Як члени СДПН протестують проти відбілювання друга Путіна

"Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) і Віктор Орбан хочуть разом поховати Україну. Дякувати Богові, я можу сказати: із жодним з них я не в одній партії", - написав у себе на сторінці у мережі Facebook німецький історик Ернст Піпер (Ernst Piper), коментуючи панельну дискусію, яка відбулася 1 листопада у Відні за участі колишнього німецького канцлера, соціал-демократа Ґергарда Шредера і прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Дискусія під гаслом "Мир у Європі" була присвячена перспективам українсько-російської війни. Обидва гості, яких оглядачі вважають симпатиками господаря Кремля Володимира Путіна, агітували за припинення вогню і відновлення відносин з Росією.

Ернст Піпер - давній критик Шредера у Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) за його дружбу з Путіним - на той момент вже кілька днів як здав свій партійний квиток, який отримав 54 роки тому, будучи 18-річним юнаком. Одним з останніх каталізаторів рішення вийти з лав соціал-демократів для Піпера стала "реабілітація" Ґергарда Шредера у СДПН.

Ексканцлер Шредер - "частина СДПН"

Наприкінці жовтня новопризначений генеральний секретар СДПН Маттіас Мірш (Matthias Miersch) в одному зі своїх перших на посаді інтерв'ю німецьким ЗМІ заявив, що вважає ексканцлера Ґерхарда Шредера "частиною партії", людиною "яка на посаді канцлера багато зробила для Німеччини". Мірш нагадав, що особисто має відмінні від Шредера погляди на Володимира Путіна і його війну проти України, однак наголосив, що СДПН провела вже два внутрішньопартійних арбітражних провадження, на яких його дружбу з Путіним не визнали шкідливою для партії і, відповідно, ексканцлера не виключили з партії, чого вимагали його критики. Мірш є давнім соратником Шредера по партійному осередку СДПН у Ганновері, однак їх поєднує більше, ніж червоний партійний квиток. Ще до партійної кар'єри нинішній генсек працював адвокатом у бюро, заснованому ексканцлером.

Критичне переосмислення зв'язків СДПН з Москвою - під питанням

Торік, попри медійну критику на адресу ексканцлера за його тісні зв'язки з Росією, Маттіас Мірш вручив Шредеру грамоту з нагоди 60-річчя перебування у партії. Позиція Мірша щодо московських зв'язків Шредера різко контрастує з позицією його попередника на посаді генсека СДПН Кевіна Кюнерта (Kevin Kühnert), який наприкінці жовтня подав у відставку за станом здоров'я. Кюнерт різко критикував ексканцлера і ще до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну закликав його відмовитися від посад у наглядових радах російських держконцернів.

Зміни в партійному керівництві, коли на ключову посаду в СДПН прийшла людина, не готова дистанціюватися від багаторічної традиції тісних особистих зв'язків із владою у Москві, стали останньою краплею для Ернста Піпера. "Після російського широкомасштабного нападу на Україну в мене було враження, що партія готова критично переосмислити все це. Але ці сподівання не справдилися. Новому генсеку не спадає на думку нічого кращого, ніж виправдовувати ексканцлера Шредера, який разом з Віктором Орбаном розмірковує про те, як віддати Україну на розшматування Путіну. Це той самий пан Мірш, який спустив на гальмах обіцяну ним партійну комісію, яка мала критично оцінити політику СДПН минулих років щодо Росії", - пояснив свій вихід з партії Піпер у розмові з DW.

Комісію при партійному осередку в Ганновері, про яку говорить історик, Мірш обіцяв створити восени 2023 року, виправдовуючись під тиском критики після нагородження грамотою Ґергарда Шредера з нагоди його 60-річчя у партії. Ця комісія мала дати оцінку політиці СДПН щодо відносин з Росією протягом останніх десятиліть і виявити можливі помилки. Утім, як з'ясували нещодавно журналісти видання t-online, комісію Маттіас Мірш мовчки перепрофілював під інші теми, а переосмисленням відносин з Росією так ніхто і не займався.

