Загроза ракетних ударів: як вчитимуться школярі

Рішення про те, у якій формі продовжувати навчальний процес в Україні, ухвалюватиме місцева влада та засновники або директори шкіл у кожному з регіонів з огляду на безпекову ситуацію в них. Вони можуть продовжити дистанційне навчання, на яке до 14 жовтня перейшли всі школи країни після масованого ракетного удару з боку РФ, запровадити змішану чи очну форму, або оголосити дострокові канікули. Про це повідомив  перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко на брифінгу у п'ятницю, 14 жовтня.

"Ми абсолютно не заперечуємо, враховуючи безпекову ситуацію в країні, щоб вони ухвалювали рішення про запровадження дострокових канікул або про початок освітнього процесу в системі онлайн. Найголовніше для нас - життя дітей, вчителів, всіх учасників освітнього процесу в країні", - наголосив Вітренко.

Зокрема, достроково почати канікули вже вирішили у Сумській області - внаслідок масованих ударів з боку РФ у регіоні були пошкоджені лінії електропередач та інфраструктура для опалення, повідомив Вітренко. У Київській області заклади освіти з 17 до 21 жовтня продовжать працювати дистанційно. Таке рішення ухвалили під час засідання оперативного штабу Ради оборони Київської області через посилену загрозу ракетних обстрілів з боку РФ, повідомляється у Telegram Київської ОВА.

У Києві заклади освіти з 17 жовтня працюватимуть у змішаному форматі: доступні будуть і онлайн, і офлайн форми навчання, повідомили у КМДА. Школи, садочки та інші освітні заклади працюватимуть офлайн, а от чи відправляти туди дітей, чи залишити їх вдома на дистанційці - вирішуватимуть батьки, йдеться у повідомленні у Telegram. 

Читайте також: Удари Росії по Україні можуть розцінюватися як воєнні злочини - ООН 

Наразі в український освітній процес залучено 12 923 школи, і ця кількість постійно зростає за рахунок того, що до нього долучаються заклади з деокупованих територій, повідомив Вітренко. Водночас, на тимчасово окупованій території лишається ще понад тисяча шкіл. "1075 шкіл залишаються на тимчасово окупованій території. Ця цифра теж постійно зменшується. На жаль, ми знаємо, як окупанти ставляться до української освітньої інфраструктури - вони її постійно руйнують", - сказав він.

За словами Вітренка, більша частина такої інфраструктури на деокупованих територіях знаходиться "у вкрай незадовільному стані", зокрема тому, що часто російські військові під час окупації перебували у приміщеннях шкіл. Через це проводити в них освітній процес у очній або хоча б змішаній формі неможливо, тому учні на деокупованих територіях наразі навчаються онлайн.

Читайте також: Як проходитиме шкільний навчальний рік у Києві в умовах війни 

Українські учні за кордоном

Окрім того, наразі ще близько 505 тисяч українських дітей перебувають за кордоном, повідомив Вітренко. Ці діти навчаються за трьома моделями - або повністю онлайн в українських школах, або відвідують навчальні заклади за місцем перебування, або паралельно вчаться за двома програмами – очно у країні перебування і онлайн в Україні. Як стверджує представник МОН, проблем з зарахуванням їхнього навчання в Україні не буде.

"Хочу запевнити всіх батьків, що жодної проблеми з перезарахуванням результатів навчання, які діти отримали в школах ЄС або в інших школах там, де вони перебувають, не буде. Механізм розроблений, він працює. Наразі міністерство опрацьовує алгоритми з іноземними колегами для того, щоб зменшити навантаження на сумлінних українських дітей, які мають відвідувати паралельно дві школи і вчитися за двома освітніми програмами", - зазначив він.