Залежність від російського газу: Європа у лещатах "Газпрому"

"Газпром" переживає золоті часи. 2021 рік був рекордним - як у плані виручки, так і чистого прибутку. Все завдяки стрімкому зростанню попиту і, відповідно, цін на газ. Контроль за компанією здійснює російська держава, але серед акціонерів є і європейські енергоконцерни, такі як німецький E.ON, та чимало окремих дрібних акціонерів.

Голова правління "Газпрому" Олексій Міллер - давній друг російського президента Володимира Путіна. Тож можна вважати, що компанія перебуває під надійним особистим контролем господаря Кремля. "Газпром" - найбільша за видобутком газу компанія світу. Її штат налічує пів мільйона співробітників.

Домінування в експорті

Домінуюча роль "Газпрому" на європейському ринку посилюється його монопольним становищем у Росії. Лише державний газовий монополіст, відповідно до російського законодавства, має право бути власником і оператором газотранспортних потужностей для експорту. Будучи монополістом у країні, що має найбільші у світі родовища газу, "Газпром" став найбільшим постачальником палива до Європи.

Близько 43 відсотків газу, який споживають у ЄС, імпортується з Росії, свідчать дані "Євростату". Решта - з Норвегії, а також у вигляді скрапленого природного газу (СПГ) - із країн Близького Сходу, США, а також із Лівії та Алжиру.

При цьому частка російського газу на ринку окремих країн ЄС дуже різниться. Грубо кажучи, щодалі на схід - тим більша залежність від Росії. Німеччина - найбільший в Європі споживач газу - купує у Росії 55 відсотків від обсягів свого споживання.

"Газпром" використовує свою домінуючу позицію на ринку, аби впливати на ціни через обсяги газу, які постачає", - каже експерт з питань газового ринку Ґеорґ Цахманн (Georg Zachmann) із брюссельського аналітичного центру Bruegel.

Протягом останніх десяти років ЄС шляхом регулювання намагався створити, наскільки це можливо, спільний газовий ринок у Європі. Для "Газпрому" це означає, що він постачає газ до газорозподільних пунктів на зовнішніх кордонах ЄС, після чого газ уже стає ринковим продуктом для країн-членів.

Наприклад, Німеччина може придбати газ у Росії і перенаправити його до Польщі чи України. З іншого боку, інтерес "Газпрому" - в тому, щоб укладати прямі контракти, таким чином посилюючи залежність від себе.

"Це свого роду змагання між європейськими регуляторами, які намагаються створити спільний ринок з уніфікованими цінами, і "Газпромом", який, зі свого боку, прагне встановити різні ціни у різних країнах", - пояснив DW Цахманн.

Читайте також: У Європі розслідують дії "Газпрому" через дефіцит газу

Сумніви в надійності "Газпрому"

Хоча "Газпром" запевняє, що цієї зими дотримується усіх умов довгострокових контрактів, Ґеорґ Цахманн каже, що обсяги постачання газу на ринок за короткостроковими (ф'ючерсними) контрактами російська компанія зменшила. "Газпром" виконує свої контракти, це правда, але на мінімальному рівні", - заявила днями президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Інші постачальники з огляду на попит, що швидко зростає, а також рекордно високі ціни на газ значно збільшили постачання.

Останніми роками саме спотовий ринок ставав дедалі важливішим через бажання знизити залежність від "Газпрому", каже Цахманн.

Фон дер Ляєн називає бізнесову поведінку "Газпрому" "дивною", адже, незважаючи на високий попит, обсяги постачань не збільшилися. "Компанія, яка перебуває у власності російської держави, викликає сумніви у надійності", - сказала фон дер Ляєн німецькій газеті ділових кіл Handelsblatt.

Читайте також: Путін доручив "Газпрому" зруйнувати спотовий ринок газу в Європі?

Більше, ніж постачальник

"Газпром" є не лише основним постачальником газу на європейський ринок, але й відіграє роль у зберіганні та розподілі газу. Тією чи іншою мірою майже в усіх країнах ЄС "Газпром" володіє часткою в місцевих газових компаніях.

У Німеччині, наприклад, дочірня компанія "Газпрому" Astora володіє найбільшим у Західній Європі підземним сховищем газу в Редені (Нижня Саксонія), роль якого якраз-таки в тому, щоби балансувати постачання у випадку коливань попиту та пропозиції.

Зараз рівень заповнення газосховищ - на історично низькому рівні. Якщо в ході поглиблення політичної кризи "Газпром" отримає наказ від Кремля припинити постачання, то з газом у Європі може стати скрутно.

Читайте також: Єврокомісія про високі ціни на газ: чи винна Росія і чи допоможе Україна?

Водночас голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн такого сценарію не очікує. Зрештою, російська економіка, майже цілком орієнтована на експорт енергоносіїв, так само залежить від Європи - її найбільшого клієнта та інвестора.

Все ж Брюссель та Вашингтон намагаються збільшити поставки СПГ із Катару або США, сказала фон дер Ляєн у розмові з Handelsblatt.

Стратегічні помилки?

Експертка з питань енергетики з Німецького інституту економічних досліджень (DIW) Клаудія Кемферт (Claudia Kemfert) застерігає від ще більшої залежності Німеччини від прямих поставок "Газпрому" в разі запуску нового газопроводу "Північний потік-2".

"Європейська стратегія спрямована на диверсифікацію газових поставок. І тільки Німеччина обрала протилежний шлях, збільшуючи свою залежність. Результати ми бачимо зараз", - сказала Кемферт у розмові з DW.

На її думку, взагалі не слід було продавати газових сховищ, а якщо вже так сталося, варто було б подумати принаймні про регуляцію. Як і у випадку з нафтою, стратегічні запаси газу також є необхідними для стабільності забезпечення.

Зараз ЄС розглядає можливість створення таких запасів, при цьому намагаючись у ролі покупця говорити з "Газпромом" одним, а не багатьма різними "голосами". Російська компанія всіляко пробує цю стратегію підірвати, а деякі країни ЄС взагалі ведуть власну гру. Так, Угорщина нещодавно підписала окрему угоду з "Газпромом", яка забезпечить їй низькі ціни.

Експерт Ґеорґ Цахманн сумнівається в тому, що ЄС зможе серйозно обмежити вплив "Газпрому": "Можна скільки завгодно намагатися домовитися з тим, у чиїх руках зосереджені усі важелі впливу. Але Москва може просто взяти й перекрити газовий кран, тож наші переговорні позиції є гіршими", - констатує він.

Амбіції "Газпрому"

Однак амбіції "Газпрому" не обмежуються лише торгівлею з Європою. Згідно із власними заявами, російський концерн прагне стати провідною енергетичною компанією у світі. До того ж "Газпром" торгує не лише газом, але й нафтою, а ще виробляє електроенергію.

Президент РФ Володимир Путін перед початком зимових Олімпійських ігор у Пекіні домовився з Китаєм про додаткові постачання російського газу. Цікаво, що серед клієнтів "Газпрому" можна відшукати й США. Станом на 2020 рік вісім відсотків імпорту нафти до США йшло із Росії. Це більше, ніж поставив до США їхній союзник - Саудівська Аравія.
Читайте також: Дефіцит газу в Європі: коли німці почнуть мерзнути і скільки переплачуватимуть?