За зв'язки з РФ: чи припинять в Україні діяльність УПЦ МП?
19 жовтня 2023 р.Верховна Рада 19 жовтня підтримала законопроєкт, який вносить зміни до деяких законів щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Суть нововведень - якщо буде доведений зв'язок церкви з державою-агресоркою, то її діяльність в Україні можуть припинити через суд. Як відомо, країною-агресоромв Україні наразі офіційно визнана Росія.
"Верховна Рада України зробила перший крок, щоби викурити московських попів з української землі (...). 267 депутатів - "за". Цей закон не про релігію, не про церкву. Він про захист нацбезпеки України. Про те, що церква, яка має митрополію у Москві, насправді не церква, а філія ФСБ. І вона може закриватися за рішеннями суду", - прокоментувала ухвалення законопроєкту в першому читанні співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко у своєму Telegram-відео.
За законопроєкт не голосувала депутатська група "Відновлення України" та у своїй більшості група "За життя та мир", а також кілька інших народних депутатів. І коли вони - а серед них колишні представники забороненої проросійської партії ОПЗЖ - виступали щодо законопроєкту, його прихильники скандували "Ганьба!"
Законопроєкт без згадок про УПЦ та Росію
Дискусії про спеціальний законопроєкт, що б забороняв діяльність Української православної церкви (УПЦ), якій закидають зв'язок з Москвою і продовжують називати в Україні УПЦ Московського патріархату (МП), почалися відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Адже Російська православна церква (РПЦ) та її керівник патріарх Кирило послідовно підтримують дії російських військ.
Читайте також: Клірик УПЦ МП на Житомирщині роздавав "кремлівські агітки" - СБУ
У грудні 2022 року президент Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) України щодо окремих аспектів діяльності релігійних організацій, згідно з яким РНБО доручила уряду внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в Росії релігійних організацій відповідно до норм міжнародного права у сфері свободи совісті та зобов’язань України у зв'язку зі вступом до Ради Європи.
Інтенсифікували процес законодавчого обмеження діяльності УПЦ МП в Україні після того, як представники цієї церкви відмовилися покидати Києво-Печерську лавру, договір оренди з якою у неї закінчився. Тоді ж у Верховній Раді було зареєстровано кілька ініціатив щодо заборони діяльності УПЦ в Україні. Серед них і урядовий законопроєкт, на виконання рішення РНБО, який врешті-решт, після дев’яти місяців узгоджень парламентарі проголосували 19 жовтня.
Читайте також: Святогірській лаврі приготуватися? Що буде з УПЦ МП на Донбасі
Втім, на відміну інших законодавчих ініціатив урядовий документ не містить жодного слова про УПЦ МП чи її заборону. Він описує процедуру, за якою припиняється діяльність будь-якої релігійної організації, яка має зв'язок з країною-агресором, тобто Росією. Але від початку Державна служба з етнополітики та свободи совісті має встановити, що певна релігійна організація має свій центр у Росії. Після цього цей орган видає церкві припис, аби виправити цю ситуацію. Якщо релігійна організація його ігнорує, то Державна служба з етнополітики та свободи совісті пред'являє до цієї конкретної юридичної особи позов до суду, який вже і має ухвалити рішення про заборону.
"Законопроєкт не орієнтований на те, щоб забороняти релігійну організацію загалом. Законодавчі зміни орієнтовані на те, щоб забороняти антидержавну діяльність. Церква як релігійна організація не має статусу юридичної особи. Можна буде припинити діяльність її окремих представників або структурних підрозділів, тобто монастиря, парафії, видавничого відділу церковної газети, інтернет видання тощо. Але й для цього треба буде ще зібрати достатню доказову базу, щоб суд дійсно ухвалив по тій чи іншій організації таке рішення", - пояснює DW логіку законопроєкту провідна наукова співробітниця Інституту філософії Григорія Сковороди НАН України Людмила Філіпович.
Водночас вона припускає, що припинити діяльність УПЦ МП чи будь-якої іншої організації на практиці буде складно і довго, адже цьому передуватимуть численні судові процеси. "Цей шлях довгий, на роки, і важкий, але правильний, який не суперечить міжнародним нормам", - наголошує Філіпович.