Читайте також: Шольц відхилив прохання Зеленського щодо запрошення України до НАТО

"Путіністка" Ваґенкнехт і надто квола підтримка України

Ернст Піпер у розмові з DW зазначив, що отримав після оглошення свого рішення здати партійний квиток СДПН десятки листів підтримки, зокрема й від колишніх однопартійців. Оцінити масштаби внутрішнього невдоволення політикою СДПН об'єктивно складно. Водночас схоже, що крок Піпера у багатьох викликає розуміння. Його допис про вихід із партії у мережі Facebook за лічені години поширили понад 200 разів. Деякі дописувачі зізнаються, що також залишили партію з подібних мотивів. Одночасно з Піпером публічно вийшов з лав СДПН ще один відомий німецький історик - Карл Адам (Karl Adam). Крім "реабілітації" Ґергарда Шредера, як і Ернст Піпер, Адам називає причиною розриву зв'язків з партією, у якій він пробув понад два десятиліття, ще й зближення однопартійців у рідній для історика землі Бранденбург з Союзом Сари Ваґенкнехт, який потрібен соціал-демократам як партнер по коаліції для збереження влади. Саму Сару Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) Адам називає "путіністкою" і критикує як поступливість СДПН до її вимог, так і недостатню підтримку України. "Німеччина і значною мірою саме СДПН сприяли тому, що Росія взагалі була спроможна напасти на Україну. Кров України - і на наших руках", - прокоментував свій вихід з партії Карл Адам.

Читайте також: Заклики Шольца до швидшого миру в Україні: чому саме зараз?

Обороноздатність Німеччини знову в центрі уваги

Нинішні внутрішні суперечки у СДПН нагадують політологу Йоахіму Краузе (Joachim Krause) події на початку 1980-х років, коли він сам вийшов з цієї партії на знак протесту проти "пацифізму" більшості впливових партійців. Тоді, у розпал "холодної війни", соціал-демократи сварилися через питання, чи зміцнювати обороноздатність у рамках зобов'язань всередині НАТО. Більшість впливових соціал-демократів тоді не підтримала розміщення у Німеччині ракет середньої дальності Pershing II. Нині ж, як і тоді, Краузе бачить загрозу відмови СДПН від проголошеного канцлером Олафом Шольцом (Olaf Scholz) 2022 року курсу на відновлення обороноздатності Німеччини на тлі агресивної політики Росії. На модернізацію Бундесверу Шольц пообіцяв виділити 100 мільярдів євро. У січні 2023 року процес посилення німецької обороноздатності очолив новопризначений міністр оборони, соціал-демократ Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Однак не встиг цей процес набрати обертів, як в СДПН гучніше почали лунати голоси прибічників компромісів з Москвою, найбільш впливовим з яких є голова фракції соціал-демократів у Бундестазі Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich). Цей політик виступає проти розміщення нових американських ракет у Німеччині і за "замороження" російсько-української війни. "Пісторіуса зв'язали по руках і ногах, від нього вже нічого не чути. Немає розуміння, як Бундесвер фінансуватиметься після 2026 року. Схоже, партійне крило навколо Мютценіха гальмувало доти, доки від курсу на відновлення обороноздатності нічого не по суті вже не залишилося", - констатує політолог Краузе.

Так само як і історики, які нині вийшли з СДПН, Йоахім Краузе вимагає більш активної підтримки України, яка, однак, на його думку, має бути більш послідовною і продуманою. "Потрібно окреслити Росії "червоні лінії". Ми маємо бути готовими до ескалації, якщо ми колись хочемо покласти край війні", - переконаний політолог. Краузе, як і чимало критиків, які виходять з СДПН, вважають, що нерішучість канцлера Шольца і заклики низки впливових соціал-демократів розпочати перемовини з Москвою про "замороження" війни лише заохочують Володимира Путіна продовжувати агресію проти України.