Західні експерти про вплив допомоги США на війну в Україні
22 квітня 2024 р.Палата представників США (нижня палата Конгресу. - Ред.) минулими вихідними схвалила законопроєкт про надання Україні допомоги на 60,8 мільярда доларів до кінця вересня 2025 року. Законопроєкт, серед іншого, передбачає виділення Києву 13,8 мільярда доларів на закупівлю озброєнь та обладнання, ще 13,4 мільярда для заміни та ремонту вже переданої зброї, а також кошти для навчання українських військових. Ще 23,2 мільярда доларів із цієї суми заплановані на поповнення американських збройових запасів.
У документі також міститься заклик до президента США "у найкоротший термін" передати Україні далекобійні ракети ATACMS. Далі рішення має схвалити Сенат США - верхня палата Конгресу, що може статися ще до кінця цього тижня. Відтак законопроєкт має підписати президент США Джо Байден, який вже пообіцяв негайно завізувати відповідні законопроєкти, коли їх схвалять.
У багатьох європейських столицях привітали результати голосування у Вашингтоні. Зокрема й у Берліні політики як з правлячої коаліції, так і від опозиції закликали до збільшення підтримки України з боку Європи. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр (Carsten Breuer), у понеділок, 22 квітня, відповідаючи на питання парламентського кореспондента DW, зазначив, що "це дає простір для можливості маневру, що є необхідним для тих дій, які зараз потрібні в Україні. Ситуація там вкрай напружена, тому кожен, хто аналізує її чи то з політичної, чи з військової точки зору, може бути тільки радий, що це тепер сталося".
Та який вплив цей пакет допомоги може мати на ситуацію на фронті наступними тижнями та місяцями - про це DW докладніше розпитала західних та українських оглядачів з питань безпеки та оборони.
На що підуть гроші?
Військовий оглядач Майк Мартін з Королівського коледжу Лондону в розмові з DW зауважив, що ухвалений Конгресом США пакет допомоги на майже 61 мільярд доларів - безпрецедентний за обсягами й перевищує загальну суму американської допомоги Україні, надану з січня 2022 по січень 2024 року. "Cловосполучення game changer (фактор, що змінює розклад сил - Ред.) дуже часто використовується у цій війні, а насправді в більшості випадків нічого не змінюється. Але зараз це насправді такий поворотний момент", - коментує Мартін.
Британський експерт очікує, що "більшість цих коштів буде витрачено на артилерійські снаряди, яких зараз катастрофічно бракує, а також на засоби протиповітряної оборони. Ви ж бачили ці страшні повітряні атаки на українські міста", нагадує він.
У цій оцінці з Мартіном солідарна і його колега-науковиця з Королівського коледжу в Лондоні Марина Мірон. У розмові з DW вона також припустила, що значна частина коштів піде насамперед на критично важливе посилення протиповітряної оборони, зокрема системи Patriot. Але не тільки. "Ще ми знаємо те, що президент України Володимир Зеленський проводить чергову мобілізацію. Тож йому знадобляться гроші на спорядження нових військових і вишкіл. Ну і, звичайно, треба платити зарплату. Тому я припускаю, що частина цих грошей буде спрямована на це, а інша частина, звичайно, на закупівлю боєприпасів, зокрема артилерійських", - каже Мірон.
Захист логістики виходить на перший план
Але поповнити запаси артснарядів - це тільки пів справи, наголосив у розмові з DW відставний полковник Бундесверу, до недавнього часу оглядач берлінського Фонду "Наука та Політика" (SWP) Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter).
Іншим важливим завданням стане їх безпечна доставка на фронт. Тож на передній план виходить захист логістичних шляхів постачань. "Україна сама повинна організувати доставку всередині країни, - каже Ріхтер. - Ми говоримо про дуже протяжні логістичні лінії, в середньому про 800-1000 кілометрів залізницею й іншими шляхами. І я припускаю, що Росія намагатиметься атакувати ці логістичні лінії".
