Чого очікувати від самітів НАТО, G7 і ЄС щодо України

Уже місяць, як через повномасштабне вторгнення Росії в Україну на Заході шукають шляхи припинення війни. 24 березня у Брюсселі відбудуться відразу три саміти: НАТО, Великої сімки (G7) та Євросоюзу. В усіх візьмуть участь президенти України Володимир Зеленський і США Джо Байден. Перший включатиметься відеозв'язком і робитиме звернення. Другий буде присутнім фізично. DW розповідає, чого очікувати від цих самітів.

Санкції за війну Росії проти України й енергетика

Євросоюз запровадив уже чотири пакети санкцій щодо Росії за її війну проти України. У ЄС регулярно повторюють, що готові й до нових обмежень. Утім, з кожним пакетом стає дедалі складніше знайти нові обмеження, які можна було би запровадити, щоб спонукати РФ припинити війну в Україні.

Один з варіантів - обмеження поставок енергоносіїв з Росії. Передусім лунають заклики до нафтового ембарго, адже "чорне золото" легше купити в альтернативних постачальників, ніж газ. Однак і ця ідея не знайшла підтримки на засіданні Ради ЄС 21 березня. На самітах її, швидше за все, знову порушать. Утім, канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) підтвердив напередодні зустрічей у Брюсселі, що допоки зберігається висока залежність від енергоносіїв з РФ, ембарго не буде. Водночас у країнах ЄС запевняють, що активно працюють над зниженням цієї залежності.

Є й інші пропозиції. Наприклад, заборонити вхід до портів ЄС суден під прапором РФ або перекриття торгівлі з Росією та Білоруссю суходолом. Але і ці заходи мають своїх противників у Євросоюзі.

Не ясно, чи будуть оголошені нові санкції у четвер, 24 березня. Якщо у Вашингтоні заявляли про бажання оголосити нові обмеження, то два джерела DW у ЄС говорять радше про додавання до наявних санкційних  списків осіб, компаній або банків. Водночас рішення щодо нових заходів не виключається.

Про санкції говоритимуть передусім на саміті G7. Він відбудеться у другій половині дня в штаб-квартирі НАТО, адже після саміту Альянсу там залишиться більшість лідерів країн Великої сімки, включно з Байденом, а також прем'єрами Великобританії та Канади. Туди особисто прибуде також глава уряду Японії Фуміо Кісіда.

Саміт ЄС обговорить Фонд солідарності з Україною

Найбільше практичних очікувань саме від саміту Євросоюзу, який почнеться ввечері четверга та триватиме у п'ятницю. У середині лютого, ще до початку війни, президент Європейської Ради Шарль Мішель запропонував провести конференцію донорів для України. Адже через накопичення Росією військ біля кордонів України вже тоді її економічна ситуація ускладнилася. Зараз же вона стала набагато гіршою. Днями міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що близько 30 відсотків економіки не працює.

Київ уже отримав від ЄС кредит на 600 мільйонів євро за новою програмою макрофінансової допомоги. Але у Брюсселі розуміють, що цього замало. Тепер Мішель пішов далі та запропонував Фонд солідарності з Україною.

Як пояснило джерело DW у структурах ЄС, у короткостроковій перспективі цей фонд має надати Києву кошти на підтримку роботи органів державної влади, а також на фінансування оборони та базових потреб громадян, зокрема житла, їжі, охорони здоров'я. У довгостроковій перспективі з фонду фінансуватимуться масштабні інвестиції, потрібні для відбудови економіки й інфраструктури. Гроші підуть і на те, аби далі економічно вкорінити Україну на Заході. За словами співрозмовника, наповнити фонд планують за допомогою міжнародної донорської конференції.

Ще одне практичне питання, якому на саміті Євросоюзу приділять увагу, - це допомога біженцям з України, які рятуються в ЄС від війни.

Читайте також: Освіта, житло та робота: ЄК ухвалила нові заходи підтримки біженців з України

Є ще й питання статусу кандидата на вступ до ЄС. Лідери низки країн об'єднання і далі порушують цю тему. 22 березня прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі заявив, що його країна "хоче Україну в Євросоюзі", хоча і нагадав при цьому, що до цього веде довгий шлях реформ. Ця заява важлива, адже Рим завжди був серед більш скептичних держав ЄС у цьому питанні. Джерела DW очікують обговорення перспективи членства України, але додають, що рішення саміту у Версалі переглядати не будуть - спершу свій висновок має підготувати Єврокомісія.

Саміти НАТО, G7 і ЄС за один день

Хоча Брюссель і є містом, звичним до проведення самітів, три зустрічі на найвищому рівні за один день - це подія виняткова. Крім того, президент США вперше візьме участь у регулярному саміті Євросоюзу.

Керівники Білого дому зустрічалися з лідерами всіх країн ЄС. Наприклад, Барак Обама у Празі 5 квітня 2009 року та Джордж Буш-молодший 22 лютого 2005 року в Брюсселі. Останній також спершу відвідав саміт НАТО, де багато йшлося про Україну. Віктор Ющенко, який тоді тільки-но став президентом України, теж узяв участь у саміті Альянсу. Потім Буш зустрівся з лідерами ЄС. Але це не було чергове засідання Європейської Ради.

Читайте також:  Після саміту ЄС у Версалі: чи є перспектива членства для України

У НАТО намагаються триматися осторонь війни РФ проти України

Після початку війни основну роль і у реакції на агресію Росії, і у допомозі Україні грав Євросоюз. Зрозуміло, що і санкції, і прийом біженців - це не царина НАТО. Але й у військовій допомозі Україні діяв не Альянс, а його держави на двосторонньому рівні, а також ЄС. Практично єдина справа, якою займалося НАТО протягом останнього місяця - це посилення оборони свого східного флангу - від країн Балтії до Румунії та Болгарії.

Одна з причин такої стриманості - у НАТО намагаються уникнути дій, які би Москва могла представити як втручання Альянсу у війну. Показовий приклад стався 16 березня. Тоді у Брюсселі саме засідали міністри оборони НАТО. Майже одразу по завершенню зустрічі США оголосили про надання Україні зброї на 800 мільйонів доларів. Але зробив це Байден у Вашингтоні, а не глава міноборони Ллойд Остін у Брюсселі.

Крім політичних заяв про підтримку, від саміту НАТО Україні варто очікувати обговорення надання подальшої практичної підтримки. За словами генсека Альянсу Єнса Столтенберга, це буде допомога у кібербезпеці, а також обладнання для захисту від хімічної, біологічної, радіоактивної та ядерної загроз.

Читайте також:  Безпольотна зона над Україною: це взагалі можливо та які альтернативи?