Конституційна криза в Україні поглиблюється

"Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи", - заявив президент Володимир Зеленський, підписуючи у вівторок, 29 грудня, указ про відсторонення голови Конституційного Суду України (КСУ) Олександра Тупицького з посади строком на два місяці. В Офісі президента пояснили, що таке рішення Зеленський ухвалив після того, як отримав відповідне клопотання Офісу генерального прокурора. Голова КСУ фігурує в кримінальній справі, пов'язаній із заволодінням активами заводу в нині не підконтрольній українській владі частині Донецької області. Тупицькому вже оголосили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу. Йому закидають, зокрема, неправдиві показання слідству та спробу підкупити свідка, аби той відмовився давати показання або говорив неправду.

Суд проти президента

Відсторонюючи Тупицького від посади, президент керувався Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України. В Офісі президента посилаються на статтю 154 КПК, згідно з якою посадові особи, призначені президентом України, відсторонюються від посади за клопотанням прокурора.

Читайте також: Зеленський: Перезавантаження КСУ має початися з Тупицького

Натомість у Конституційному суді з таким трактуванням законодавства не погоджуються. Положення статті 154 КПК "не поширюються на суддів Конституційного Суду України та є незастосовними щодо них", ідеться у повідомленні на сайті суду. У КСУ зазначають, що рішення про звільнення суддів може ухвалювати виключно сам суд "на спеціальному пленарному засіданні". "І жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість нього", - кажуть у суді. Указ Зеленського там назвали "протиправним втручанням у діяльність судді КСУ" та "перешкоджанням виконанню ним своїх службових обов’язків, що тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність". Через спірний указ президента суд запланував спеціальне пленарне засідання.

Затяжна конституційна криза

Експерти відзначають, що через протистояння президента та Конституційного суду з кожним днем в Україні посилюється конституційна криза. Вона виникла наприкінці жовтня після того, як КСУ своїм рішенням скасував кримінальну відповідальність за недостовірну інформацію в деклараціях доходів суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив частини повноважень Нацагенство з питань запобігання корупції (НАЗК). Відповідні положення чинного законодавства суд визнав неконституційними. Критики пов'язують рішення КСУ, зокрема, і тим, що недостовірну інформацію в деклараціях виявили у двох суддів Конституційного суду: Сергія Головатого та Ірини Завгородньої.

Відтоді влада намагається повернути скасовані норми антикорупційної реформи за допомогою нових законів. Водночас Офіс генпрокурора інтенсивно взявся за справу, в якій фігурує голова КСУ Олександр Тупицький. Днями журналісти антикорупційного журналістського проєкту "Схеми" повідомили про подробиці цієї справи з посиланням на записи начебто розмови за участі Тупицького в рамках слідчих дій, що датуєть 2018 роком. Згідно з ними, чинний голова КС, будучи суддею в Донецьку у 2006 - 2010 роках, за допомогою впливу та знайомств сприяв заволодінню майном заводу в місті Зугрес та, можливо, навіть отримав частку у цьому підприємстві. А вже після призначення в КСУ Тупицький начебто намагався відрадити свідка від дачі показань правоохоронцям і виявляв бажання отримати грошову винагороду за врегулювання давнього корпоративного конфлікту. 

Читайте також: Венеціанська комісія: Ситуація в Україні вимагає реформування КСУ

В Офісі генпрокурора злиті записи прямо не коментують, але підтверджують: Тупицького підозрюють у тому, що той "в корисливих інтересах і в інтересах колишнього глави Вищого господарського суду України вчинив вплив на свідка в кримінальному провадженні шляхом підкупу". Мета - аби свідок відмовився від надання показань або надав неправдиві показання, кажуть в Офісі генпрокурора. Крім того, за даними Офісу генпрокурора, Тупицький тричі впродовж 2018-2019 років надавав слідству неправдиві показання в кримінальному провадженні про заволодіння активами заводу в Зугресі.

Президент перевищив повноваження

"Президент не стільки шукає виходу  з конституційної кризи, скільки її поглиблює. Своїми публічними заявами про те, що КСУ ухвалює злочинні рішення, пропозиціями не визнавати його рішення і цим указом про відсторонення (голови КСУ. - Ред.) він заводить ситуацію в глухий кут", - вважає експерт з теорії права та держави Геннадій Дубов. За його словами, у кримінальному процесуальному праві дійсно є положення про те, що президент має право відсторонювати від виконання обов'язків тих, кого призначив на посади. Однак це не стосується суддів, зазначає експерт. Він наголошує, що основним запобіжником незалежності КСУ є Конституція України.

Експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко вважає, що виходом з конституційної кризи може бути обвинувальний вирок суду щодо Тупицького, який автоматично б звільняв його з посади голови КСУ. Натомість Геннадій Дубов переконаний, що швидко розслідувати справу і винести вирок нинішньому голові КСУ неможливо і це затягнеться на роки. На його думку, нині Конституційний суд має звернутися до Вищої ради правосуддя з проханням розібратися в ситуації та пояснити, як, не порушуючи законодавства, забезпечити роботу суду, враховуючи кримінальне провадження щодо голови КСУ.

Читайте також: Конституційний суд України: а судді хто?

Що ж стосується спірного указу президента про відсторонення судді, то Юлія Кириченко припускає, що незабаром у Верховній Раді знайдеться достатньо народних депутатів, аби надіслати до КСУ подання про визнання указу президента про відсторонення Олександра Тупицького неконституційним. А якщо таке подання буде, КСУ його швидко розгляне та ухвалить рішення на користь свого ж голови. Тож після нового року в Україні варто очікувати нового поглиблення конституційної кризи, якщо судді КСУ добровільно не підуть у відставку, переконана експертка.