Про те, що Росія неодмінно спробує скористатися вікном можливостей для завдання ударів по українських об'єктах інфраструктури в ефірі німецького новинного телеканалу n-tv попередив ще один колишній полковник Бундесверу, голова Політично-військового товариства (pmg) Ральф Тіле (Ralph Thiele). "Росія обов'язково використає ті можливості, які зараз має. Стартові позиції виглядають похмуро. Загалом зараз Росія сильніша, ніж на початку війни. Припускають, що особового складу вона має тепер приблизно на 15 відсотків більше, економіку переведено на воєнні рейки, виробництво зростає, боєприпаси надходять. І, ймовірно, пройдуть тижні, перш ніж надійде допомога (від США - Ред.)".
Крім того, за словами Тіле, досі незвично суха для цього сезону погода в регіоні дозволяє РФ проводити наступальні дії. "Отже, можна очікувати наземних атак, а також подальших атак на критичну інфраструктуру України", - попереджає Тіле й характеризує поточну ситуацію на фронті як "загрозливу".
Аналіз двох відставних німецьких полковників, схоже, в цілому збігається із оцінками загроз, які бачать у Києві. Зокрема, голова Головного управління розвідки міноборони України Кирило Буданов в інтерв'ю BBC сказав, що очікує серйозного загострення на фронті, починаючи з другої половини травня. "Нас чекає досить важка, за нашою оцінкою, ситуація найближчим часом. Але вона не катастрофічна, це теж треба розуміти. Армагеддон не відбудеться, як багато хто зараз починає казати. Але проблеми з середини травня будуть". Аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW) в останньому огляді від 21 квітня також попередили, що найближчими тижнями російські війська, ймовірно, активізують наступальні операції та повітряні удари.
"Вирівняти" фронт, перехопити ініціативу
ЗСУ втратили ініціативу на полі бою у жовтні торік через брак боєприпасів, а українські міста почали більше потерпати від російських атак з повітря внаслідок нестачі протиповітряної оборони. Нині ж, в очікуванні прибуття американської допомоги, більш оптимістичний прогноз на середньострокову перспективу озвучує британський експерт Майк Мартін.
За його словами, Збройні сили України (ЗСУ) найближчим часом зможуть при веденні контрбатарейної стрільби не заощаджувати на боєприпасах, як останніми місяцями. Крім того, "на підході" й обіцяні раніше Україні винищувачі F-16, що має кардинально змінити ситуацію в небі, нагадує Мартін. "Усе це разом почне змінювати ситуацію на полі бою. Україна, безумовно, впорається із цим. Так, останнім часом українські позиції трохи похитнулися через недостатнє забезпечення. Але, звісно, українці зможуть зупинити просування росіян. І я не став би зараз сильно переживати з приводу російського наступу, який нині обговорюють".
Іншим важливим фактором, на який звертають увагу опитані DW експерти, є й включення в пакет допомоги далекобійних ракет ATACMS. ЗСУ вперше застосували цей комплекс у жовтні 2023 року з ракетами, дальністю 160 кілометрів. Тепер же Україна може отримати цю надпотужну зброю у більшій кількості й з більшим радіусом ураження.
На думку директора київської Мережі нових геополітичних досліджень (NGRN) Михайла Самуся, з надходження артснарядів, літаків F-16 та далекобійних ракет і за умови посилення ППО, російська авіація може зрештою втратити перевагу в небі. "Це буде нова ера, новий етап цієї війни", - сказав Самусь в коментарі DW і не виключив, що українське командування навіть зможе планувати нові контрнаступальні операції ЗСУ, адже у 2025 рік, коли вже буде визначено господаря Білого дому, Україна хоче увійти з гідними результатами.
І в цьому, на думку опитаних DW оглядачів, не останню роль відіграє і символічність виділення американської допомоги Конгресом - те, що не вимірюється цифрами, але піднімає мораль як в армії, так і в суспільстві. "Результатом буде вплив на бойовий дух українців, зокрема тих, хто намагається уникнути мобілізації, - каже Марина Мірон. - Оскільки вони бояться, що їх відправлять на фронт, а через брак коштів вони нічого не зможуть протиставити росіянам". Тож схвалення допомоги, вважає Мірон, можливо, переконає навіть деяких скептиків приєднатися до війська.