"Зелена" енергетика в Україні: німці радять поспішати

"Великий потенціал". За 30 років незалежності українцям часто доводилося чути ці слова від іноземних політиків і бізнесменів. Лунали вони і на Zoom-конференції, яку влаштував у понеділок, 6 вересня, Східний комітет німецької економіки. Головною темою двогодинного обговорення українських, німецьких та європейських учасників була "зелена" енергетика в Україні.

Читайте також: Чи можливо замінити газ в українській ГТС на "зелений" водень?

Питання стало особливо актуальним після липневої угоди Німеччини зі США щодо "Північного потоку-2". Так збіглося, що під час конференції у понеділок прийшла новина про те, що в німецьких водах Балтики було зварено останню трубу проєкту. За підсумками угоди з Вашингтоном Берлін зобов'язався підтримати перехід Києва на відновлювані джерела енергії, включаючи створення "Зеленого фонду", і розвивати двосторонні проєкти в сфері енергетики. Одним з пунктів також було названо підтримку виробництва і експорту водню як одного з джерел нового екологічного палива, крім традиційної енергії сонця, вітру і біомаси.

Німці їдуть в Україну говорити про "зелену" енергетику

Україна і Німеччина розвивають енергетичне партнерство з серпня 2020 року, коли на рівні міністерств було підписано відповідну заяву. Судячи з дискусії, Берлін прискорює перехід від слів до справ. У середині вересня в Київ збирається Андреас Файхт (Andreas Feicht), статссекретар мінекономіки ФРН, який на конференції хвалив потенціал України як "великого виробника зеленої енергії".

Разом з Файхтом до Києва збирається і Станіслав Тілліх (Stanislaw Tillich), колишній прем'єр-міністр Саксонії і призначений в грудні 2020 року спеціальний уповноважений уряду ФРН з питань структурних змін в українських вугільних регіонах. Тілліх покликаний допомагати Києву закривати шахти і ділитися німецьким досвідом.

Вже обрано дві шахти, по одній на заході й сході України, де буде реалізовано пілотні проєкти, розповів політик на Zoom-конференції. За його словами, Німеччина виділяє на них 60 мільйонів євро. Ці гроші підуть, у тому числі, на перенавчання шахтарів, які втратять роботу. Те, що соціальні наслідки переходу на "зелену" енергетику будуть важкими для України, зазначив на форумі представник мінекономіки України Володимир Бондаренко.

Чому Києву буде важко експортувати водень

У самому Євросоюзі, до інтеграції з яким прагне Україна, перехід на відновлювану енергетику в рамках так званої "Зеленої угоди" матиме для Києва і негативні наслідки, попереджали учасники дискусії. За їхніми словами, це призведе до "нових обмежень".

На цьому тлі плани Німеччини допомогти Україні виробляти водень виглядають непростим завданням. Використовувати українську газотранспортну систему (ГТС) для експорту водню в ЄС можна, але для його виробництва потрібна електроенергія, а вона, за задумом Брюсселя, повинна бути екологічно чистою.

Читайте також: Уперше в Німеччині побудували будинок зі сміття

Сьогодні частка відновлюваної енергії в Україні становить трохи більше 15 відсотків, про що розповіла Олександра Гуменюк, директорка Європейсько-українського енергетичного агентства. До 2030 року Київ планує збільшити цей показник до 25 відсотків. Для порівняння: в Німеччині частка "зеленої" енергії в серпні 2021 становила 47 відсотків. За даними Гуменюк, третину ринку відновлюваної енергії в Україні займають великі компанії, в тому числі ДТЕК Ріната Ахметова, чий гендиректор Максим Тимченко також виступив на форумі. За словами Тимченка, для більш успішного розвитку "зеленої" енергетики Україні потрібна "лібералізація ринку".

Україні потрібна буде допомога Європи

Збирається в кінці вересня до Києва і ще одна учасниця дискусії - Катаріна Матернова, голова групи з підтримки України в Єврокомісії. Вона сказала, що під час переходу на відновлювану енергетику Україні "потрібна буде допомога" Заходу. Проблему фінансування проєктів в Україні європейські бізнесмени назвали однією з головних. Матернова покритикувала Німеччину, де, за її словами, одне з урядових відомств не внесло Україну в список пріоритетних для економічної допомоги країн і регіонів. Представники уряду це не коментували.

Один з головних висновків конференції: Україна володіє "величезним потенціалом", пов'язаним з її територією, але їй потрібна фінансова підтримка ззовні. І, як сказав Томас Гювенер (Thomas Hüwener), член правління німецької газотранспортної компанії Open Grid Europe, Києву слід "думати про велике і діяти швидко". За його словами, перехід на "зелену" енергію в Європі буде відбуватися дедалі швидше.