищити ту частину документів, яка була під грифом "таємно", аби вона не могла бути використана ворогом.

А як бути тепер з тими справами, де документи повністю знищені в результаті обстрілів та бомбардувань?

У нас працює єдина телекомунікаційна система, яка була впроваджена ще кілька років тому, у нас працює Єдиний реєстр судових рішень, тому в принципі всі документи, які мають відношення до судового розгляду зберігаються в електронному форматі. Державною судовою адміністрацією України було зроблено надійні бекап-копії всіх цих документів, і на сьогоднішній день сервера знаходяться в захищеному місці. Тому ми зможемо відновити все.

А як бути людям, які не можуть фізично приїхати на судові засідання в інший регіон?

Протягом останніх п’яти років у нас дуже сильно розвинулися можливості для учасників для судового процесу приймати участь у судовому процесі шляхом відеозвязку. Тому з точки зору участі в судових засіданнях онлайн, проблем жодних немає. Сьогодні ми хочемо розширити процесуальні можливості через законодавство. Ми хочемо розширити процедурні можливості для органів судової влади, де це можливо і не буде порушення прав учасників процесу, розглядати справи у письмовому вигляді без виклику учасників процесу. Ми зараз з суддями, народними депутатами пропрацьовуємо відповідні зміни до законодавства.

Ви не могли навести конкретні цифри, скільки судів зараз працює, скільки не працює, де найбільші руйнування?

Станом на 29 березня, в Україні не здійснює правосуддя 137 апеляційних та місцевих судів, або 21 відсоток від загальної кількості. Всього в країні 777 приміщень органів судової влади. Пошкодженими або повністю зруйнованими є п'ять відсотків. 32 приміщення судових установ зазнали критичних ушкоджень - вибиті вікна, відсутнє електропостачання, теплопостачання, пошкоджені стелі, внутрішні двері тощо. Три приміщення судів повністю зруйновані - Бородянський районний суд Київської області, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області, Харківський апеляційний суд, будівля якого є пам’яткою архітектури. На тимчасово непідконтрольних українській владі територіях розташовані 49 судів, а це сім відсотків від загальної кількості судів, по цих установах була змінена територіальна підсудність.

А як щодо судочинства на окупованих територіях? Чи виїхали звідти судді, адже здебільшого міста оточені?

З цією інформацією я був би максимально обережний, бо звісно більшість суддів з тимчасово непідконтрольних українській владі територій змогли евакуюватися, але є ще судді, які потребують евакуації зі своїми родинами. Ми цим питанням займаємося кожен день.

Як бути з тими людьми на окупованих нині територіях, щодо яких суди обрали запобіжний захід тримання під вартою в СІЗО? Ці люди не засуджені, а лише чекають на вирок суду, судочинство ж на цій території нині не здійснюється.

У зв’язку з тимчасовою зміною підсудності в інші регіони розгляд категорії справ про заходи забезпечення кримінального провадження продовжують розглядатися за умови можливості функціонування переміщеного суду в новій місцевості та забезпечення сталого зв’язку з закладом пенітенціарної системи, в якому утримується людина. Якщо досягти повноцінного розгляду питання продовження заходів забезпечення кримінального провадження неможливо, строк дії ухвали суду про тримання особи під вартою може бути продовжений керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого на строк до одного місяця. Якщо ж справа знаходиться вже в стадії судового розгляду по суті, в разі неможливості розгляду судом питання про тримання під вартою, запобіжний захід вважається продовженим до вирішення його судом, але не більше, ніж на два місяці.

У Херсоні, наприклад, є зв'язок з закладами пенітенціарної системи?

З усіма закладами пенітенціарної системи є постійний зв’язок, ситуація контрольована, в тому числі в Херсоні.

Що далі з цими людьми в СІЗО?

Зараз у СІЗО Херсонської області та у Херсоні чекають вироку суду 587 осіб. Дехто продовжує сидіти в СІЗО, по декому приймається рішення про переміщення в інший заклад пенітенціарної системи, бо за клопотанням сторони обвинувачення, прокурора може бути ухвалене рішення про етапування в інші установи, в інші регіони України. Зв'язок щоденний з установами пенітенціарної системи є, і ми це робимо.

У Херсонській області, зокрема, окупаційні російські війська не втручаються в роботу української пенітенціарної системи чи були вже спроби?

Станом на зараз у нас зберігається постійний зв'язок з пенітенціарною службою. Тих проблем, про які ви запитуєте, наразі немає.

Чи є випадки колабораціонізму на тимчасово окупованих територіях? Чи хтось із суддів перейшов на бік російських окупантів?

Кажу, відверто: такі випадки є. Цими людьми займається СБУ, контрозвідка, генпрокуратура. Готуються відповідні матеріали для притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності. Такі випадки є в Луганській області, але вони одиничні. Але зрадники будуть обов’язково покарані. Їм будуть вручені підозри про державну зраду. Хочу застерегти інших - жодної толерантності до представників судового корпусу, які зрадили батьківщину у нас не буде.

Чи передбачена робота судів на звільнених від російських військ територіях?

Робота ця планується. Ми зважаємо на обставину, наскільки ми можемо забезпечити якісне здійснення правосуддя, бо в деяких населених пунктах суди знищенні повністю. Але однієї будівлі мало. Треба ще встановити зв'язок, комунікацію суддів і доступ до судового реєстру, тощо. Там цілий список того, що треба зробити, аби звичайні громадяни отримали доступ до правосуддя.

Чи фінансується судова система зараз у повному обсязі?

Якщо говоримо про фінансування судової системи з точки зору грошового забезпечення суддів та зарплати працівникам апарату, то фінансування здійснюється. Але одним з джерел наповнення оцього фонду для виплати грошової винагороди є судовий збір. І показник судового збору у нас значно впав. Тому зараз ми намагаємося запустити діяльність органів судової влади в Києві, повернути суддів, аби вони могли здійснювати правосуддя, готові забезпечити їм всі умови для роботи, забезпечити безпеку. Хочу сказати, що 50 відсотків своєї заробітної плати судді віддають зараз на потреби Збройних сил України (ЗСУ). Це рішення було прийняте органами судової влади кожного суду. Щодо фінансування капітальних інвестицій, тобто видатків на ремонти та будівництво, цих видатків у нас зараз немає. У нас є резервний, аварійний фонд забезпечення життєдіяльності органів судової влади, але про капітальні інвестиції не йдеться.

Щодо суддів. Чи поширюється на них мобілізація?

Існувала хибна думка, про те, що судді не підлягають мобілізації. Адже колись Рада суддів України намагалася прийняти рішення, що судді на час воєнного стану не підлягають мобілізації чи можуть бути заброньовані. Але це не відповідає дійсності. Судді в Україні підлягають мобілізації. У нас мобілізовано до ЗСУ 163 особи. З них - 32 судді та 131 працівник апаратів судів органів Державної судової адміністрації і державних підприємств, що належать до неї. Добровольцями сил тероборони виступають 70 осіб. З них 23 судді, 47 працівників апаратів. Більше того, є випадки, коли судді добровільно йдуть на фронт. Маю честь бути знайомим з одним з таких суддів одного з апеляційних судів Києва. Є такі судді, які зараз перебувають у лавах ЗСУ, котрі дзвонять мені й просять, аби їх швидше відправили на передову. Тому у суддівській системі також є люди, герої, які боронять зараз Україну.