Гра в народну демократію як виборча технологія

"Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?" - так звучить третє запитання від президента України Володимира Зеленського для "всенародного опитування", яке планується провести в день місцевих виборів, 25 жовтня. У багатьох таке запитання викликало відчуття дежавю, оскільки про це вже запитували.

На всеукраїнському референдумі 2000-го року, який був ініційований тодішнім президентом Леонідом Кучмою, пролунало саме таке запитання. Тоді 26,7 мільйона людей, що складало 89,9 відсотка громадян України проголосували за зменшення кількості нардепів з 450 до 300 осіб. Але результати народного волевиявлення так і не були втілені в життя: їх не підтримала Верховна Рада. Тож, навіщо Зеленський тепер знову вирішив рухатися шляхом Кучми?

Повернення у 2000-й рік

"Тоді адміністрація президента Кучми видала все це як опитування за ініціативою громадян. За конституцією України можна зібрати три мільйони підписів і провести референдум. Тоді все це , хоч і маніпулятивно, але все ж таки було підігнано під цю норму основного закону. Сьогодні Зеленський вважає, що конституції взагалі не існує ", - прокоментував DW голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

На переконання київського політолога, жодного стосунку нинішнє "всенародне опитування" Зеленського не має до реального голосування за президентський законопроєкт "Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)". Це документ чекає у парламенті на своє ухвалення.

Читайте також: Коментар: Чи потрібно розстрілювати корупціонерів?

Коліушко наголошує, що опитування, заплановане на 25 жовтня, є незаконним і жодної юридичної сили не має. "Мета цієї опитувальної примхи - незаконний вплив на виборчу кампанію, мобілізація свого електорату, можливість незаконної агітації в день виборів", - вважає голова правління Центру політико-правових реформ.

Коліушко вказує на те, що нині Зеленський має більшість у парламенті і його політична сила справді може без проблем проголосувати за його законопроєкт. Адже ще грудні 2019 року Конституційний суд визнав конституційним зменшення кількості народних депутатів із 450 до 300. Верховна Рада України попередньо схвалила президентський законопроєкт і на цій сесії може голосувати за нього остаточно. Щоправда, тут є одне "але".

"Слузі народу" потрібна допомога

Для остаточного ухвалення рішення про зменшення кількості депутатів голосів монобільшості все ж таки замало, оскільки для ухвалення змін до конституції потрібно 300 голосів народних депутатів. Отже, в цьому питанні "Слузі народу" знадобиться допомога зали, на що вказують і в Офісі президента. "Це неможливо реалізувати силами виключно фракції партії "Слуга народу", яка підтримує курс Володимира Зеленського. Саме тому президент запропонував народу сказати своє слово та остаточно переконати політиків, що не варто чіплятися за більшу кількість мандатів у Верховній Раді. Кількість точно не дорівнює якості", - йдеться у офіційному повідомленні Офісу президента. У Зеленського переконані, що зменшення кількості народних обранців може позитивно позначитися на якості представництва інтересів виборців, оскільки зросте конкуренція за депутатський мандат. На думку президента, парламент стане ще професійнішим, а 300 народних обранців є абсолютно виправданою кількістю депутатів з урахуванням нового адміністративно-територіального устрою країни.

Читайте також: Зменшення кількості депутатів Верховної Ради: економія чи популізм?

А чому власне саме 300 депутатів?

Натомість експерти дивуються таким заявам гаранта конституції, оскільки запропонована кількість депутатів - 300 - не є жодним чином науково не обґрунтована. Адже, щоб порахувати пропорційність представлення інтересів виборців у  Верховній Раді, необхідно спочатку провести всеукраїнський перепис населення. Так само й перед кучмівським референдумом, де виносилося питання про зменшення кількості депутатів до 300, всеукраїнського перепису ніхто не проводив. Перший і поки що єдиний раз у незалежній Україні населення переписували в грудні 2001 року.

"Чому саме 300, а не 250, чи 380? Ніхто ніде не обґрунтував, - каже президент Центру Разумкова Юрій Якименко. - Це число взяте зі стелі. Реалізувати цю ініціативу з аргументом, "бо так хочуть люди" неможливо, оскільки зміни до конституції вносяться за окремим порядком і за це голосують лише депутати Верховної Ради". Якименко вважає включення подібних запитань до всенародного опитування виборчою технологією, яка має повернути Зеленського в центр формування політичного порядку денного та в день виборів привернути увагу до його партії, рейтинг якої стрімко падає.

Натомість в Офісі президента наполягають, що це виключно форма безпосередньої демократії, яка може створити новий зміст для відносин у трикутнику суспільство - політики - держава.