Читайте також: Чи справді Київський патріархат ще існує? (відео)
Реакція церков
Після голосування за законопроєкт УПЦ МП на своєму сайті заявила, що він не відповідає Європейській конвенції з прав людини, а також Конституції України і за своїм змістом "направлений на заборону УПЦ та порушує права на свободу віросповідання громадян України, які належать до УПЦ". Щоправда, там визнають, що у документі немає жодної згадки про саму УПЦ, втім пов'язують документ саме зі своєю діяльністю. "Його походження (рішення РНБО щодо УПЦ), медійне та політичне супроводження свідчать про те, що цей закон будуть застосовувати до УПЦ, яка насправді є самостійною і незалежною церквою, і свідомо намагаються видати її за РПЦ, а священнослужителів та віруючих людей, які є громадянами України, віднесли до агентів РФ", - прокоментували в УПЦ МП. При цьому юридичний відділ УПЦ МП повідомив, що "до захисту прав УПЦ було залучено міжнародну юридичну компанію "Amsterdam&Partners LLP", яка погодилась надавати його на благодійній основі.
У Православній церкві України (ПЦУ) спокійно сприйняли ухвалення законопроєкту, однак прокоментували занепокоєння УПЦ МП щодо того, до кого саме він буде застосований. "Якщо ваші заяви правдиві - чому ви турбуєтеся, переживаєте, протестуєте? Закон має заборонити підлдеглість релігійних організацій в Україні релігійним центрам в РФ. Якщо ви насправді "не підлеглі", то закон не стосується вас і у вас немає підстав турбуватися. Як не турбується жодне з майже шести десятків українських релігійних об’єднань - бо вони справді незалежні від центрів у РФ", - написав у Facebook заступник глави управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ Євстратій Зоря.
Читайте також: В Україні побільшало прихильників жорсткішого підходу до УПЦ МП
Разом з тим, ще у лютому цього року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті оприлюднила висновки релігієзнавчої експертизи, яка дійшла висновку, що УПЦ не розірвала церковно-канонічний зв'язок із Російською православною церквою. Нині ж в УПЦ заявили, що висновок релігієзнавчої експертизи держслужби не є юридичним документом і не може братись до уваги.
Деполітизації - так, колективній відповідальності - ні
Релігієзнавець Олександр Саган вважає, що метою держави не може бути заборона релігійної організації як такої. Натомість, зазначає він, потрібно деполітизувати діяльність церкви, яка має історичні зв'язки з Росією, оскільки це загрожує національній безпеці України, а також дати інформацію людям про церкву, яку вони відвідують. Експерт вважає, що велика частина вірян УПЦ МП не знають про зв'язок з Росією.
"Потрібно деполітизувати цю структуру, щоб вона займалася релігійними питаннями, а не політичними, як це відбувається сьогодні - поширенням "руського міра" в Україні", - наголосив релігієзнавець. З іншого боку, каже він, треба розірвати зв'язок, який сьогодні існує, - зв'язок підпорядкування цих структур Московській патріархії. "Вона ще наприкінці 1990-х років уклала договір співпраці з силовими структурами Російської Федерації. І зрозуміло, що підлеглі структури та підрозділи цієї організації виконуватимуть ці договори, бо в умовах війни це пряма гроза національній безпеці", - прокоментував DW Саган.
Читайте також: Різдво 25 грудня: історична реформа календаря ПЦУ з багатьма питаннями
Разом з тим голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров переконаний, що не можна виправдовувати війною втручання держави у справи церкви. На його думку, потрібно притягати до відповідальності окремих осіб, церковних діячів, дії яких можна кваліфікувати як злочин, однак не перекладати відповідальність за їхні дії на віруючих цієї церкви. "Злочини окремих церковних діячів не можна переносити на всю церкву, оскільки це означатиме фактичне толерування принципу колективної відповідальності", - вважає Захаров.
Правоохоронці розслідують справи
Як повідомила Служба безпеки України (СБУ), з початку повномасштабної агресії Росії за матеріалами СБУ розпочато 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ, з яких 16 - митрополити церкви. Серед викритих злочинів - 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору.
Крім того, правоохоронці розслідують 18 проваджень щодо публічної агітації до релігійної ненависті, а також продаж вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії.
У результаті оперативних та слідчих дій 26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) повідомлено про підозру, а ще 19 зловмисників уже отримали судові вироки.