Як через війну в Україні ростуть ціни на продукти
20 січня 2023 р.
Крамбл із водоростей, трюфельний джем, лосині бургери, напій із жолудів, а також пиво, свинячі гомілки та сосиска із соусом каррі: на перший погляд, на "Зеленому тижні" все, як завжди: тут можна "понюхати, побачити, відчути, посмакувати і насолодитися їжею", - описує ярмарок у Берліні голова Спілки німецьких фермерів Йоахім Руквід (Joachim Rukwied).
Після дворічної перерви через пандемію COVID-19 на цьому ярмарку аграрної та харчової промисловості свою продукцію знову представляють сотні учасників. Цього року їх 1400 зі 60 країн. Серед них - близько 975 з Німеччини та 425 закордонних. Відвідувачів усі десять днів ярмарку, який триває з 20 по 29 січня у німецькій столиці, заманюють широким асортиментом кулінарних пропозицій, а ще ігровим майданчиком для дітей, де можна побачити корів, овець і коней.
Однак дечого все-таки помітно бракує, а саме - українського павільйону. Вже багато років "Зелений тиждень" у Берліні рідко коли обходився без гідної присутності України - "житниці Європи", як її часто називають.
Утім, через війну, що триває, представницький рівень України цього року мінімальний і обмежується виступом міністра аграрної політики Миколи Сольського. Водночас речниця ярмарку Крістіне Франке (Christine Franke) у розмові з DW наголосила, що про Україну на ярмарку не забувають. "Ця солідарність повсюди відчутна", - каже Франке і додає, що навіть на логотипі і в оформленні заходу цього року представлені гасла підтримки України. Крім того, у фойє ярмарку проходить фотовиставка, присвячена Україні. "Ми дуже сподіваємося, що наступного року українська делегація знову буде гідно представлена", - сказала Франке.
Читайте також: Коментар: Війна за зерно
Скарги виробників
За загалом глянцевим яскравим фасадом ярмарку проглядається велика депресія харчової промисловості. "Питання, яке постало перед нами унаслідок неймовірної російської воєнної агресії в Україні, виглядає так: як нам гарантувати безпеку харчування?" - запитує Йоахім Руквід. "З часів Другої світової війни ця проблема ще ніколи не стояла так гостро", - додає голова Конфедерації німецької харчової промисловості Крістіан фон Беттіхер (Christian von Boetticher).
Зростання цін на енергоносії, сировину та добрива ускладнює життя виробникам, а в підсумку і споживачам. Вже у 2021 році ціни на зерно та іншу сировину зросли через неврожай у Північній Америці та помірний урожай у Європі, пояснює Беттіхер. "Крім того, почалися збої у ланцюгах постачань, спричинені пандемією COVID-19, а відтак війною в Україні".
Ціни на енергоносії зросли в середньому на понад 150 відсотків, а ціни на сировину - на понад 40 відсотків. "Особливо на виробників тиснуть ціни на енергоносії", - коментує Беттіхер. Тим паче, що неможливо дзеркально перекласти всі витрати на споживача. Результатом є те, що настрій і фінанси у виробників не на найкращому рівні, а загальна ситуація в компаніях "украй напружена".
Однак для фермерів зростання цін має і позитивний бік. Щоправда, у них також вищі витрати не лише на енергію, а й на добрива, техніку та запчастини. Але фінансова ситуація краща, ніж кілька років тому, коли виручка від молока та м'яса іноді була значно нижчою від собівартості виробництва. "Нам потрібен значно вищий рівень цін, щоб взагалі мати можливість продовжувати виробництво", - констатує Руквід.
Читайте також: Інфляція у ФРН в 2022 році сягнула 7,9 відсотка і побила 70-річний "рекорд"
Органічні продукти харчування більше не в моді
У 2023 році Руквід не очікує зниження цін на продукти харчування. "Пропозиція зерна нині обмежена, тому ми очікуємо у цьому сегменті стабільних цін, яких і потребуємо. А загалом немає очікування зниження споживчих цін, вони радше залишаться на поточному рівні".
Та за останні місяці покупці помітно змінили свої споживчі звички. Руквід пояснює, що заощаджують тепер більше і після багатьох років "буму" попиту на органічні продукти зараз обсяги їхніх продажів зростають хіба що у супермаркетах-дискаунтерах. Такий тренд може завадити планам німецького уряду збільшити частку органічних продуктів харчування на ринку до 30 відсотків у 2030 році. Плани з розвитку сільського господарства теж можуть реалізуватися тільки за умови зростання продажів якіснішої продукції німецьких виробників, підкреслює Руквід.
Читайте також: Чому німці неохоче купують органічний шоколад
Кращі умови утримання тварин теж недешево обходяться
Спілка фермерів також бачить проблеми з переобладнанням стаєнь та іншими інвестиціями у покращення умов утримання худоби і птиці. "Промисловість потрохи закипає", - попереджає Руквід. Уряд ФРН хоче виділити один мільярд євро у наступні чотири роки для фінансової підтримки фермерів, натомість "незалежні науковці підрахували, що для покращення умов утримання худоби потрібно близько чотирьох мільярдів євро на рік", - зауважує Йоахім Руквід.
Як не глянь, а тваринництво в Німеччині занепадає. У тому числі серед свинарів. Їх тепер 16,9 тисячі, що на 1,9 тисячі менше, ніж роком раніше. Руквід нагадує, що виробництво часто переносять за кордон. За останні десять років поголів'я свиней у Німеччині скоротилося на 5,8 мільйона голів. "Теж, на мій погляд, не найкраще рішення, адже за той же період Іспанія збільшила поголів'я на 7,4 мільйона", - зауважує він.
Читайте також: Що криється за дешевим м'ясом у Німеччині (відео)
Зменшити ПДВ для вегетаріанців?
Падіння спостерігається і в сегменті фруктів і овочів. Федеральне статистичне відомство Німеччини повідомляє, що торік у країні було продано на сім відсотків менше фруктів і на п'ять відсотків менше овочів. При цьому в уряді заохочують харчування з більшим вмістом рослинних інгредієнтів, вирощених за екологічними технологіями.
Зараз у Німеччині дискутують про те, чи зможе зниження ПДВ вплинути на споживчу поведінку, а саме на підвищення продажів фруктів, овочів та бобових. У тому, що це принесе позитивні результати, переконана керівниця німецької Федеральної асоціації споживчих організацій (VZBV) Рамона Поп (Ramona Pop). На початку "Зеленого тижня" вона закликала уряд ФРН вжити рішучих заходів. Це стосується не лише податкових пільг на екологічне харчування, а й, наприклад, суворішого регулювання реклами харчових продуктів для дітей.