Як в Європі протидіють "омікрону"

Кількість щоденних нових випадків інфікування COVID-19 у США наблизилась до 1,5 мільйона. У Франції цей показник теж вже на рекордному рівні - близько 370 тисяч випадків на день. У Німеччині вперше з початку пандемії за добу виявили понад  81 тисячу інфікованих. В Україні за останню добу виявлено понад 10 тисяч нових випадків COVID-19. Згідно з прогнозами українського міністерства охорони здоров'я, чергова хвиля епідемії в країні почнеться наприкінці січня.

Як заявив регіональний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у Європі та Центральній Азії Ганс Клюґе (Hans Kluge), згідно з математичними моделями, до березня омікрон-варіантом коронавірусу, який шириться, може заразитися половина європейського населення.

Досвід Південної Африки, Великобританії або Данії, де "омікрон" витіснив інші варіанти коронавірусу раніше, ніж в інших країнах, показує: хвороба частіше проходить у більш легкій формі, ніж при варіанті "дельта". Це спровокувало досить поширене почуття самозаспокоєння: мовляв, похворіємо кілька днів, зате швидко отримаємо колективний імунітет і покладемо край пандемії.

Читайте також: Зараження COVID-19: чому "омікрон" не можна пускати на самоплив

Чим загрожує надзвичайно велика кількість інфікованих

У Німеччині та інших європейських країнах фахівці в галузі охорони здоров'я, держуправління та бізнесу вказують на дві ключові  проблеми. По-перше: навіть якщо "омікроном" хворітимуть в основному легко, надзвичайно висока кількість інфікованих, нехай з дуже низьким відсотком важких випадків, все одно неминуче призведе до зростання госпіталізацій та смертей. Це пояснює проста математика: половина відсотка від одного мільйона - це все одно значно більше, ніж, скажімо, два відсотки від ста тисяч.

По-друге: навіть якщо інфіковані "омікроном" будуть "лише" просто хворіти, вони все одно певний час будуть непрацездатними. У разі надзвичайно високої кількості хворих це може в якийсь момент призвести до гострої нестачі кадрів у життєво важливих сферах - не тільки в лікарнях, а й, наприклад, на підприємствах в галузі енергетики, водопостачання, телекомунікацій, логістики, а також поліцейських та пожежників.

Хто працюватиме в лікарнях і на підприємствах критичної інфраструктури?

Таким чином, для системи охорони здоров'я особлива небезпека "омікрона" полягає не лише і, можливо, навіть не стільки у тому, що він призведе до перевантаження стаціонарів, коли для лікування важких хворих не вистачатиме ліжок та обладнання. Вона полягає ще й в тому, що основна частина необхідного медперсоналу може бути на лікарняному або карантині.

Читайте також: Омікрон в Україні: якої стратегії дотримується МОЗ?

Лікарні в Іспанії вже зіткнулися з цією проблемою і зараз повертають на роботу співробітників, які пішли на пенсію. В Італії від лікарів та медперсоналу вимагають відкласти заплановані на найближчий час відпустки, а від керівництва лікарень - перенесення планових операцій.

У Великобританії на початку року на допомогу лікарням Лондона направили дві сотні військовослужбовців. У Греції з 13 січня 90 лікарів приватних клінік, переважно анестезіологи та пульмонологи, були направлені на роботу до державних лікарень. Законодавчу основу для цього було створено ще у 2020 році.

У Нідерландах навіть обговорюється можливість дозволити інфікованим медикам працювати у разі, якщо ковід у них проходить безсимптомно. В університетській клініці Амстердама зараз позитивний тест у кожного четвертого співробітника.

У Німеччині мають намір скоротити встановлені терміни перебування на карантині будь-яких інфікованих працівників, а не лише медперсоналу. У Швейцарії це вже зробили: з 12 січня період самоізоляції скорочено з 10 до п'яти днів.

Про високі ризики "омікрона" для критичної інфраструктури ФРН експертна рада з питань COVID-19 попередила ще в середині грудня. Вже тоді багато компаній і підприємницьких об'єднань почали повідомляти про заходи, які вони вживають на випадок масового захворювання співробітників.

Читайте також: Вакцина від "омікрона" - хто її розробляє і коли на неї чекати

Енергетична компанія переходить на "казармовий режим"

Німецька енергетична компанія E.on підготувалась до тимчасового розміщення своїх співробітників безпосередньо на електростанціях для того, щоб мінімізувати для них ризики інфікування в домашніх умовах або в громадському транспорті дорогою на роботу.

В Австрії таким самим шляхом пішла компанія Wien Energie, яка забезпечує столицю країни електроенергією, газом, теплом і телекомунікаційними послугами. Ще 30 грудня вона оголосила, що з 7 січня переведе 50 своїх співробітників на "казармовий режим": впродовж як мінімум чотирьох тижнів вони житимуть і працюватимуть на своїх об'єктах і будуть ізольовані від зовнішнього світу.

Wien Energie вже має відповідний досвід: у березні 2020 року, на самому початку пандемії, вона вдавалася до таких заходів упродовж місяця. Пресслужба компанії повідомляє, що 22 співробітники з тієї команди тепер знову погодилися попрацювати в умовах добровільної ізоляції.

Читайте також: BioNTech і Pfizer почали випуск вакцини від "омікрона"

Вакцинація, ревакцинація, FFP2-маски та віддалена робота

Ключовим способом боротьби з пандемією в Європі, як і раніше, вважають вакцинацію населення, а в умовах поширення омікрон-варіанта - ревакцинацію.

Так, в Данії повністю вакциновано близько 80 відсотків населення, кожен другий житель країни вже отримав бустерне щеплення, а тепер влада пропонує найбільш вразливим групам щепитися вчетверте. Проте кількість інфікованих у країні останнім часом швидко зростала, хоча це й не призвело до збільшення госпіталізацій.

Важливим профілактичним заходом залишається використання масок, причому в Німеччині багато хто віддає перевагу більш надійним FFP2-маскам. В Австрії, наприклад, до 11 січня вони були обов'язковими у громадському транспорті та у закритих приміщеннях. Тепер їх треба вдягати і на вулиці, якщо немає можливості забезпечити соціальну дистанцію як мінімум у два метри з особами, які не проживають разом.

Частина європейських країн, наприклад Франція, знову посилено переводить працівників на віддалену роботу. Буденним явищем, у тому числі в Італії та Швейцарії, стало пред'явлення в ресторанах та кафе QR-кодів, які підтверджують наявність щеплення або перенесену коронавірусну інфекцію. Німеччина запровадила подібну вимогу з 13 січня - відвідувачі кафе і ресторанів мають і вакцинацію підтверджувати, і пред'являти актуальний негативний тест на коронавірус чи дані про бустерне щеплення.

Чи допоможе все це зменшити масштаб п'ятої хвилі COVID-19 та економічні збитки від неї, буде зрозуміло вже найближчими тижнями. У будь-якому разі, частина європейських урядів поки що не виключає подальшого посилення протиепідемічних обмежень і навіть нових локдаунів.

Разом з тим, у країнах є поширена думка, що слід усіма силами прагнути не закривати школи і не переводити дітей на віддалене навчання. Так, міністерство освіти Великобританії повідомило 12 січня, що на його заклик до викладачів на пенсії тимчасово повернутися до роботи вже відгукнулися близько 500 людей. Після різдвяно-новорічних канікул на роботу через коронавірусну інфекцію не зміг вийти кожен 12-й шкільний вчитель.